Рішення

від 13.02.2017 по справі 299/268/17

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/268/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.09.2015 року померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої залишилося спадкове майно: житловий будинок та земельна ділянка в м.Виноградів по вул.Чкалова, 30. Заповіту залишено не було. Вона звернулася до нотаріуса з метою отримати свідоцтво про право на спадщину. Їй було видано свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, однак відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку не було зареєстровано у встановленому законом порядку. У позивачки наявний договір купівлі-продажу земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку з відміткою нотаріуса про перехід права власності від попереднього власника до матері позички, однак через формальні обставини правовстановлюючий документ не визнається нотаріусом. Позивачка просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по вул.Чкалова, 30 в м.Виноградів.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримуює повністю та просить суд такі задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак до суду подано заяву Виноградівської міської ради про визнання заявлених ОСОБА_3 позовних вимог.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи своєчасно, в судове засідання не з'явився. Заяв та клопотань не надходило.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.169 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів та доказів і приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини, на які посилається позивач в своїй позовній заяві, відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.174 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.

В судовому засіданні встановлено, що 17.09.2015 року в м.Виноградів померла мати позивачки - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №197100 від 17.09.2015 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 13.01.2010 року за життя ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0784 га, що розташована в м.Виноградів по вул.Чкалова, 30.

Як вбачається з п.7 цього Договору право власності у Покупця згідно ст.126 ЗК України посвідчуватиметься цим договором, додатком до якого є державний акт на право власності на земельну ділянку, реквізити якого зазначено в п.1 цього договору, з відмітками про відчуження земельної ділянки, вчиненими в порядку встановленому чинним законодавством, нотаріусом та органом, що здійснює державну реєстрацію земельної ділянки (а у випадку його заміни Покупцем - новий державний акт на право власності на земельну ділянку).

В матеріалах справи наявний Державний акт на право власності на земельну ділянку в м.Виноградів по вул.Чкалова, 30, площею 0,0784 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, власником якої є ОСОБА_5, з відміткою приватного нотаріуса ОСОБА_6 про перехід до ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2010 року. Однак в державному акті на право власності на земельну ділянку відсутня відмітка органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, про реєстрацію прав на земельну ділянку, чим порушено п.7 вищевказаного Договору купівлі-продажу та не дотримано чинні на час відчуження земельної ділянки вимоги законодавства щодо реєстрації прав на земельну ділянку.

Таким чином, спадкодавцем ОСОБА_4, яка померла 17.09.2015 року, не здійснено в повному обсязі всіх необхідних заходів для набуття права власності на земельну ділянку, вказану в зазначеному Державному акті.

На цій підставі приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу ОСОБА_2 було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, щодо якої видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №043611 та рекомендовано звернутися в суд.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

У відповідності до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В свою чергу, відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав, а згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ чинного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року за №295/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

У підпункті а) пункту 2 статті 126 Земельного кодексу України в редакції станом на 05.03.2009 року під назвою Документи, що посвідчують право на земельну ділянку зазначено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Відповідно до абзацу першого, другого та третього пункту 6 статті 126 вищевказаного Кодексу в редакції станом на 05.03.2009 року При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

У відповідності до ч.1, 2 ст.158 ЗК України - виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обґрунтовані обставини, які є підставою для визнання за позивачкою права власності на вище вказану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 60, 61, 169, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОК НОМЕР_1, мешканкою м.Виноградів, вул.Чкалова, 30 Закарпатської області, право власності на земельну ділянку за адресою м.Виноградів, вул.Чкалова, 30 Закарпатської області, загальною площею 0,0784 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, кадастровий номер 2121210100:00:004:0277, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 17.09.2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_7