Постанова

від 17.05.2007 по справі 07/428-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2007

р.                                                          

Справа № 07/428-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при секретарі Соколовій Ю.І.

за

участю представників сторін:

позивача - Савчук Т.В.

відповідача -  Підвербна

І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой», м.

Бровари (вх. № 1310 Х/3) на рішення господарського суду Харківської

області від 26.02.07 р. по справі № 07/428-06

за позовом ТОВ

"Мережа сервісних станцій "ПДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ", м. Бровари

до ТОВ "АСТІКА", м. Харків

про стягнення 15 874,30 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з

позовом про стягнення з відповідача 12 211,00 грн. основного боргу, 3 663,30

грн. штрафу та судових витрат по справі в зв'язку з невиконанням відповідачем

зобов'язань за договором  № 89/2006 від

24.02.2006р., укладеним між сторонами по справі.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про уточнення

позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 3 562,30 грн.

штрафу, 633,23 грн. витрат, пов'язаних з прибуттям представника позивача до

господарського суду Харківської області та судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2007

року по справі  № 07/428-06 провадження в

частині стягнення з відповідача 101,00 грн. штрафу та 661,00 грн. основного

боргу припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки станом на момент

розгляду справи відповідач суму основної заборгованості погасив.

В  частині стягнення з

відповідача штрафу у розмірі 3 562,30 грн. позивачу відмовлено. Рішення в цій

частині мотивоване тим, що позивач позбавлений права вимагати стягнення з

відповідача суми штрафу, тому як строк виконання за  договором № 89/2006 від 24.02.2006р.  у останнього 

не настав.

Заявлену позивачем до стягнення суму витрат в розмірі 633,23 грн.,

пов'язаних з прибуттям представника позивача до господарського суду Харківської

області, суд визнав необґрунтованою, посилаючись на те, що такі витрати не

мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у

необхідному причинно-наслідковому зв'язку з заборгованістю, яка заявлена до

стягнення позивачем.

  Позивач  з 

рішенням суду першої інстанції в частині відмови в стягненні з

відповідача штрафу у розмірі 3 562,30 грн. не погодився, звернувся з

апеляційною скаргою, в якій просить 

скасувати рішення в цій частині як незаконне та необгрунтоване, оскільки

позивач в порушення умов договору не розрахувався своєчасно у відповідності з

графіком, визначеним в додатках № 1 та № 2 до даного договору, а доказом того,

що позивач фактично визнав строк дії договору і обов'язок виконання своїх

зобов'язань перед позивачем є та обставина, що він сплатив у лютому, березні,

квітні, травні, липні, серпні 2006 року відповідну суму коштів у розмірі 9

113,00 грн., а після порушення провадження у справі сплатив основний борг  в розмірі 12 312,00 грн.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване

рішення законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи

позивача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, посилаючись на

те, що на момент звернення позивача до суду, у відповідача не виникло

зобов'язання по сплаті вартості товару, оскільки у графіках, визначених в

додатках № 1 та № 2, не зазначений рік відповідної дати виникнення зобов'язання

зі сплати платежів. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а

рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2007р. -  без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази

по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги

в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, заслухавши  уповноважених представників сторін, колегія

суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування

рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2007  року в частині відмови у стягненні штрафу у

розмірі  3  562,30 грн., виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами по справі укладений

договір          № 89/2006 від

24.02.2006р. (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач)

зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) автомобільні товари,

асортимент, найменування, кількість та ціна на яких вказується в специфікаціях

(заявках), які є невід'ємною частиною договору, а покупець (відповідач)

зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість, відповідно до умов цього

договору.

26.02.2006р. позивачем було передано у власність відповідача

товари, згідно видаткової накладної № ЕХА-0224007 від 26.02.2006р. на суму 16

998,00 грн.  та видаткової накладної №

ЕХА-0224008 від 26.02.2006р. на суму 4 524,00 грн., всього на суму 21 522,00

грн, які відповідач прийняв на підставі довіреності ЯЛВ № 021496 від

24.02.2006р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши                9 311,00 грн., внаслідок чого

заборгованість відповідача перед позивачем склала 12 211,00 грн.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні правомірно

встановлено, що станом на момент розгляду даної справи, відповідач суму

основної заборгованості погасив, що підтвердив позивач у своїх заявах  про уточнення позовних вимог, шляхом

перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 12

312,00 грн., чим переплатив суму боргу на 101,00 грн. Вказане також

підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 38-40).

Позивач, враховуючи те, що відповідач на виконання Договору суму

основної заборгованості за отриманий товар сплатив у повному обсязі, надав до

місцевого господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до

якої просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 3

562,30 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно до умов

Договору.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні відмовив

позивачу у задоволенні позовних вимог 

щодо стягнення з відповідача зазначеної суми  штрафу у розмірі 3 562,30 грн. В

обґрунтування даних висновків суд першої інстанції послався на те, що в графіках,

вказаних в додатках № 1 та № 2 до Договору не вказано рік відповідної дати

виникнення зобов'язання з оплати поставленого товару, що, за висновками

господарського суду, свідчить про не визначення сторонами строку виконання

боржником свого обов'язку. А  приймаючи

до уваги не надіслання позивачем відповідачу вимоги, суд першої інстанції

дійшов висновку, що строк виконання за спірним Договором у відповідача не

настав, що, в свою чергу, позбавляє позивача права вимагати стягнення з

відповідача суми штрафу.

Проте, колегія суддів вважає, що зазначені висновки суду першої

інстанції не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись

законом, як це передбачено ст.. 43 ГПК України, з огляду на наступне.

Згідно п. 3.1.1 Договору оплата за товар здійснюється шляхом

авансового  перерахування грошових коштів

покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,3% від вартості,

вказаної у додатках № 1 та № 2 до даного Договору, а  п. 3.1.2 Договору передбачено, що наступна

помісячна оплата здійснюється у відповідності з графіком визначеним Додатками №

1 та № 2   до даного Договору.

З матеріалів справи вбачається, та в ході судового розгляду

підтверджено, що доказами сплати грошових коштів відповідачем за отриманий

товар є виписка з банківського рахунку позивача (а.с. 38-40) і акт звірки

взаєморозрахунків, з якого вбачається, що відповідач перерахував на

розрахунковий рахунок позивача - 24.02.06р. - 3 000,00 грн.; 09.03.06р. - 1

000,00 грн.; 20.03.06р. - 1 000,00 грн.; 13.04.06р. - 1 000,00 грн.; 29.05.06р.

- 1 000,00 грн.; 21.07.06р. - 1311,00 грн.; 04.08.06р. - 1 000,00 грн., всього

сплатив 9 113,00 грн. Крім того, відповідач після порушення провадження у

справі в ході судового розгляду справи, сплатив основний борг в розмірі 12

312,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок

позивача.

Таким чином, відповідач фактично визнав обов'язок виконання своїх

зобов'язань перед позивачем щодо оплати отриманого товару відповідно до умов

Договору, перерахувавши відповідні грошові кошти саме у лютому 2006 року,

березні 2006 року, квітні 2006 року, травні 2006 року, липні 2006 року, серпні

2006 року та погасивши всю суму заборгованості у листопаді 2006 року.

Згідно п. 10.3 договору, за неналежне або несвоєчасне виконання

зобов'язань відповідно до п. 3.1.1, 3.1.2 Договору відповідач сплачує позивачу

штраф у розмірі 30 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання,

що становить 3 663,30 грн.

Таким чином, враховуючи факт переплати позивачем суми основного

боргу  на 101,00 грн., розмір штрафу

відповідно до п. 10.3 Договору становить 3 562,30 грн.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не

виконав своєчасно прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений

Договором, колегія судді, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу

в сумі 3 562,30 грн. є обгрунтованими та відповідають вимогам Договору та

діючому законодавству України, а тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Отже позивач на підтвердження викладених в апеляційній скарзі

вимог, надав переконливі доводи з посиланням на документальні докази та

матеріальні норми права, які свідчать про обґрунтованість  позовних вимог ТОВ «Мережа сервісних станцій

«ТІДІСІ -ДАЛЬНОБОЙ» щодо стягнення штрафу в розмірі 3 562,30 грн. за

несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань відповідно до умов договору              № 89/2006 від 24.02.2006р.

Слід зазначити, що заявлені позивачем до стягнення 633,23 грн.

витрат, пов'язаних з прибуттям представника позивача до господарського суду

Харківської області, правомірно визнані місцевим господарським судом такими, що

не підлягають задоволенню, оскільки такі витрати не мають обов'язкового

характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному

причинно-наслідковому зв'язку з заборгованістю, яка заявлена до стягнення

позивачем.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача обґрунтована, на

її підтвердження були надані переконливі докази, а тому рішення господарського

суду в частині відмови у стягненні з відповідача штрафу в сумі 3 562,30 грн.

підлягає скасуванню, в іншій частині рішення місцевого суду відповідає чинному

законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, п.4 ст.80, 99,

101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч.1 ст.104, ст. ст. 105, 110 ГПК України,

колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,     

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2007р.

по справі                  № 07/428-06 в

частині відмови у стягненні штрафу скасувати та прийняти нове рішення про

стягнення штрафу з відповідача у розмірі 3 562,30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІКА»

(61002,           м. Харків, вул.

Чернишевського, 42, б/р 26009004189001 філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ, МФО 351834,

код ЄДРПОУ 21257393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа

сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» (07400, Київська область, м. Бровари,

вул.. Незалежності 24, п/р 26006038586671 в Міжрайонному відділенні Київської

міської філії АКБ «Укрсоцбанк» м. Київа, МФО 322012, код ЄДРПОУ 21257393) 3

562,30 грн. штрафу та 84,40 грн. витрат по сплаті державного мита при поданні

апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати

відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді