Рішення

від 13.02.2017 по справі 461/7592/16-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7592/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

13 лютого 2017 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Котельві К.О.,

при секретарі Остапчук М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи ,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 06.08.2016 року по 23.11.2016 року. Розмірі 7049 грн. 00 копійок, втрати від інфляції з заборгованої тa не виплаченої заробітної плати за період: з 01.07.2016 року по 23.11.2016 року в розмірі 7173 грн. 24 копійки, 3% річних, за період з 06.08.2016 року по 23.11.2016 року від заборгованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 907грн.00коп.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що згідно Наказу №11 від 02.06.2014 року, Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва позивача звільнено з роботи в зв'язку із скороченням посади. Відповідачем не виконується Рішення Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2016 року про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (скорочення) в розмірі 41830,25 гривень (за період з 02.06.2014 року - 16.03.2016 року), яке залишено без змін Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 4 червня 2016 року, а також не виконується Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 17.03.16 по 05.08.2016 року. Станом на 23.11.2016 року відповідачем не проведено розрахунок з виплати заробітної плати після скорочення з роботи з вище вказаного підприємства. Враховуючи наведене просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, суд ухвалив слухати справу у його відсутності з винесенням заочного рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав .

Судом встановлено, що згідно Наказу №11 від 02.06.2014 року, Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва позивача звільнено з роботи з 02 червня 2014 року в зв'язку із скороченням посади (п.1 ст.40 КЗпП України ) /а.с.13/, проте станом на 23.11.2016 року з позивачем не проведено розрахунок, згідно зазначеного наказу.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Окрім того, судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої та невиплаченої заробітної плати в розмірі 102572 грн. 04 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи (скорочення) в розмірі 41830,25 гривень (за період з 02.06.2014 року - 16.03.2016 року), яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2016 року /а.с.3/, однак відповідачем вказане рішення не виконується.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявою про виплату заборгованості по заробітній платі, проте відповідачем не здійснено свого зобов'язання та не здійснено належної виплати заробітної плати /а.с.6/.

Відповідно до рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2016 року з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва на користь ОСОБА_2 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 17.03.16 по 05.08.2016 року, інфляційні витрати та 3% річних. /а.с.4,5/.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано ст. 43 Конституції України.

Статтею 117 КЗпП України передбачено в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку /а.с.22-24/ середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 06.08.2016 року по 23.11.2016 року становить 7049 грн.00 копійок, втрати від інфляції з заборгованої тa не виплаченої заробітної плати за період з 01.07.2016 року по 23.11.2016 року в розмірі 7173 грн. 24 копійки, 3% річних, за період з 06.08.2016 року по 23.11.2016 року від заборгованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 907грн.00коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Проаналізувавши норми ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконанні зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України)

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Таким чином, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати та проведення розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_1 з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, інфляційні витрати та 3 % річних.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення. Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3-11,88,212-215, 224-228, 509, 524, 533, 625 ЦК України ЦПК України ,ст. 116,117 КЗпП України суд

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва (м. Львів, вул. Чайковського, 17 ЄДРПОУ 20780431) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи (скорочення ) за період з 06.08.2016 року по 23.11.2016 року в розмірі 7049 (сім тисяч сорок дев'ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітальною будівництва (м. Львів, вул. Чайковського,17 ЄДРПОУ 20780431) на користь ОСОБА_1, суми коштів, втрати від інфляції, від заборгованої тa не виплаченої заробітної плати за період з 01.07.2016 року по 23.11.2016 року, в розмірі: 7173 (сім тисяч сто сімдесят три) гривні 24 копійки.

Стягнути з Комунального Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітальної о будівництва (м. Львів, вул. Чайковського, 17 ЄДРПОУ 20780431) на користь ОСОБА_1 суми коштів - 3% річних, за період з 06.08.2016 року по 23.11.2016 року, від заборгованої та не виплаченої заробітної плати, в розмірі 907 дев'ятсот сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва (м. Львів, вул. Чайковського, 17 ЄДРПОУ 20780431) в користь держави 640,00 гривень судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Котельва К.О.