Рішення

від 23.09.2010 по справі 2-2861/10

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-2861/10

Провадження № 2-2861/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С.І.

при секретарі Зікеєвій У.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом з подальшими змінами та уточненнями до відповідача ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат в розмірі 28409 грн. та три відсотки річних в сумі 5634 грн. за порушення грошового зобов язання.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27 липня 2007 року між сторонами було укладено та нотаріально посвідчено договір позики грошових коштів на суму 75 750 грн., які позичальник повинен був повернути до 28.08.2007 року. Однак, відповідач не виконав свого зобов язання. Рішенням суду від 27.06.2008 року задоволено позов ОСОБА_3 та вирішено стягнути з відповідача заборгованість за договором позики на суму 77833,12 грн., в тому числі три проценти річних від простроченої суми. Виконавчою службою відкрито виконавче провадження, але станом на даний час жодних коштів відповідачем не повернуто. Покликаючись на ст. 625 ЦК України позивач просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат та три відсотки річних за порушення грошового зобов язання.

У судовому засіданні позивач підтримала позов в повному обсязі та надала аналогічні пояснення зазначеним в позовній заяві. Просила позов задоволити.

Відповідач 23.09.2010 року вдруге в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомляв. Зі згоди позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 червня 2010 року (а.с.7) задоволено позов ОСОБА_1 та вирішено стягнути на її користь з ОСОБА_2 77833,12 грн. заборгованості за договором позики. Рішення суду набрало законної сили.

Вказаним судовим рішенням встановлені та, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню ті обставини, що між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.07.2007 року було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 4201. Відповідно до договору між сторонами виникли зобов язання, відповідно до яких позивачем передано у власність відповідачу грошові кошти в сумі 75750 грн. Згідно з п.4 Договору встановлено строк повернення відповідачем ОСОБА_2 суми позики ОСОБА_1 до 28.08.2007 року. Також судом встановлено, що відповідач не виконав зобов'язань за договором позики грошових коштів, а тому з нього стягнуто суму позики - 75750 грн. та три відсотки річних від простроченої суми - 2083,12 грн.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження (а.с.10-16) відповідач ОСОБА_2 не сплатив коштів стягнутих за рішенням суду, заборгованість по даний час не погашена.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, тобто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не виконано зобов'язання у строк та в порядку, що встановлені договором позики від 27.07.07 року та не виконано рішення суду від 27.06.2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат в розмірі 28409 грн. та три відсотки річних в сумі 5634 грн. (загальна сума - 34052 грн.) за порушення грошового зобов язання є підставними. Розрахунок наданий позивачем належно обґрунтований. Відтак, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує судові витрати з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10,60,61,169,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 15,16,526,625,1049,1050 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 34052 (тридцять чотири тисячі п'ятдесят дві) грн. за порушення грошового зобов язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 453,38 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 294,296 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Личаківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.І.Леньо