Рішення

від 15.02.2017 по справі 904/11517/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.2017 Справа № 904/11517/16

За позовом Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, м. Павлоград Дніпропетровської області

до Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровської області

про визнання права власності

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 415/01/18 від 05.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить:

- визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на частину адміністративної будівлі - підвальне приміщення площею 425,6 кв.м., за адресою проспект Шахтобудівників, буд. 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область;

- визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на адміністративну будівлю загальною площею 1733,7 кв.м., за адресою проспект Шахтобудівників, буд. 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.12.2005р., укладеного із Відкритим акціонерним товариством Державною холдинговою компанією Дніпрошахтобуд , позивач є власником триповерхової адміністративної будівлі загальною площею 1 308,1 кв.м., розташованої по проспекту Шахтобудівників, 5 в м. Павлоград Дніпропетровської області (реєстрація права власності на нерухоме майно від 29.12.2005 № 4551521). Але на час укладання вказаного договору у технічному паспорті на адміністративну будівлю від 09.09.2002р. була зазначена загальна площа будинку 1308,1 кв.м., а також були відсутні креслення та заміри підвального приміщення, оскільки на час виготовлення технічної документації на будівлю була відсутня можливість доступу у підвальне приміщення. Протягом 2005 - 2015 років позивачем здійснено заходи щодо очищення підвального приміщення від будівельного та іншого сміття та отримано доступ до нього. Після чого, за зверненням позивача КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації здійснено обмір адміністративної будівлі з підвальним приміщенням, та виготовлено Технічний паспорт на громадський будинок (реєстровий № 16/1-27), відповідно до якого загальна площа всього будинку склала 1733,7 кв.м., площа підвальних приміщень - 425,6 кв.м. Оскільки підвальне приміщення знаходиться під адміністративною будівлею та є невід'ємною частиною адміністративної будівлі, позивач добросовісно заволодів спірним майно, тривалий час безперервно та відкрито ним користувався, Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області вбачає підстави для визнання за ним права власності на частину адміністративної будівлі - підвальне приміщення площею 425,6 кв.м., а також на адміністративну будівлю загальною площею 1733,7 кв.м., за адресою проспект Шахтобудівників, буд. 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область на підставі ст. 344 ЦК України, тобто, за набувальною давністю. Крім того,зазначає, що відповідачем у даному спорі визначений орган місцевого самоврядування - Павлоградська міська рада, оскільки попередній власник спірного майна - ВАТ ДХК Дніпрошахтобуд ліквідований за рішенням суду у 2006р.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що за вказаних у позовній заяві обставин вважає за можливе визнати за Павлоградським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області право власності на частину адміністративної будівлі - підвальне приміщення площею 425,6 м 2 , за адресою: проспект Шахтобудівників, буд.5, в м. Павлограді Дніпропетровської області.

Представники відповідача в судове засідання 09.02.2017р. не з'явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 11.01.2017р. по 31.01.2017р.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

16.12.2005р. між Державою в особі Верховної Ради України в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії Дніпрошахтобуд (продавець) та Пенсійним фондом України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити відповідно до умов цього Договору триповерхове приміщення адмінбудівлі, позначене літерою А на плані земельної ділянки, цеглове, загальною площею 1 308,1 кв.м., з 1-3 огорожею, які розташовано по проспекту Шахтобудівників, 5 в м. Павлоград Дніпропетровської області (п.1.1 Договору).

Договір посвідчено державним нотаріусом завідувачем Першої Павлоградської держнотконтори ОСОБА_2 16.12.2005р. та зареєстровано в реєстрі за № 1-5858.

За умовами п. 2.1 Договору за погодженням сторін нежитлове приміщення адмінбудівлі та огорожі по ціні 370 303 грн. 20 коп. з урахуванням ПДВ 20% передається покупцю за рахунок погашення кредиторських вимог(шляхом викупу та заліку однорідних грошових вимог) перед Пенсійним Фондом України (в цьому пункті сума договору встановлена за домовленістю сторін, є остаточною і перегляду не підлягає).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 12.12.2005р. КП Павлоградське МБТІ за № 9248625 (реєстраційний номер 45515219) та висновку експерта про оцінку майна, вартість відчужуваного нежитлового приміщення адмінбудівлі та огорожі складає 308 586 грн. 00 коп. без урахування ПДВ 20% (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на триповерхове нежитлове приміщення адмінбудівлі та огорожі, що є предметом цього договору, у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.12.2005р. № 9483582, державну реєстрацію права власності на об'єкт відчуження проведено КП Павлоградське МБТІ 29.12.2005р. за реєстраційним № 4551521.

Як зазначає позивач, на час укладання вказаного договору у технічному паспорті на адміністративну будівлю від 09.09.2002р. була зазначена загальна площа будинку 1308,1 м 2 , а також були відсутні креслення та заміри підвального приміщення, оскільки на час виготовлення технічної документації на будівлю була відсутня можливість доступу у підвальне приміщення.

В подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 803 "Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України", постанови правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011 № 21-2 та наказу головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2011 № 141 „Про оголошення постанови правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011 № 21-2 та заходи з реорганізації підвідомчих управлінь", управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області припинило фінансово-господарську діяльність шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області припинило фінансово-господарську діяльність шляхом злиття з управліннями Пенсійного фонду України в м.Тернівці та в Київському районі Дніпропетровської області.

Таким чином, Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області є правонаступником управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області, управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Позивач вказує, що протягом 2005 - 2015 років управлінням здійснено заходи, щодо очищення підвального приміщення від будівельного та іншого сміття, а також отримано доступ до нього.

29.12.2015р. за зверненням позивача КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації здійснено обмір адміністративної будівлі з підвальним приміщенням, та виготовлено Технічний паспорт на громадський будинок (реєстровий № 16/1-27), відповідно до якого загальна площа всього будинку склала 1733,7 м 2 .

Таким чином, на даний час відсутні документи про право власності на частину будівлі, а саме на підвальне приміщення загальною площею 425,6 м 2 , за які управлінням не було сплачено кошти при здійсненні правочину купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою м. Павлоград, пр. Шахтобудівників, буд. 5.

Позивач стверджує, що починаючи з 29.12.2005р. добросовісно, відкрито та безперервно володіє частиною адміністративної будівлі (підвальним приміщенням) за адресою м. Павлоград, пр. Шахтобудівників, буд. 5 та утримує її в належному стані. Крім того, вказане підвальне приміщення знаходиться під адміністративною будівлею та є невід'ємною частиною адміністративної будівлі, що розташована на земельній ділянці площею 0,1730 га, право постійного користування якою підтверджується державним актом від 01.06.2007р. серія ЯЯ № 040226 (кадастровий номер земельної ділянки 1212400000:02:045:0090).

Враховуючи наведене, а саме: факт добросовісного заволодіння майном (чужим - про що свідчить відсутність оформленого на таке права власності), фактичне відкрите, добросовісне та безперервне користування майном більше десяти років (з 2005р.), та наявність певних правових підстав, позивач вбачає підстави для визнання за ним права власності на частину адміністративної будівлі - підвальне приміщення площею 425,6 кв.м., а також на адміністративну будівлю загальною площею 1733,7 кв.м., за адресою проспект Шахтобудівників, буд. 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область на підставі ст. 344 ЦК України, тобто, за набувальною давністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Приписами ч. 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено та підтверджується вищезазначеними матеріалами справи, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.12.2005р. є укладеним між сторонами відповідно до вимог чинного законодавства та виконаний сторонами повністю.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб. Згідно зі ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Тобто, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння). Володіння має бути добросовісним, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужим майном не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння. Володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків. Якщо власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати майно своїм, то він погодився з його втратою, тому слід визнати це майно власністю фактичного добросовісного володільця

Як вказує позивач, факт добросовісного володіння ним спірним чужим майном підтверджується саме володінням таким майном на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.12.2005р., оскільки підвальне приміщення знаходиться під адміністративною будівлею та є невід'ємною частиною адміністративної будівлі. Вказаний факт не давав позивачу жодного сумніву стосовно правомірності набуття ним права на спірне майно.

Виходячи із змісту ст. 344 ЦК України набувальна давність поширюється на випадки фактичного безтитульного володіння чужим майном. Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на які-небудь правові підстави набувальної давності і розповсюджується на випадки фактичного, безтитульного володіння чужим майном. При цьому, наявність у володільця певного юридичного титулу, виключає застосування набувальної давності.

Перебіг строку набувальної давності починається від моменту виникнення володіння.

Як встановлено судом на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності, починаючи з 29.12.2005р. спірне майно знаходилося у відкритому користуванні позивача, утримувалося за його рахунок. В момент набуття майна у позивача були відсутні будь-які підстави сумніватись у правомірності його отримання. При цьому, позивач володів спірним майном відкрито, це володіння було очевидним для третіх осіб, які будь-яких прав на спірне майно не заявляли.

За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України визнання добросовісності як умови набуття права власності за набувальною давністю необхідне лише на момент заволодіння чужим майном і не є необхідним протягом усього строку давнісного володіння. Тобто, якщо особа, добросовісно заволодівши нерухомим майном, у подальшому дізнається про незаконність свого володіння, вона не може вважатися такою, що недобросовісно заволоділа майном і не може бути позбавлена можливості набути право власності на майно за набувальною давністю.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, а також виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність посилання позивача у позовній заяві про наявність достатніх правових підстав для визнання за ним права власності на частину адміністративної будівлі - підвальне приміщення площею 425,6 кв.м., за адресою проспект Шахтобудівників, буд. 5, м. Павлоград, Дніпропетровська область за набувальною давністю.

Разом з тим, господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання за Павлоградським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області права власності на адміністративну будівлю загальною площею 1733,7 кв.м., за адресою пр. Шахтобудівників, буд. 5 у м. Павлоград за набувальною давністю, оскільки частину вказаної будівлі загальною площею 1 308,1 кв.м. придбано позивачем у власність на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.12.2005р., а тому визнання права власності на цю частину адмінбудівлі за позивачем за набувальною даністю не відповідає вимогам ст. 344 Цивільного кодексу України.

Оскільки у виникненні спору суд не вбачає винних дій відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 „Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами), судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачений судовий збір за майновими вимогами із розрахунку мінімальної ставки судового збору.

Проте, згідно висновку експерта про оцінку майна, вартість відчужуваного нежитлового приміщення адмінбудівлі та огорожі складає 308 586 грн. 00 коп. без урахування ПДВ 20%. При цьому, сторонами в п. 2.1 Договору визначена ціна продажу в сумі 370 303 грн. 20 коп., що складає вартість відчужуваного приміщення за вищевказаним висновком експерта з урахуванням ПДВ 20%.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає оплаті позивачем при зверненні із даним позовом до господарського суду повинен складати 5 554 грн. 55 коп., тобто сума недоплаченого судового збору становить 4 176 грн. 55 коп.

За приписами п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р. (зі змінами), якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд, у залежності від конкретних обставин справи може, у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

За наведених підстав, сума недоплаченого судового збору підлягає стягненню з позивача у дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Павлоградським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, пр.. Шахтобудівників, б. 5, код ЄДРПОУ 40382828) право власності за набувальною давністю на частину адміністративної будівлі - підвальне приміщення площею 425,6 кв.м., за адресою проспект Шахтобудівників, буд. 5, м. Павлоград Дніпропетровської області.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, пр.. Шахтобудівників, б. 5, код ЄДРПОУ 40382828) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра (49027, м. Дніпр, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) 4 176 грн. 55 коп. (чотири тисячі сто сімдесят шість грн. 55 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3 Повне рішення складено -14.02.17р.