Рішення

від 06.02.2017 по справі 910/698/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017Справа №910/698/17 За позовом Приватного акціонерного товариства Завод Артемполізварювання

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові Технології

про стягнення заборгованості за договором 13 961,62 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Матура О.І., довіреність №02/06 від 03.02.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Завод Артемполізварювання подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нові Технології про стягнення заборгованості за договором 13 961,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2017 порушено провадження у справі №910/698/17 та призначено розгляд справи на 06.02.2017.

В судове засідання 06.02.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 06.02.2017 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.02.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.02.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.09.2015 позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем було укладено Договір оренди №7.

Відповідно до розділу 1 Договору оренди, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне володіння та користування нежиле приміщення, загальною площею 62,37 м 2 , яке знаходиться на балансі орендодавця (позивача), та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова 2/10, корпус №17, II поверх, з метою використання відповідачем, даного приміщення для виробництва товарів споживчого призначення.

У відповідності до п. 2.1. Договору оренди, вступ орендаря (відповідача) у володіння та користування об'єктом оренди настає після укладання сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі об'єкта в оренду, який складається сторонами в момент фактичної передачі об'єкта в оренду.

Відповідно до додатку №1 до Договору оренди, місячна оренда плата розраховується з розрахунку 30,00 грн. без ПДВ за 1 м 2 , та становила 2 245,32 грн. з ПДВ. При цьому розмір орендної плати на кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до розділу 3 Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) орендодавцю (позивачу) у національній валюті України в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця (позивача), не пізніше числа поточного місяця з якого вступив в дію цей Договір оренди, та на підставі рахунку орендодавця (позивача) в межах місяця в якому було виписано та надано рахунок.

Позивач зазначив, що зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі , про що свідчить Акт прийому-передачі майна в оренду від 11.09.2015 року.

За період з 11.09.2015 року по 30.04.2016 року, відповідачу були виставлені рахунки по оплаті на загальну суму 17 755,47 грн. (СФ-0000101 від 14.09.2015р; СФ-0000116 від 09.10.2015р; СФ-0000131 від 09.11.2015р; СФ-0000146 від08.12.2015р; СФ-0000014 від18.01.2016р; СФ-0000028 від 10.02.2016р; СФ-0000046 від 10.03.2016р; СФ-0000058 від 08.04.2016р.

Зобов'язання, щодо оплати орендної плати відповідачем виконано частково, а саме в розмірі 3793,85 грн.

Позивач також зазначив, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.03.2016 року; актами виконаних робіт ( ОУ-ООООЮ1 від 30.09.2015р; ОУ-ООООП6 від 30.10.2015р; ОУ-ООООІЗІ від 30.11.2015р;ОУ-0000146 від 31.12.2015р; ОУ-0000014 від 29.01.2016р; ОУ-0000028 від 29.02.2016р; ОУ-0000046 від 31.03.2016р; ОУ-0000058 від 29.04.2016р та гарантійними листами написаними відповідачем на адресу позивача, в яких відповідач визнає факт наявної заборгованості та зобов'язується, спочатку в термін до 30.04.16 року (гарантійний лист від 18.03.2016 р.), а потім (гарантійний лист від 27.04.2016 р.) в термін до 31.05.2016 року сплатити в повному обсязі наявну перед позивачем заборгованість.

Позивач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.12.2016 складає 13961 грн. 62 коп.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди (найму).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання.

Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 13961,62 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський (провулок Лужевського Руслана), буд. 14, корпус 2, оф. 8, ідентифікаційний код 36134869) на користь Приватного акціонерного товариства Завод Артемполізварювання (04050, м. Київ, вул. Мельникова 2/10, ідентифікаційний код 14315931) заборгованість в розмірі 13 961 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 62 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.02.2017

Суддя Мельник В.І.