Рішення

від 23.01.2017 по справі 905/2676/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.2017 Справа № 905/2676/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпропетровськ

до Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07", м.Маріуполь, Донецька область

про зобов'язання вчинити певні дії.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 районна державна адміністрація, м. Новоазовськ, Донецька область

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область

до Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07", м.Маріуполь, Донецька область

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 2189 від 28.12.2015;

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи - не з'явився;

від третьої особи з самостійними вимогами - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07" (далі - відповідача) про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки дільниць пошкодження телекомунікаційної мережі позивачем було виявлено порушення відповідачем охоронної зони ліній зв'язку внаслідок проведення робіт з будівництва гаражів на земельній ділянці, де проходить кабельна каналізація електрозв'язку позивача, що унеможливлює своєчасно та в повному обсязі здійснювати технічне обслуговування телекомунікаційних мереж. Позивач вважає, що відповідач порушив правила охорони ліній електрозв'язку під час будівництва гаражів, у зв'язку з чим позивач просить привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення гаражів, що були побудовані з порушенням зазначених правил. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки, що були понесені позивачем в розмірі 3393грн38коп.

До участі у справі за первісним позовом, відповідно до ухвали господарського суду від 22.09.216, були залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Маріупольську міську раду та ОСОБА_1 районну державну адміністрацію.

21.11.2016 до суду надійшла позовна заява Маріупольської міської ради (далі - третя особа з самостійними вимогами на предмет спору) до Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та приведення її у придатний до використання стан.

Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 21.11.2016, позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору прийнята до спільного розгляду зі справою № 905/2676/16.

В обґрунтування позовних вимог третя особа з самостійними вимогами на предмет спору зазначила, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку на якій без дозвільних документів на користування земельною ділянкою та за відсутності дозвільних документів на будівництво авто гаражів побудував на комунікаційних мережах електрозв'язку, які належать позивачу за первісним позовом, гаражі, у зв'язку з чим третя особа з самостійними вимогами на предмет спору просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення капітальних гаражів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

ОСОБА_1 районна державна адміністрація (далі - третя особа) в судове засідання не з'явилась, письмових пояснень по суті заявлених вимог не надала.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

09.11.2007 між відповідачем та третьою особою був укладений договір оренди землі, відповідно до якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування гаражного кооперативу, яка знаходиться на території Виноградненської сільської ради за межами населеного пункту Новоазовського району (а.с.20-21).

Пунктом 16 зазначеного договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки землі транспорту та зв'язку.

Згідно з довідкою позивача, на території авто гаражного кооперативу "Восток-Авто-07" у Лівобережному районі м.Маріуполя проходить кабельна каналізація електрозв'язку, яка належить ПАТ "Укртелеком". Загальна кількість абонентів, що обслуговує позивач за допомогою вказаної кабельної каналізації складає 1585 телефонів, з яких 1546 фізичні особи та 39 юридичні особи. Кількість соціально значимих споживачів складає 23 абонента (а.с.19).

Позивачем, під час поточної експлуатації, при перевірці дільниць пошкодження телекомунікаційної мережі у районі вул.Олімпійської, 79А у м.Маріуполі, було виявлено порушення охоронної зони ліній зв'язку, а саме на кабельній каналізації електрозв'язку проводяться будівельні роботи гаражів. Позивач, листом №12С000-121 від 12.04.2016, з приводу зазначених обставини звернувся до Маріупольської місцевої прокуратури №2 (а.с.10).

Земельна ділянка, яка перебуває в користуванні відповідача, знаходиться в межах Лівобережного району м.Маріуполя на підставі Постанови Верховної Ради України від 11.12.2014 №32-VIII "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж Волноваського, ОСОБА_1 та Тельманівського районів Донецької області" та рішення Маріупольської міської ради від 05.06.2015 №6/48-5402 (а.с.22).

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради 13.06.2016 надало відповідь позивачу, відповідно до якого при перевірці було виявлено факт будівництва авто-гаражним кооперативом "Восток-Авто-07" за адресою м.Маріуполь, вул.Олімпійська, 79, на комунікаційних мережах електрозв'язку що належать позивачу. Крім того, Управління просило позивача надати матеріали фактичної геодезичної зйомки комунікаційних мереж електрозв'язку розташованих за адресою: м.Маріуполь, вул.Олімпійська, 79 (а.с.13).

07.07.2016 позивачем до Управління державного архітектурно-будівельного контролю м.Маріуполя була надані копія топогеодезичної зйомки (а.с.14-15, 24).

Крім того, 07.07.2016 позивачем було направлено лист відповідачу, з вимогою припинити будівельні роботи та відновити охоронні лінії електрозв'язку, однак, відповіді на зазначене звернення позивач не отримав (а.с.16-17).

На підтвердження понесення позивачем збитків в розмірі 3393грн38коп, позивачем надані: копія рахунка Комунального підприємства "Міське архітектурне бюро"; копія платіжного доручення та акт здачі-приймання виконаних послуг від 29.07.2016 (а.с.31-33).

Порядок забезпечення охорони споруд кабельних, радіорелейних і повітряних ліній електрозв'язку операторів телекомунікацій всіх форм власності, що експлуатуються, перебувають на стадії прийняття в експлуатацію, будуються або проектуються визначений Правилами охорони ліній електрозв'язку, затверджених Постановою Кабінетом Міністрів України № 135 від 29.01.1996 (далі - Правила).

Відповідно до п.2 Правил, на трасах кабельних і повітряних ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку для підземних кабельних ліній електрозв'язку встановлюються охоронні зони не менше 2 (двох) метрів з кожного боку. Забороняється виконувати будь-які роботи, що можуть порушити нормальне функціонування ліній електрозв'язку.

Пунктом 6 Правил визначено, що у межах охоронних зон ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку без письмової згоди операторів телекомунікацій, а також без присутності їх представника забороняється, зокрема, виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати ґрунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки; облаштовувати проїзди та стоянки автотранспорту, тракторів та інших механізмів.

Землі в межах охоронних зон у власників землі та землекористувачів не вилучаються і можуть використовуватися ними з обмеженнями, передбаченими в пунктах 6 і 9 цих Правил (п.10 Правил).

Згідно з п. 23 Правил, місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевих рад, а також правоохоронні органи зобов'язані сприяти у межах своїх повноважень операторам телекомунікацій у проведенні роз'яснювальної роботи, спрямованої на забезпечення збереження ліній електрозв'язку, недопущення їх пошкоджень і на виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами вимог цих Правил.

Відповідно до п.24 Правил, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни, винні у невиконанні вимог цих Правил, а також у порушенні нормальної роботи ліній електрозв'язку, відшкодовують збитки операторам телекомунікацій і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1,2,4 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідачем виконання зазначених вище вимог законодавства не доведено, документів на підтвердження здійснення будівельних робіт, у межах охоронних зон ліній електрозв'язку, за наявності письмової згоди оператора телекомунікацій, а також в присутності його представника суду не надано.

Відповідач, враховуючи цільове призначення земельної ділянки (землі транспорту та зв'язку), яка передана йому в користування, перед початком будівництва повинен був пересвідчитись, що таке будівництво не буде порушувати права третіх осіб (зокрема оператора) та не призведе до нормального функціонування ліній електрозв'язку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що гаражі, які побудовані з порушенням меж охоронної зони траси кабельних ліній електрозв'язку, підлягають знесенню, оскільки відновити порушене право позивача в інший спосіб неможливо, а наявність гаражів безпосередньо на земельній ділянці під якою проходить траса кабельної лінії електрозв'язку, унеможливлює технічне обслуговування ліній електрозв'язку та може порушити нормальне функціонування таких ліній.

Таким чином вимоги позивача в цій частині суд визнає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1-3 ст. 22 ЦК, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст.1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Позивачем для відновлення свого порушеного права були понесені витрати на проведення геодезичної зйомки, матеріали якої просило надати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради, які фактично підтверджують будівництво відповідачем гаражів з порушенням охоронних зон кабельних ліній електрозв'язку.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 3393грн38коп. також підлягає задоволенню.

Щодо вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору суд зазначає наступне.

Згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради від 17.08.2016 №06-494-01, проектом забудови передбачено дві черги забудови земельної ділянки загальною площею 1га. Документів на земельну ділянку, яка вже забудована та продовжує забудовуватись в другій черзі, директором відповідача надані не були (а.с.159).

30.08.2016 інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради ОСОБА_3, у присутності директора відповідача, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів авто гаражним кооперативом "Восток-Авто-07", який находиться за адресою м.Маріуполь, вул. Олімпійська, 79, та складено акт перевірки, відповідно до якого було встановлено, що будівництво відповідачем виконується без реєстрації декларації про початок будівельних робіт (а.с.163-164).

30.08.2016 відповідачем був отриманий припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до якого від відповідача вимагалось зупинити виконання будівельних робіт та усунути виявлені порушення (а.с.168-169).

Відносно керівника відповідача, за вчинення правопорушення передбаченого ч.6 ст.96 КУпАП, 30.08.2016 був складений протокол про адміністративне правопорушення, який також був отриманий відповідачем (а.с.170-173), та згідно постанови №9 по справі про адміністративне правопорушення від 05.09.2016, що також була отримана, керівника відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5950грн (а.с.165-167).

Відповідно до листа від 06.10.2016, Управління державного архітектурно будівельного контролю, на другу чергу забудови, яка вже збудована та продовжує забудовуватись, відповідач не має дозвільних документів на будівництво (а.с.160).

07.10.2016 спеціалістами відділу контролю за використання земель управління земельних відносин міської ради було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України відповідачем, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому зазначається, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка під розміщення капітальних гаражів на території Маріупольської міської ради, загальною площею 0,1872га, що є порушенням ст.ст. 125, 126, 211, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (а.с.158).

07.10.2016 управлінням земельних відносин Маріупольської міської ради було складено вказівку (попередження) № 184/2016, в якій відповідачу було запропоновано усунути виявлені порушення земельного законодавства в двадцятиденний строк (а.с.157).

31.10.2016 спеціалістами вищезазначеного управління повторно була проведена перевірка за вищевказаною адресою та складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. За результатами такої перевірки встановлено, що вимоги вказівки (попередження) від 07.10.2016 №184/2016 не виконані, самовільно зайнята земельна ділянка не звільнена та не приведена у придатний до використання стан (а.с.156).

На час прийняття рішення у справі відповідач не надав доказів виконання вимог, що містяться у вказівках (попередженнях) Маріупольської міської ради.

Статтею 2 ЗК України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування, прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень міської ради.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст.126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

ОСОБА_1 районною державною адміністрацією, ані Маріупольською міською радою рішення про передачу у власність та/або надання у користування відповідачу вказаної земельної ділянки за вищевказаною адресою для вказаних цілей, не приймалось. Як вбачається з матеріалів справи правовстановлюючих документи на земельну ділянку у відповідача відсутні. Самовільно зайняту земельну ділянку відповідач добровільно не звільняє.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 3.1 Постанови №6 від 17.05.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідачем не надано документів на підтвердження вжиття ним будь-яких заходів направлених на отримання спірної земельної ділянки в користування.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що земельна ділянка під розміщення капітальних гаражів, яка розташована в м.Маріуполі, вул.Олімпійська,79а, площею 0,1872га, відповідачем зайнята самовільно, підлягає звільненню та приведення у придатний до використання стан шляхом знесення капітальних гаражів.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору доведеними, обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню повністю.

В позові Маріупольської міської ради містяться дві вимоги немайнового характеру, однак судовий збір сплачений лише як за одну вимогу. Враховуючи задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір, за вимогу немайнового характеру судовий збір за яку сплачений не був. Інші судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, суд також покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", до Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07" та позов Маріупольської міської ради до Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07" задовольнити повністю.

Зобов'язати Автогаражний кооператив "Восток-Авто-07" (87600, Донецька область, м.Новоазовськ, вул.Леніна б.30, ідентифікаційний код юридичної особи - 34273960) привести земельну ділянку кадастровий номер 1423682200:04:000:0704 в м.Маріуполь, вул. Олімпійська, 79а, у придатний до використання стан шляхом знесення гаражів, що були побудовані із порушенням правил охорони ліній електрозв'язку.

Стягнути з Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07" (87600, Донецька область, м.Новоазовськ, вул.Леніна б.30, ідентифікаційний код юридичної особи - 34273960) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком , в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м.Дніпропетровськ, вул.Херсонська, б.26, ідентифікаційний код юридичної особи - 21560766), збитки у розмірі 3393грн38коп. та 2756грн витрат з оплати судового збору.

Зобов'язати Автогаражний кооператив "Восток-Авто-07" (87600, Донецька область, м.Новоазовськ, вул.Леніна б.30, ідентифікаційний код юридичної особи - 34273960) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею: 0,1872га, під розміщення капітальних гаражів за адресою: вул. Олімпійська, 79а, у Лівобережньому районі міста, та привести її у придатний до використання стан шляхом знесення капітальних гаражів.

Стягнути з Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07" (87600, Донецька область, м.Новоазовськ, вул.Леніна б.30, ідентифікаційний код юридичної особи - 34273960) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, ідентифікаційний код юридичної особи - 33852448) 1378грн витрат з оплати судового збору.

Стягнути з Автогаражного кооперативу "Восток-Авто-07" (87600, Донецька область, м.Новоазовськ, вул.Леніна б.30, ідентифікаційний код юридичної особи - 34273960) на користь Державного бюджету України (Управління державної казначейської служби м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999649, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рах. №31216206783002) 1378грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повний текст рішення складений 30.01.2017 року.

Суддя О.В. Говорун