Рішення

від 13.02.2017 по справі 914/61/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017р. Справа№ 914/61/17

За позовом: Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах

позивача-1: Міністерство оборони України, м. Київ

позивача-2: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Землеустрій плюс» , с. Відники, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення заборгованості за договором оренди №52/2014/КЕВ від 30.05.2014р. в сумі 130 128,46 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор за посвідченням № 036378 від 27.11.2015 року;

Від позивача-1: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 220/423/д від 22.12.2016 року;

Від позивача-2: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 217 від 21.01.2017 року;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області 06.01.2017р. надійшла позовна заява Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Приватного підприємства «Землеустрій плюс» про стягнення заборгованості за договором оренди №52/2014/КЕВ від 30.05.2014р. в сумі 130 128,46 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до судового розгляду на 30.01.2017р. та відстрочено сплату Військовою прокуратурою Львівського гарнізону до 30.01.2017р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 30.01.2017р. розгляд справи відкладено на 06.02.2017р. та відстрочено сплату Військовою прокуратурою Львівського гарнізону до наступного судового засідання., та 06.02.2017р. розгляд справи відкладено на 13.02.2017р., та відстрочкою сплати судового збору до 13.02.2017р.

В судове засідання 13.02.2017р. прокурор явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві просить позов задоволити повністю.

Прокурор позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов договору оренди №52/2014/КЕВ нерухомого військового майна від 30.05.2014р не здійснював оплату орендних платежів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі за період з березня 2016р. по листопад 2016р. в сумі 122 793,21 грн. За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути 7 335,25 грн. пені.

В судовому засіданні 13.02.2017р. представники позивачів позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити повністю.

Відповідач в черговий раз у судове засідання 13.02.2017р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Ухвала господарського суду від 10.01.2017р. про порушення провадження у справі № 914/61/17 та ухвали суду про відкладення розгляду справи № 914/61/17 від 30.01.2017р., від 06.02.2017р. надсилались судом на адресу: 81157, Львівська область, Пустомитівський район, с. Відники, буд. 265, що зазначено прокуратурою в позовній заяві та вбачається відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про дату, час та місце судового засідання, що про свідчать списки згрупованих внутрішніх поштових відправлень, а саме: № 35 за 16.01.2017р., № 96 за 01.02.2017р. та № 122 за 08.02.2017р.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

30.05.2014р. між позивачем 2 (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди №52/2014/КЕВ (надалі - Договір), умов якого орендарю під розміщення складу було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 982,00 кв.м. в будівлях військового містечка №396, а саме: в будівлі №1 площею 327,1 м.кв. (приміщення 1-го поверху №№1-14), в будівлі №4 площею 337,9 м.кв. (приміщення підвалу №№1-9 площею 157,4 кв.м., приміщення 10го поверху №№10-12 площею 180,5 кв.м.), в будівлі №33 площею 317,0 кв.м. (приміщення №№4, 7-18,19а) (надалі - майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, розташоване за адресою Львівська область, с.Зимна Вода, вул.Шкільна,6 на строк до 28.05.2017 року.

Назване нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення складу (п. 1.2. Договору).

За приписами п. 2.1., 2.4. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Обов»язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця.

Відповідно до п. 10.1. Договору його строк визначений до 3 років з 30.05.2014 до 28.05.2017р.

На виконання умов Договору 30.05.2014р., орендодавець передав орендарю за актом приймання-передачі нежитлові приміщення за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с.Зимна Вода, військове містечко №396, буд.інв.№1 площею 327,1 кв.м., 1917 року побудови, вартістю 135463,83 грн.; буд.інв.№4 площею 337,9 кв.м., 1917 року побудови, вартістю 130600,00 грн.; буд.інв.№33 площею 317,0 кв.м., 1917 року побудови, вартістю 168500,00 грн. Даний акт приймання-передачі підписаний обома сторонами без будь-яких застережень. Відповідно до цього акту від 30.05.2014р. передане майно потребує капітального ремонту.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору №52/2014/КЕВ від 30.05.2014р., орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (грудень 2013року) на рівні 6 055,67грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі-Методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2013р.) - 5 459,20грн. (додаток №5). Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В п. 3.5. Договору, сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.3.6 договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця при територіальному органі державного казначейства не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.15. Договору орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно,а також прилеглі до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 2-86 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Згідно п.3.7 Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2016р. у справі № 914/794/16, що набрало законної сили, стягнуто з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати за Договором оренди №52/2014/КЕВ, яка виникла за період з грудня 2015р. по лютий 2016р. в сумі 40 785,79грн., розірвано договір оренди №52/2014/КЕВ від 30.05.2014р. укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова та Приватним підприємством «Землеустрій плюс» та зобов'язано Приватне підприємство «Землеустрій плюс» звільнити та передати Квартирно-експлуатаційному відділу м.Львова нежитлове приміщення загальною площею 982,00 кв.м. в будівлях військового містечка №396, а саме: в будівлі №1 площею 327,1 кв.м. (приміщення 1-го поверху №№1-14), в будівлі №4 площею 337,9 м.кв. (приміщення підвалу №№1-9 площею 157,4 м.кв.), приміщення 1-го поверху №№10-12 площею 180,5 кв.м.), в будівлі №33 площею 317,0 кв.м. (приміщення №№4,7-18,19а), що розташоване за адресою: Львівська область, с.Зимна Вода, вул.Шкільна,6.

Як вбачається з акту державного виконавця від 19.01.2017р. майно повернуто КЕВ м. Львова.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати за Договором належним чином не виконав, зокрема, з довідки позивача про заборгованість відповідача за період з березня 2016р. по листопад 2016 року, та згідно виставлених рахунків заборгованість ПП «Землеустрій плюс» становить 122 793,21 грн.

Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 7 335,25 грн.

Доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами не подано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір оренди є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 Господарського кодексу України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, допустимих доказів спростування наявності боргу чи його розміру не надав. Доказів проведення часткової чи повної оплати орендної плати не надав.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за Договором в сумі 122 793,21 грн., яка виникла за період з березня 2016р. по листопад 2016р., оскільки така обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 122 793,21 грн., є обґрунтовано та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами першою і третьою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.3.7 Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Суд здійснивши перерахунок пені (з врахуванням з врахуванням ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, ч. 5 ст.254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, п.3.6. Договору, ч. 6 ст. 232 ГК України), дійшов висновку, що з стягненню підлягає 7 274,76 грн. - пені. В частині стягнення 60,49 грн. пені слід відмовити.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповдно ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013р. №7 у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Суд приходить до висновку, що судові витрати в сумі 1 951,93 грн. (130 128,46*1,5%) на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Землеустрій плюс» (81157, Львівська область, Пустомитівський район, с.Відники, будинок 265, код ЄДРПОУ 36652929) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (79007, м.Львів, вул. Батуринська, будинок 2; код ЄДРПОУ 07638027) 122 793,21 грн. заборгованості за договором та 7 274,76 грн. пені.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Землеустрій плюс» (81157, Львівська область, Пустомитівський район, с.Відники, будинок 265, код ЄДРПОУ 36652929) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 951,93 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.02.2017 р.

Суддя Коссак С.М.