Рішення

від 15.02.2017 по справі 912/4657/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 рокуСправа № 912/4657/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4657/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"

до Приватного підприємства "Автобаз-Кіровоград"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 14 000,00 грн,

за участю представників:

від позивача - не був присутнім;

від відповідача - не був присутнім;

від третьої особи - не був присутнім.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (надалі - ПрАТ "Страхова компанія "ПРОВІДНА", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Автобаз-Кіровоград" (ПП "Автобаз-Кіровоград", відповідач) про стягнення в порядку регресу витрат в сумі 14 000 грн виплаченого позивачем страхового відшкодування з тих підстав, що відповідач не повідомив позивача, як страховика, у строки і за умов визначених у підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" про дорожньо-транспортну пригоду, скоєну працівником відповідача.

Позов обґрунтовано приписами підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 993, 1172, 1187 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 16.12.2016 порушено провадження у даній справі, розгляд її призначено у судовому засіданні на 9 год. 00 хв. 18.01.2017, залучено до участі у справі на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, витребувано від учасників судового процесу необхідні для вирішення спору докази.

У судовому засіданні 18.01.2017 представником третьої особи - адвокатом Данилюк Н.В. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване необхідністю подання нових доказів, що мають суттєве значення для розгляду спору по суті. Так адвокат стверджував, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення в Апеляційному суді Кіровоградської області щодо громадянина ОСОБА_1 стало відомо, про обставини, які, на думку представника третьої особи, унеможливлювали підписання документів та отримання потерпілим відшкодування за завдані збитки у листопаді 2015 року. У зв'язку із викладеним адвокат третьої особи мала намір звернутись із адвокатським запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області для отримання доказів на підтвердження зазначених обставин.

Ухвалою від 18.01.2017 господарський суд задовольнив усне клопотання представника третьої особи та відклав розгляд справи до 30.01.2017 о 09 год. 00 хв., витребував від учасників судового процесу необхідні для вирішення спору докази.

26.01.2017 до Господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він обґрунтовує своє право на пред'явлення позову в порядку регресу незалежно від наявності трудових відносин водія і страхувальника або перебування у власності забезпеченого автомобіля та наголошує, що підставою такого позову стало неповідомлення страховика у письмовому вигляді у строки передбачені законом про настання страхового випадку. Тому, на думку позивача, він має право здійснити вибір особи, зобов'язаної відшкодувати йому виплачену суму на власний розсуд.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі № 3-135гс14 та постановах Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі № 910/10192/16 та від 07.06.2016 у справі № 906/1474/15.

Крім цього, позивач на підставі статті 22 Господарського суду України просить розглянути справу без участі його представника.

У судовому засіданні 30.01.2017 представником третьої особи подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання останньому додаткового часу для отримання від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області довідки, витребуваної згідно адвокатського запиту від 16.01.2017.

Оскільки вказана довідка є необхідним доказом для повного та об'єктивного вирішення даного спору по суті, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість такого клопотання представника третьої особи та ухвалою від 30.01.2017 відклав розгляд справи до 10 год. 00 хв. 15.02.2017, витребувавши від відповідача та третьої особи неподані докази.

У судове засідання 15.02.2017 учасники судового процесу участь своїх повноважних представників не забезпечили, у матеріалах справи наявні докази про належне повідомлення їх про час і місце проведення судового засідання (а.с. 70-73).

Від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. До такого клопотання додано лист № 564-03.1-01-09 від 24.01.2017 на № 1 від 16.01.2017 за підписом Заступника начальника Управління - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, згідно якого повідомляється, що за результатами пошуку наявних актових записів державної реєстрації актів цивільного стану в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградської області та відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян будь-які актові записи відносно громадянина ОСОБА_4 відсутні.

Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом докази не подав.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін, господарський суд встановив таке.

26.02.2015 між ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" як страховиком та ПП "Автобаз-Кіровоград" як страхувальником укладено договір у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4896238 з терміном дії з 27.03.2015 до 26.10.2015 включно. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн, франшиза - 0 грн.

31.07.2015 о 07 годині 50 хвилин на перехресті вулиці Преображенська та вулиці Кропивницького в м. Кіровоград (Кропивницький) відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу - автомобіля "Форд-Скорпіо", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить фізичній особі ОСОБА_4, і перебував під керуванням фізичної особи ОСОБА_5, та транспортного засобу - автомобіля "БАЗ-2215", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить приватному підприємству "Автобаз - Кіровоград" і перебував під керуванням фізичної особи ОСОБА_1

Відповідно до пунктів 34.1, 34.2. статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

На виконання пункту 34.2 вказаної статті 05.08.2015 представником ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" та власником транспортного засобу, що зазнав пошкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 складено Акт № 2300083107 огляду транспортного засобу, в якому вказані виявлені пошкодження автомобіля "Форд-Скорпіо".

За змістом довідки № 69443231 від 06.08.2015 Відділу ДАІ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб - автомобіль "БАЗ 2215", реєстраційний номер НОМЕР_2, належав відповідачу та був під керуванням фізичної особи - працівника відповідача під час виконання ним трудових обов'язків.

Відповідно до пункту 35.1. статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

На виконання вказаних приписів ОСОБА_4 подав позивачу заяву № 2300083107 від 04.08.2015 про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що мав місце 31.07.2015 (а.с.24-25). На підставі такої заяви та наданих потерпілою стороною документів позивачем було складено страховий акт № 2300083107 від 09.11.2015 (а.с.30- 31).

На підставі вказаної заяви № 2300083107 від 04.08.2015, Акта огляду транспортного засобу від 05.08.2015 позивач (Страховик) та ОСОБА_4 (Потерпілий), що є власником автомобіля Форд - Скорпіо" реєстраційний номер НОМЕР_1, 02.11.2015 уклали угоду про розмір страхової виплати і способи здійснення страхового відшкодування (а.с. 37). Так у пункті 1.1. Угоди зазначено, що Страховик і Потерпілий на підставі поданої Потерпілим заяви № 2300083107 про пошкодження ТЗ Ford Scorpio 2.0 д/н НОМЕР_1 по страховому випадку, який мав місце 31 липня 2015 року, у зв'язку з відсутністю на момент укладення угоди документів, що підтверджують розмір заявленого збитку, досягли згоди про розмір збитку, заподіяного ТЗ, оціненого Страховиком за результатами проведеного ним огляду пошкодженого ТЗ, і способі здійснення страхового відшкодування по страховому полісу серія АІ № 4896238 від 26.03.2015. Згідно пункту 1.2. Угоди сторони прийшли до угоди про те, що розмір страхового відшкодування у зв'язку з настанням зазначеної у пункті 1.1 Угоди події становить 14 000 грн, визнається сторонами остаточним і не підлягає перегляду.

Виплату зазначеної суми позивач за умовами пункту 1.3. Угоди повинен здійснити протягом 15 днів з моменту підписання цієї Угоди шляхом перерахування по системі Приват Мані КБ Приват Банк.

Визначена сума страхової виплати в розмірі 14000 грн за платіжним дорученням №0046666 від 10.11.2015 (а.с. 34) відповідно до відомості № ВПТ-004719 від 09.11.2015 для виплати витрат страхових відшкодувань отримувачам за період 01.12.2013 по 09.11.2015, була перерахована ОСОБА_4

Обставини дорожньо-транспортної пригоди і вина фізичної особи ОСОБА_1 у її скоєнні, як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.09.2015 (а.с. 67) та постановою Апеляційного суду Кіровоградської області (а.с. 17- 23).

Перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 та ПП "Автобаз-Кіровоград" підтверджується копією трудової книжки (а.с. 66), що надана представником третьої особи. Так 31.07.2015 відповідно до наказу № 30-к від 31.07.2015 ОСОБА_6 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів до ПП "Автобаз-Кіровоград". Крім того в усних поясненнях представник ОСОБА_1 не заперечувала факт виконання трудових обов'язків останнім під час того, як сталась дорожньо-транспортна пригода.

Позивач звернувся до відповідача, як страхувальника та юридичної особи, з яким особа, винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди перебувала у трудових відносинах і виконувала їх саме в момент скоєння такої пригоди, з претензією № 1390 від 16.06.2016, в якій викладена вимога компенсувати в порядку регресу в місячний термін суму страхового відшкодування в розмірі 14000 грн (а.с.38- 39). Претензія обґрунтована нормами статті 38.1.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якої Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.

Відповідач та третя особа ОСОБА_1 не надали суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ними свого обов'язку щодо надання позивачу письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у встановлений триденний строк з дня настання дорожньо-транспортної пригоди згідно з полісом № АІ/4896238 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.03.2015.

У зв'язку із нездійсненням відповідачем добровільної оплати шкоди в порядку регресу позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

При розгляді даного спору господарським судом враховуються такі положення чинного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно положень статті 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленого законодавством.

Як досліджено вище позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі у сумі 14 000 грн.

Згідно частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до підпункту ґ) підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 33.1.4. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Вказані неузгодженості у нумерації підпунктів статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" знайшли своє пояснення у постанові Верховного Суду України від 12.02.2014 у справі № 6-1цс14.

Так Законом України від 17.02.2011 № 3045-VІ у статтю 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" внесено зміни, за якими підпунктом 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 вказаного Закону передбачено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), у разі настання такої пригоди невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він повинен це підтвердити документально.

У постанові Верховного Суду України від 12.02.2014, прийнятій з підстав неоднакового застосування тих самих норм Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у подібних правовідносинах у справі № 6-1цс14, розглянутій на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України викладено висновок, згідно з яким, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012 року), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Внесеними законодавчими змінами збережено обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП, незважаючи на неузгодженість правових норм.

Ні відповідач, ні третя особа у даній справі не надали господарському суду доказів повідомлення ПрАТ "Страхова компанія "ПРОВІДНА" у триденний строк з дня настання дорожньо-транспортної пригоди. Також вказаними учасниками судового процесу не зазначено про поважні причини, у зв'язку з якими не було здійснено такого повідомлення.

З огляду на викладене позивач має право на отримання відшкодування в порядку регресу здійсненої страхової виплати.

Аналогічних правових висновків дійшли суди вищих інстанцій: Верховний Суд України у своїй постанові від 07.10.2014 у справі № 3-135гс14, Вищий господарський суд України у постанові від 27.07.2016 у справі № 910/33002/15 та від 14.12.2016 у справі №927/568/16.

Щодо звернення позивача із даним позовом саме до ПП "Автобаз-Кіровоград", то господарський суд вважає таке звернення правомірним, з огляду на зазначені вище обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства (стаття 1187 Цивільного кодексу України) відповідно до яких визначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Як встановлено господарським судом, громадянин ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем і під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди саме виконував трудові обов'язки.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже саме на ПП "Автобаз-Кіровоград" покладено обов'язок щодо відшкодування збитків в порядку регресу позивачу, оскільки його працівником під час виконання трудових обов'язків завдано шкоду, а тому позов пред'явлено правомірно.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Автобаз-Кіровоград" (25031, м. Кропивницький, вул. Генерала Жадова, 28, корп. 3, кв. 2, ідентифікаційний код 36120164) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр.Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) в порядку регресу витрати в сумі 14000грн та судовий збір у розмірі 1 378грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Є. М. Наливайко