Постанова

від 20.10.2011 по справі 2а-4285/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2011 року < Час проголошення > № 2а-4285/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качур І.А., при секретарі Хрімлі К.О. за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1С.(дов. Від 23.03.2011р. №2-Д)

від відповідача: Косякевич (дов.від 17.01.2011р. №88/9/10-008)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОБТ Приват,, до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним і скасування ОСОБА_1 №73/29-306 від 27.08.2010р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.10.2011 року в 14 год. 34 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ОБТ Приват,, звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним і скасування ОСОБА_1 №73/29-306 від 27.08.2010р.

Позивач вважає оскаржуване рішення не законним та необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує його права, свободи та інтереси, суперечить законодавству з питань оподаткування, а, відтак на думку позивача є протиправним і таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що спірне рішення на його думку є обґрунтованими і прийнятими без порушення чинного законодавства. В судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях. У задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про задоволення позову, з огляду про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було проведено перевірку місцезнаходження позивача, в результаті якої встановлено його відсутність за місцезнаходженням, що підтверджено довідкою від 29.07.2010 року № 8273/26-05.

06.09.2010р. позивачем поштою отримано лист відповідача від 30.08.2010р. №22075/10/29-035 ,,Про направлення акту про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ,,, додатком до якого був акт від 27.08.2010р. №73/29-306 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Проте суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач допустив порушення норм чинного законодавства, які тягнуть за собою їх скасування, виходячи з наступного.

Оскаржуване рішення було прийняте до набрання чинності Податковим кодексом України, при вирішенні спірних правовідносин підлягає застосуванню чинне на той момент законодавство.

Анулювання реєстрації платників податків було передбачено виключно з підстав, передбачених ч.9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартість .

Так, нормами вказаної частини статті 9 Закону України Про податок на додану вартість було передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом - двадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. У вказаних випадках анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Таким чином, реєстрація позивача як платника податку на додану вартість була скасована за фактичної відсутності обставин передбачених вказаною вище нормою Закону України Про податок на додану вартість .

Відповідно до ОСОБА_1 вказано, що комісією встановлено, що платник не знаходиться за адресою, що підтверджено Довідкою про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 29.07.2010р. № 8273/26-05, платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.03.2010р.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем під час здійснення державної реєстрації юридичної діяльності виконано вимоги чинного податкового законодавства України Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців ,оскільки він зареєстрований (має місцезнаходження) за адресою реєстрації одного із засновників: АДРЕСА_1, 1- 114.

Окрім того,суд звертає увагу, позивачем подавалась податкова звітність з ПДВ, про що свідчать копії декларацій та поштові зворотні повідомлення про отримання уповноваженими особами відповідача декларацій, копії належним чином засвідчені містяться у матеріалах справи.

Доводи відповідача про правомірність прийнятого податкового повідомлення -рішення спростовані матеріалами справи. В ході судового розгляду справи, судом виявлені порушення чинного законодавства з боку суб'єкта владних повноважень, що проявились у безпідставному анулюванні свідоцтва та призвели до порушення законних прав та інтересів позивача.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки судом встановлено, що відповідач по відношенню до позивача діяв не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи та даних про позивача, недобросовісно, нерозсудливо, адміністративний позов слід задовольнити.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11,69-71, 94, 160-165, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати ОСОБА_1 Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 27 серпня 2010 року №73/29-306 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ОБТ Приват , код ЄДРПОУ 34345322.

3.Відновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ОБТ Приват в реєстрі платників податку на додану вартість з 27 серпня 2010 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 03,40 грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур