Справа № 545/3726/16-ц
Провадження № 2/545/162/17
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Кіндяк І.С.
за участі секретаря Дзюбенко Р.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області, про звільнення майна з-під арешту, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення нерухомого майна з-під арешту, постановою ВП № 35170242 від 14.11.2012р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції ОСОБА_2, позов обгрунтовується тим, що банк має вищий пріоритет і має переважне право на звернення стягнення на предмет застави.
В судове засідання представник позивача не з'явився попередньо надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив заявлені уточнені позовні вимоги задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
В судове засідання відповідач не з'явився, не повідомивши про причини неявки та її поважність, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.
З відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, при винесенні рішення поклались на розсуду суду.
Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За таких обставин, за згодою позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Розглянувши подані заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно із ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 ст. З Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку , у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Згідно статті 12 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки; правочини щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Відповідно до статті 52 Закону України Про виконавче провадження стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Згідно із ч. 3 ст. 54 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІУ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Згідно ст.14 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення наредмет обтяження.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 15.05.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , правонаступником якого є ПАТ КБ ПРИВАТБАНК було укладено Кредитний договір №РLХYGКО000000002 відповідно до умов якого Позичальнику отримав кредит у розмірі 13 896,00 доларів США в обмін на зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати передбачених Кредитним договором платежів.
Також встановлено, що 15.05.2008р. в забезпечення виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, - між Позивачем та Відповідачем було укладено договір іпотеки № РLХYGКО000000002, відповідно до умов якого:
- п. 35.3. Договору іпотеки, в забезпечення виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором було передано в іпотеку нерухоме майно (Предметі іпотеки)- житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 58,30 кв.м., житловою площею 30,90 кв.м., а також земельну ділянку загальною площею 0,25 га., кадастровий номер 5324080309:09:001:0027, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Очканівка, вул. Молодіжна, буд. 19.
Також встановлено, що предмет іпотеки належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі під № 2618.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Судом встановлено, що 15.05.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 Полтавського районного нотаріального округу на підставі ст. 73 Закону України Про нотаріат та у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки була накладена заборона відчуження Предмету іпотеки, який знаходиться за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Очканівка, вул. Молодіжна, буд. 19.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 № 71350670 від 25.10.2016р., судом встановлено, що на вказане майно накладені наступні арешти:
- запис про обтяження № 13265077 від 19.11.2012 р. про арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1, накладений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП35170242, від 14.11.2012 року.
Право застави у Позивача щодо Предмета іпотеки на майно ОСОБА_1 за адресою: с. Очканівка, вул. Молодіжна, 19 Полтавського району Полтавської області, виникло 15.05.2008 року , а державним виконавцем був накладений арешт на вказане майно, лише - 14.11.2012 року , тобто пізніше ніж було укладено Договір іпотеки.
Крім того, станом на 25.10.2016 року заборгованість Відповідача перед банком становить 77304.83 доларів США , що перевищує вартість Предмета іпотеки.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вищий пріоритет на заставлене майно має позивач - ПАТ КБ ПриватБанк .
Отже, суд вважає, що у державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області, ОСОБА_2, були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, яке є Предметом іпотеки згідно із Договором іпотеки.
Внаслідок арешту нерухомого майна, - позивач ПАТ КБ ПриватБанк обмежений у праві розпорядження заставленим (іпотечним майном), адже відповідно до законодавства про заставу (іпотеку - як окремого виду застави) обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження, а тому арешт виконавчої служби порушує права позивача, що надані законом.
Тому виходячи з вищенаведеного виключний пріоритет права на задоволення забезпечених іпотекою вимог належить ПАТ КБ ПриватБанк , оскільки дотримані всі норми чинного законодавства відносно державної реєстрації іпотеки, а вимоги інших кредиторів стосовно предмету іпотеки є безпідставними.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 Про судову практику в справах про виключення майна з опису за правилами. Встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним і відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позивач правомірно вимагає звільнення майна з-під арешту, посилаючись на кредитний договір, договір іпотеки та чинне законодавство, таким чином уточнені позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в інші частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись, ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 572 ЦК України, ЗУ Про іпотеку , ЗУ Про виконавче провадження , п. 4 ППВС України № 6, керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60, 130, 174, 208, 209, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Уточнений позов ПАТ КБ ПриватБанк - задовольнити частково.
Звільнити з-під арешту нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 58,30 кв.м., житловою площею 30,90 кв.м., а також земельна ділянка загальною площею 0,25 Га, кадастровий номер 5324080309:09:001:0027, що розташовані за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Очканівка, вул. Молодіжна, буд. 19, накладеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП35170242, від 14.11.2012 року.
В іншій частині вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк
Суд | Полтавський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2017 |
Оприлюднено | 18.02.2017 |
Номер документу | 64785716 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський районний суд Полтавської області
Кіндяк І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні