Ухвала

від 15.02.2017 по справі 587/2605/16-а

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2605/16-а

УХВАЛА

15 лютого 2017 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Дашутіна І.В., при секретарі Макошенець С.І., розглянувши справу за адміністративним позовом ТОВ КУЛ 27 до державного реєстратора ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_2, третя особа - ПАТ Мегабанк про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні представник третьої особи - ПАТ Мегабанк заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, мотивуючи її тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як спір випливає з договірних відноси і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

У судовому засіданні представники позивача заперечувала проти заявленого клопотання.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з клопотання, представник третьої особи вважає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування свого клопотання представник третьої особи посилається на наявність між банком та позивачем цивільно-правового (господарського) спору, у зв'язку з чим справу слід розглядати за правилами цивільного (господарського) судочинства.

Разом з цим, відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Пунктами 1 та 2 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правова позиція з даного питання викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів № 8 від 20.05.2013, відповідно п. 3 якої, вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч. 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1)Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2)суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3)державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

У п. 8 вказаної Постанови Пленуму зазначено, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом ст. 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. Відповідно до ч. 2 ст. 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно п. ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки суб'єктний склад спірних відносин та предмет позовних вимог свідчать про публічно-правовий характер даного спору, який виник та пов'язаний зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням повноважень та завдань, покладених на нього Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тому державний реєстратор Нижньосироватської сільської ради Сумського району, ОСОБА_2, є належним відповідачем, а спір за участю владного суб'єкта повинен розглядатись у порядку передбаченому КАС України.

Враховуючи вищевикладене, необхідно відмовити в задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі .

На підставі викладеного, керуючись ст. 17 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника третьої особи - ПАТ Мегабанк про закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Дашутін