Постанова

від 14.02.2017 по справі 819/1707/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1707/16

14 лютого 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Заблоцька І.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільреставрація" про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Тернопільській області (надалі позивач, Тернопільська ОДПІ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільреставрація" (надалі відповідач, ТзОВ "Тернопільреставрація"), в якому просить зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільреставрація" шляхом накладення арешту на кошти платника податків у сумі податкового боргу 294194 грн. 13 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Вказав, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 382733,67грн., частину із якого у сумі 294194,13грн. охоплено процедурою стягнення за судовими рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року у справі №819/1122/14-а., від 23.02.2015 року у справі№819/320/15-а, від 14.05.2015р. у справі №819/1180/15-а. Так як у ТзОВ "Тернопільреставрація" відсутнє майно, яке б можна було використати як джерело погашення податкового боргу в розумінні приписів п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України, відтак просить зупинити видаткові операції відповідача шляхом накладення арешту на кошти платника податків у сумі податкового боргу 294194 грн. 13 коп. в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Вказала, що даний борг виник у зв'язку з неоплатою робіт, які виконані ТзОВ "Тернопільреставрація" і які повинні були бути оплачені за державний кошт. В даний час Акти виконаннях робіт підписані, однак кошти не проплачені.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Тернопільреставрація зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Відповідно до ст.67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16. пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (надалі ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Виконанням податкового обов'язку згідно п.38.1 ст.38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Як встановлено п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (пп.87.3.1 п.87.3 ст. 87 ПК України)

У відповідності до вимог п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та/або несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень статті 89 ПК України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, па яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені нейтральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган доходів і зборів про наявність такого майна. Орган доходів і зборів зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо орган доходів і зборів приймає рішення про включення такого майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення органом доходів і зборів платник податків не має права відчужувати таке майно.

Як встановлено пунктом 89.8 ст.89 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З приводу застосування адміністративного арешту коштів відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України Вищим адміністративним судом України 29.04.2013р. в інформаційному листі №642/12/13-13 зазначено, зокрема, про те що наведена законодавча норма Податкового кодексу України встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг: 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те. що балансова вартість нього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 етапі 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бутті встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права па стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. За встановлення відповідних обставин позов органу державної податкової служби підлягає задоволенню.

При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби па момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Слід зазначити, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-111 "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

При цьому зазначені вимоги можуть бути розглянуті судами як у загальному порядку позовного провадження, так і за поданням органу державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, внесеного до суду па підставі пункту 1 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, із додержанням відповідних особливостей розгляду цієї категорії звернень податкових органів.

Згідно довідки Тернопільської ОДПІ від 12.12.2016 у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 382733,67 грн., частину із якого у сумі 294194,13 грн. охоплено процедурою стягнення за судовими рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року у справі №819/1122/14-а., від 23.02.2015 року у справі №819/320/15-а, від 14.05.2015р. у справі №819/1180/15-а.

Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р. у справі №819/1122/14-а стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільреставрація у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить кошти у розмірі податкового боргу в сумі 268186 грн. 13 коп.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. у справі №819/320/15-а стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільреставрація» за рахунок готівки та з рахунків відкритих у банківських установах заборгованість в сумі 22712,00 гривень.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. у справі №819/1180/15-а стягнуто з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільреставрація , що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить товариству податковий борг у розмірі 3296,00 гривень по податку на прибуток приватних підприємств.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ. у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виникнення та існування такого податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними копіями рішень суду, виписками з інтегрованої картки платника податку та довідкою Тернопільської ОДПІ.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо ТзОВ Тернопільреставрація у відповідача відсутнє на праві власності будь-яке нерухоме майно.

Згідно інформаційної довідки Управління Державтоінспекції УМВСУ в Тернопільській області у відповідача відсутні па праві власності транспортні засоби.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 (основні засоби) у підприємства відсутні будь-які необоротні активи.

Також, Тернопільською ОДПІ 23.11.201б року складено акт опису за № 141/19-18-17 на усе рухоме майно, на яке ТОВ Тернопільреставрація набуде права власності у майбутньому

Оскільки, із наявних матеріалів у справі вбачається, що у відповідача відсутнє майно, яке б можна було використати як джерело погашення податкового боргу в розумінні приписів п.87.3 ст. 87 Податкового кодексу України, а у контролюючого органу наявне право на стягнення суми боргу у розмірі 294194.13 грн., відтак, суд приходить до переконання, про наявність підстав для зупинення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільреставрація" шляхом накладення арешту на кошти платника податків у сумі податкового боргу 294194 грн. 13 коп.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільреставрація" (вул. С.Качали,5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 36067892) шляхом накладення арешту на кошти платника податків у сумі податкового боргу 294194 (двісті дев'яносто чотири тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 13 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.02.2017 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.