Рішення

від 14.02.2017 по справі 908/3398/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/139/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017 Справа № 908/3398/16

за позовом Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А)

до Запорізької міської громадської організації «Запорізька асоціація мистецтв» (69001, м. Запоріжжя, бул. ШевченкаАДРЕСА_1)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 444 від 03.01.2017 р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Основаніє» , м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Запорізької міської громадської організації «Запорізька асоціація мистецтв» , м. Запоріжжя витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 7327,41 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 04/02 від 18.01.2013 р., позивач в період з лютого 2013 р. по лютий 2014р. надав відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 8630,96грн. Взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, відповідач виконав лише частково в сумі 1303,55 грн., у зв'язку з чим, за спірний період у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 7327,41 грн. Посилаючись на приписи статей 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, Наказ КМУ від 17.05.2005 р. № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій та умови договору № 04/02 від 18.01.2013 р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 р. порушено провадження у справі № 908/3398/16, розгляд якої призначено на 24.01.2017 р.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено до 14.02.2017 р.

Відповідач - Запорізька міська громадська організація «Запорізька асоціація мистецтв» - вимоги суду, викладені в ухвалах від 20.12.2016 р. та від 24.01.2017 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 20.12.2016 р. та від 24.01.2017 р., були направлені судом на адресу відповідача: м. Запоріжжя, бул. ШевченкаАДРЕСА_1, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР міститься в матеріалах справи). Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 14.02.2017 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 18.01.2013р. між позивачем (Виконавцем) та відповідачем (Споживачем) було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 04/02 (надалі - ОСОБА_2), за умовами якого Виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій у житловому будинку № 10, розташованому по вул. Свердлова, в якому знаходиться орендоване приміщення Споживача, а саме: нежитлове приміщення (Літ. А-3) площею 98,40 кв.м., а Споживач забезпечує своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені Договором.

Виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг (рішення Запорізької міської ради від 26.01.2006 р. № 23).

Згідно із п. 5 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться Споживачем самостійно, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6 Договору Виконавець надає акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), Отриманий акт здачі-прийняття робіт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Виконавця на протязі 7-ми робочих днів з дати отримання. У разі неотримання Виконавцем акту здачі-прийняття робіт або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Виконавцю нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Виконавець розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень на протязі 10-ти робочих днів з дати отримання. Про прийняті заперечення до акту вносяться відповідні коригування в акті на наступний місяць. У разі відмови у прийнятті заперечень Виконавець надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку.

В пункті 16 Договору сторонами узгоджено, що у разі порушення виконавцем умов Договору, Споживачем та представником Виконавця складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо. Представник Виконавця повинен з'явитися на виклик Споживача для підписання акта-претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів. У разі неприбуття представника Виконавця у визначений Договором строк або необґрунтованої відмови від підписання, акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два інших Споживачі. Акт-претензія подається Виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання щодо перерахунку платежів або видає Споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

За умовами п. 20 ОСОБА_2 набирає чинності з 18.01.2013 р. і діє до 18.12.2015 р.

Згідно Додаткової угоди від 15.12.2016 р. до Договору, Сторони домовились продовжити строк дії Договору строком до 18.11.2018 р.

Також, судом встановлено, що 01.01.2007 р. між КП ВРЕЖО № 1 , правонаступником якого є МКП Основаніє, позивач у справі (Споживачем) та Концерном Міські теплові мережі в особі філії Концерну МТМ Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200707, згідно з умовами якого, Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Матеріали справи містять двосторонні акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за спожиту теплову енергію, які направлялись Теплопостачальною організацією на адресу Споживача протягом спірного періоду, в т.ч., щодо опалення орендованого відповідачем приміщення по вул. Свердлова, 10 у м. Запоріжжя.

Як вказано позивачем, згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200707 від 01.01.2007 р., відповідачу здійснювались нарахування за надані останньому позивачем послуги (відшкодування витрат з теплової енергії). Направлені на адресу відповідача акти прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг за Договором, відповідачем підписані не були та зворотно до позивача не повернуті.

Згідно розрахунку позивача, за період лютий 2013 р. - лютий 2014 р., відповідачу були надані послуги за Договором на загальну суму 8630,96 грн.

31.08.2016 р. за вих. № 10605/01-05, позивачем на адресу відповідача було направлено лист, в якому, посилаючись на Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 311, позивач повідомив, що з 01.09.2016 р. виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій визначено КП Наше місто . У зв'язку з цим, МКП Основаніє передає КП Наше місто житловий та нежитловий фонд, в тому числі і будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 10 та не буде балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду. Тому, позивач просив відповідача погасити існуючу заборгованість за Договором в сумі 7327,41 грн. та припинити строк дії Договору з 01.09.2016 р.

Також, листом від 16.12.2016 р. за вих. № 13599/02-05, позивач повідомив відповідача про існуючу заборгованість за Договором, просив її погасити. Разом з листом, відповідачу були направлені акт звірки взаємних розрахунків за спірний період, рахунок на оплату послуг з відшкодування витрат з теплової енергії № 04/02 від 31.12.2016 р. (за період лютий 2013 р. - лютий 2014 р.), акт прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг № 04/02 від 31.12.2016 р. (за період лютий 2013 р. - лютий 2014 р.).

Проте, з боку відповідача, договірні зобов'язання належним чином виконані не були. Надані послуги за період лютий 2013 р. - лютий 2014 р., були оплачені відповідачем лише частково в сумі 1303,55 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальним ордером № @2PL014579 від 30.01.2014 р.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у останнього утворився основний борг за Договором в сумі 7327,41 грн.

Позовна вимога про стягнення з Запорізької міської громадської організації «Запорізька асоціація мистецтв» , м. Запоріжжя витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 7327,41 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

ОСОБА_2 про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало надання відповідачу передбачених Договором послуг, а обов'язком відповідача - прийняття цих послуг і оплата їх вартості.

Судом встановлено, що за умовами Договору у відповідача існує зобов'язання щодо відшкодування позивачу витрат з теплової енергії. Так, протягом лютого 2013 р. - лютого 2014 р. позивачем відповідачу було надано відповідні послуги на загальну суму 8630,96грн.

Матеріали справи містять рахунки Теплопостачальної організації, виставлені позивачу за спожиту теплову енергію (опалення) у спірний період, в т.ч. щодо опалення орендованого відповідачем приміщення по вул. Свердлова, 10 у м. Запоріжжя..

Згідно доводів позивача, у відповідності до умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200707 від 01.01.2007 р. та виставлених Теплопостачальною організацією рахунків, відповідачу здійснювались нарахування за надані останньому позивачем послуги (відшкодування витрат з теплової енергії). Направлені на адресу відповідача акти прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг за Договором, відповідачем підписані не були та зворотно до позивача не повернуті.

При цьому, в матеріалах справи не міститься будь-яких Актів-Претензій, складених Споживачем (відповідачем), у зв'язку із порушення Виконавцем (позивачем) умов Договору, як це передбачено п. 16 Договору, на адресу позивача від відповідача не надходило. У зв'язку з чим, вважається, що послуги за Договором були надані позивачем якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось вище, умовами Договору (п. 5) сторонами передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться Споживачем самостійно, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Строк оплати наданих за Договором послуг настав.

В даному випадку, виставлені відповідачу до сплати рахунки за період лютий 2013р. - лютий 2014 р. на загальну суму 8630,96 грн., були оплачені відповідачем лише частково в сумі 1303,55 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальним ордером № @2PL014579 від 30.01.2014 р. на суму 1303,55 грн. з призначенням платежу за отопление согл. дог. № 04/02 от 18.01.2013 г. за 12.2013г. .

Решта боргу в сумі 7327,41 грн. залишилась несплаченою.

Доказів погашення суми боргу в сумі 7327,41 грн. за отримані послуги відповідачем господарському суду надано не було.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, … у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його виконання.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що схвалення правочину можливе в різних формах: схвалення шляхом заяви про це; схвалення мовчазною згодою; схвалення шляхом здійснення так званих конклюдентних дій, що свідчать про прийняття правочину.

В даному випадку суд відзначає, що відповідачем вчинені дії по наступному схваленню правочину, а саме: відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг за Договором, тобто вчинено дії, які підтверджують приймання наданих послуг у позивача.

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 у встановленому законом порядку недійсним не визнано.

Таким чином, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань є доведеним і підтверджений документально.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 7327,41грн. заявлена обґрунтовано, а тому задовольняється судом у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00грн. відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізької міської громадської організації «Запорізька асоціація мистецтв» (69001, м. Запоріжжя, бул. ШевченкаАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35802776) на користь Міського комунального підприємства Основаніє (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А, код ЄДРПОУ 20485152, р/р № 26004055710117 в ПАТ КБ Приватбанк Філія Запорізьке РУ , МФО 313399) суму 7327 (сім тисяч триста двадцять сім) грн. 41 коп. витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій та суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.02.2017 р.

Суддя М.В. Мірошниченко