Рішення

від 14.02.2017 по справі 910/761/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017Справа №910/761/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СП УДТ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна

про стягнення 362 348,80 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Логачова К.В. - по дов. № 01 від 05.01.2017

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СП УДТ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна 362 348,80 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно купівлі-продажу № 22/9-09 від 22.09.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 порушено провадження у справі № 910/761/17 та призначено її до розгляду на 07.02.2017.

Від відповідача 07.02.2017 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає повністю та просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Засідання суду 07.02.2017 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/761/17 від 07.02.2017 розгляд справи призначено на 14.02.2017.

Позивач в судовому засіданні 14.02.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 14.02.2017 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.01.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення підтверджують отримання відповідачем ухвал суду від 16.01.2017 та від 07.02.2017.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 14.02.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СП УДТ (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу № 22/9-09 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у встановлені цим договором строки та порядку у власність покупця наступні товари: пластикові труби для монтажу систем водопостачання, санітарних та опалювальних систем у кількості, визначеної цим договором, а також інші товари, що мають бути поставлені продавцю на підставі його замовлення (товар), а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Спір виник внаслідок того, що відповідач у встановлений строк поставку товару позивачу у повному обсязі не здійснив, а тому сплачені за товар кошти в розмірі 362 348,80 грн. підлягають поверненню позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за замовлений товар згідно цього договору здійснюються в національній валюті України на умовах 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі виставленого рахунку-фактури.

Відповідачем позивачу було виставлено наступні рахунки на оплату:

№ 9 від 01.09.2015 на суму 743 975,00 грн.,

№ 10 від 05.10.2015 на суму 1 604 000,00 грн.

Наявні в матеріалах банківські звіти за операціями по рахунку позивача у період з 02.09.2015 по 30.10.2015 свідчать, що позивачем на рахунок відповідача згідно виставлених рахунків було перераховано кошти в розмірі 2 070 000,00 грн.

01.10.2015 та 02.11.2015 відповідачем було повернуто позивачу кошти в загальному розмірі 1 130 000,00 грн. (підтверджується банківськими звітами за операціями по рахунку позивача).

Згідно з п. 2.1 договору кількість, якість, асортимент та комплектність товару, що поставляється за цим договором зазначається у видатковій накладній. Датою поставки є дата отримання покупцем або його уповноваженим представником на підставі довіреності товару на скло ладі продавця згідно з видатковою накладною на отримання товару (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється протягом 3-х робочих днів після зарахування грошових коштів у відповідності до п. 4.1 договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв товар на загальну суму 577 651,20 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ 16 від 18.05.2016 на суму 27 769,62 грн.,

№ 17 від 23.05.2016 на суму 128 421,90 грн.,

№ 18 від 26.05.2016 на суму 13 188,00 грн.,

№ 19 від 30.05.2016 на суму 2 000,00 грн.,

№ 21 від 08.06.2016 на суму 12 000,00 грн.,

№ 22 від 14.06.2016 на суму 98 266,27 грн.,

№ 23 від 15.06.2016 на суму 369,90 грн.,

№ 24 від 30.06.2016 на суму 71 624,14 грн.,

№ 25 від 30.06.2016 на суму 81 397,66 грн..

№ 26 від 30.06.2016 на суму 87 993,71 грн.,

№ 27 від 15.07.2016 на суму 28 678,40 грн.,

№ 28 від 15.07.2016 на суму 25 941,60 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором товар на здійснену передоплату в повному обсязі позивачу не поставив.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 18.01.2010, справа № 42/423).

Разом з цим, відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 362 348,80 грн. на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СП УДТ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 30909135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП УДТ (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 24744047) 362 348 (триста шістдесят дві тисячі триста сорок вісім) грн. 80 коп. боргу, 5 435 (п'ять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.02.2017.

СуддяВ.В.Сівакова