Рішення

від 15.02.2017 по справі 922/4756/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р.Справа № 922/4756/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна", 61020, м. Харків, пр. Любові Малої, 93, код ЄДРПОУ 36457169;

до відповідача - 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна", 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Першого Травня, 300, код ЄДРПОУ 32471923;

відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Еталон", 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 109, код ЄДРПОУ 33207457;

про стягнення 203050,69 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 12.12.2016 р.)

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - ОСОБА_2 (дов б/н від 29.12.2016 р.)

В розпочатому 15.02.2017 р. судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Еталон" про стягнення солідарно з відповідачів суму грошових коштів у розмірі 203050,69 грн., в тому числі суму основного боргу в розмірі 97500,80 грн., 3% річних у розмірі 8751,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 96798,79 грн., а також просить стягнути солідарно з відповідачів судовий збір у розмірі 3045,76 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх зобов'язань за договором підряду № У-279-13 від 16 жовтня 2013 року щодо своєчасної оплати за виконані роботи, а також неналежним виконанням відповідачем - 2 як поручителем своїх зобов'язань за договором поруки №45 від 16.10.2013, що був укладений між ним та позивачем як забезпечення виконання основного зобов'язання - договору підряду № У-279-13 від 16.10.2013 між ТОВ "Спецбудмонтаж -Україна" та ТОВ "Топаз-Україна". Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 543, ч. 1 ст. 554, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Представник відповідача 1 у судове засідання 15.02.2017 р. не з'явився, відзив на позов та докази на виконання ухвал суду по даній справі не надав, про час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, за адресою зазначеною у позовній заяві, що співпадає з адресою, вказаною станом на 15.02.2017 р. у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 75600, Херсонська обл., місто Гола Пристань, вулиця Першого травня, будинок 300.

14.02.2017 року на адресу господарського суду Харківської області повернулась ухвала про порушення розгляду справи № 922/4756/16 від 03.01.2017р., направлена на адресу відповідача 1, з довідкою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальний документ у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи) направлялись відповідачам, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні ухвал.

Приймаючи до уваги, що ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу 1 на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд вважає, що відповідач 1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, своїм конституційним правом на захист не скористались, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. 3414 від 02.02.2017 р.), вказуючи, що договір поруки № 45 від 16.10.2013 р., на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача 2, повністю припинив свою дії 07.05.2014 р. на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, після чого позивач втратив своє право вимоги до відповідача 2 як до поручителя за цим договором поруки.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, в разі необхідності - ознайомлення з матеріалами справи, надання доказів на підтвердження своєї позиції по суті спору тощо).

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд встановив наступне.

16 жовтня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна" (відповідачем 1) був укладений договір підряду № У-279-12, відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати роботи з улаштування буронабивних паль у кількості 8 штук, загальним об'ємом 69,76 куб. метрів, на об'єкті "Капітальний ремонт автодорожнього моста на 14 км ПК1 ділянки Люботин-Мерефа ЮЖД", а відповідач 1 (замовник) зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

За змістом пункту 7.4 Договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2013 року.

Згідно з п. 2.1. договору, загальна вартість робіт за договором становить суму 197500,80 грн.

Порядок та строки виконання робіт узгоджені сторонами у розділі 3 договору, зокрема п. 3.4 договору, передбачено, що приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами на протязі трьох днів з моменту отримання замовником повідомлення про готовність робіт та оформлюються шляхом підписання сторонами двостороннього акта здачі - приймання виконаних робіт.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору підряду № У-279-12 позивач у жовтні 2013 року у повному обсязі виконав передбачені договором роботи на суму 197500,80 грн., які були прийняті відповідачем 1 без зауважень, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 31.10.2013 р., оформленим по формі КБ-2в на суму 197500,80 грн. (т.с. 1 а.с. 17-19).

Відповідач, в свою чергу, оплатив виконані роботи частково на суму 100000,00 грн., у зв'язку з чим неоплаченою залишилась заборгованість у розмірі 97500,80 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію (вих. № 10 від 12.01.2016 р.), яка була отримана відповідачем 1, проте залишена без виконання.

Факт наявності заборгованості відповідача 1 перед позивачем за спірним договором підряду та її розмір підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків за даними станом на 01.11.2014 року, який підписано сторонами та скріплено печатками сторін (т.с. 1 а.с. 20).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.3 договору, оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 5 банківських днів після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Таким чином, враховуючи приписи пункту 2.3 договору та беручи до уваги акт приймання виконаних робіт, підписаний 31.10.2013 року, відповідач 1 повинен був оплатити виконані роботи у строк - до 07 листопада 2013 року.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, товариство з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна" визнається судом таким, що з 07.11.2013 р. прострочило виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду № У-279-13 від 16.10.2013 р. на суму 97500,80 грн.

Таким чином, підставою звернення із даним позовом до суду позивач вказує наявність заборгованості відповідача 1 не сплаченої у добровільному порядку за виконані роботи у жовтні 2013 року у розмірі 97500,80 грн., у зв'язку з чим ним нараховані та заявлені до стягнення, крім основного боргу, 3% річних за період прострочення з 01.01.2014 р. по 28.12.2016 р. у розмірі 8751,10 грн. та інфляційні втрати за період прострочення з січня 2014 р. по 28 грудня 2016 р. у розмірі 96798,79 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріали справи підтверджують те, що між позивачем і відповідачем 1 у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із приписами ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний уплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи при умові, що робота виконана належним чином і в узгоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна" не доведено факт відсутності заборгованості перед позивачем, відповідачем 1 не оспорюються наведені позивачем розрахунки, хоча відповідач 1 мав можливість надати обґрунтування своєї позиції по справі, останній не надав суду належних доказів виконання домовленості у строки передбачені договором, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача до відповідача-1 в сумі основного боргу у розмірі 97500,80 грн. грн. є обґрунтованими та підтверджуються наданими суду доказами.

Крім того, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення, крім основного боргу, 3 % річних за період прострочення з 01.01.2014 р. по 28.12.2016 р. у розмірі 8751,10 грн. та інфляційні втрати за період прострочення з січня 2014 р. по 28 грудня 2016 р. у розмірі 96798,79 грн.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору підряду, який регулює спірні правовідносини, та вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 612, 625 ЦК України, дійшов висновку, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та, враховуючи прострочення товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна" виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Топаз-Україна" інфляційних втрат за період прострочення з січня 2014 р. по 28 грудня 2016 р. у розмірі 96798,79 грн. та 3 % річних за період прострочення з 01.01.2014 р. по 28.12.2016 р. у розмірі 8751,10 грн. підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи свої вимоги до відповідача 2 (товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Еталон"), позивач посилається на договір поруки № 45, укладений 16.10.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма-Еталон" (відповідач 2), відповідно до умов якого відповідач 2 поручився перед ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" за виконання ТОВ "Топаз-Україна" своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт за договором підряду № У-279-13 від 16.10.2013 р.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та встановивши у сукупності правовідносини, які склались між замовником, підрядником та поручителем, судом встановлено, що позовні вимоги заявлені до Відповідача 2 (ТОВ "СІГМА-ЕТАЛОН") не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки .

Таким чином, при наявності перелічених умов, порука припиняється на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, після чого кредитор втрачає своє право вимоги до поручителя.

Судом встановлено, що за договором підряду № ЕГ-02/12/У-23-12 від 16.10.2013 р. строк виконання основного зобов'язання по оплаті виконаних робіт встановлений до 07.11.2013 р., у зв'язку із чим порука у забезпечення цього зобов'язання припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, тобто у строк - до 07.05.2014 р.

Як вказує відповідач 2 та не спростовано позивачем, до 07.05.2014 р. позивач не пред'явив вимоги до відповідача-2 щодо виконання основного зобов'язання за договором підряду, у зв'язку із чим порука щодо забезпечення цього зобов'язання припинилась 07.05.2014 р.

За таких підстав, суд прийшов до висновку, що договір поруки № 45 від 16.10.2013 р., на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача по цій справі до відповідача-2, припинив свою дію 07.05.2014 р. на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, після чого позивач (кредитор) втратив своє право вимоги до відповідача-2 як до поручителя за цим договором поруки.

Стосовно вимоги про сплату заборгованості (від 01.03.2016 р.), копія якої була надана позивачем до суду, суд зазначає, що ця вимога була направлена позивачем на адресу відповідача-2 вже після того як договір поруки припинив свою дію.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" суму основного боргу у розмірі 97500,80 грн., 3% річних у розмірі 8751,10 грн., інфляційні нарахування у розмірі 96798,79 грн.; в частині позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів зазначених коштів слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3045,76 грн., покладаються на відповідача 1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33-34,43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Україна" (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Першого Травня, 300; ідент. код 32471923) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (61020, м. Харків, вул. Любові Малої, 93; ідент. код 36457169) суму основного боргу у розмірі 97500,80 грн., 3% річних у розмірі 8751,10 грн., інфляційні нарахування у розмірі 96798,79 грн. та 3045,76 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (61020, м. Харків, вул. Любові Малої, 93; ідент. код 36457169) про стягнення з ТОВ "СІГМА-ЕТАЛОН" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 109, код ЄДРПОУ 33207457) 97500,80 грн. боргу, 8751,10 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 96798,79 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 17.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3