Ухвала

від 16.02.2017 по справі 906/1532/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про прийняття апеляційної скарги до провадження

"16" лютого 2017 р. Справа № 906/1532/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Тимошенко О.М. , суддя Демидюк О.О. ,

розглянувши апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" на рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ"

до Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат"

про стягнення 73185,75 доларів США (станом на 08.10.2015р. за курсом НБУ 1 556 660,90 грн.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" до Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат" про стягнення 73185,75 доларів США (станом на 08 жовтня 2015 року за курсом НБУ 1556660,90 грн.). Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат" (246021, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Ілліча, 4, код 400078303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (10031, АДРЕСА_1, ід. код 33178070) 73185,75 доларів США основного боргу та 23349,91 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15, розглянути справу із належним повідомленням відповідача та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі - стягнути з ВАТ "Гомельський жировий комбінат" заборгованість в сумі 73185,75 доларів США основного боргу та витрати по сплаті судового збору.

Водночас, ТОВ "ДАСТ" подано клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що 27 травня 2016 року позивачем було подано до Економічного суду Гомельської області заяву про визнання та приведення у виконання на території республіки Білорусь рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року по справі №906/1532/15 про стягнення коштів з ВАТ "Гомельський жировий комбінат" на користь ТОВ "ДАСТ". 24 січня 2017 року, при зверненні до Економічного суду Гомельської області про надання інформації щодо розгляду заяви про визнання та приведення у виконання судового рішення, позивачу стало відомо про залишення вказаної заяви без розгляду з огляду на процесуальне порушення господарським судом Житомирської області порядку повідомлення іноземного суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмова заявнику у відновленні процесуального строку є обмеженням гарантованого статтями 55, 129 Конституції України права на судовий захист та права на оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру. На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом. Відповідно до усталеної практики Суду щодо України зазначені гарантії, закріплені в статті 6, є застосовними до провадження у суді касаційної інстанції як у цивільних, так і в адміністративних справах, незважаючи на їх українську класифікацію (рішення у справах Буланов та Купчик проти України, №№ 7714/06 та 23654/08 від 09 грудня 2010 року, Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13 січня 2011 року).

Враховуючи викладене, у тому числі практику Європейського суду з прав людини, перевіривши доводи скаржника щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15 суд задовольняє клопотання, визнавши поважною причину пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги, а тому, відповідно до статті 53 ГПК України, поновлює його.

При прийнятті ухвали колегією суддів встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Гомельський жировий комбінат" є нерезидент - юридична особа Республіки Білорусь, що знаходиться за адресою: 246021, Республіка Білорусь, м.Гомель, вул.Ілліча, 4, код 400078303.

Відповідно до статті 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 22 ГПК України визначає, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Стаття 19 Закону України „Про міжнародні договори України" визначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно статті 125 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно частини 3 статті 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відтак, до правовідносин по повідомленню іноземної сторони про розгляд справи, у якій вона виступає відповідачем (врученню судового доручення) необхідно застосовувати положення Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (дата прийняття: 22 січня 1993 року, дата приєднання Україною: 10 листопада 1994 року (із заявами та застереженнями), дата набуття чинності для України: 14 квітня 1995 року, далі по тексту - Конвенція) разом із Протоколом до неї від 28 березня 1997 року (дата підписання для України - 28 березня 1997 року та дата набуття чинності для України - 17 вересня 1999 року).

Вказана Конвенція застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією і Туркменістаном.

Статтею 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року передбачено, що громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Договірної Сторони. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи, що проживають на її території, мають право вільно і безперешкодно звертатися до суду, прокуратури й інших установ других Договірних Сторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні і кримінальні справи (далі - установи юстиції), можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї Договірної Сторони. Положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичних осіб, створених відповідно до законодавства Договірних Сторін.

Відповідач у справі - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Гомельський жировий комбінат" є юридичною особою Республіки Білорусь, що знаходиться за адресою: 246021, Республіка Білорусь, м.Гомель, вул.Ілліча, 4, код 400078303, тому на відповідача поширюються положення зазначеної Конвенції.

Слід зазначити, що правову допомогу в цивільних, сімейних та кримінальних справах відповідно до вказаної вище Конвенції здійснюють установи юстиції Договірної Сторони.

Частиною ІІ наведеної Конвенції передбачено, порядок надання правової допомоги договірними державами. Статті 5 встановлює, що при виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.

17 вересня 1999 року для України набрав чинності Протокол до Конвенції від 22 січня 1993 року, підписаний у Москві 29 березня 1997 року. Цим Протоколом було доповнено статтю 5 вказаної Конвенції, а саме - при здійсненні правової допомоги компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться одна з одною через свої центральні, територіальні та інші органи, якщо цією Конвенцією не передбачений інший порядок зносин. Зміни, що внесені Протоколом до положень цієї Конвенції, на сьогоднішній день застосовуються у відносинах України з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія та Російською Федерацією.

Порядок оформлення, вручення та виконання судових доручень регламентується статтями 7-11 Конвенції. Слід зазначити, що при виконанні доручення про надання правової допомоги запитувана установа застосовує законодавство своєї країни. На прохання запитуючої установи вона може застосувати і процесуальні норми запитуючої Договірної Сторони, якщо тільки вони не суперечать законодавству запитуваної Договірної Сторони. Якщо запитувана установа не компетентна виконати доручення, вона пересилає його компетентній установі і повідомляє про це запитуючу установу. На прохання запитуючої установи запитувана установа своєчасно повідомляє їй і зацікавленим сторонам про час і місце виконання доручення, для того щоб вони могли бути присутніми при виконанні доручення відповідно до законодавства запитуваної Договірної Сторони. У випадку, якщо точна адреса зазначеного в дорученні особи невідома, запитувана установа приймає відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої вона знаходиться, необхідні міри для встановлення адреси. Після виконання доручення запитувана установа повертає документи запитуючій установі, у тому випадку, якщо правова допомога не могла бути зроблена, вона одночасно повідомляє про документи запитуючій установі.

Таким чином, іноземна договірна держава повинна вжити усіх необхідних заходів для належного та ефективного виконання судових доручень.

Згідно статті 10 Конвенції запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.

Водночас, стаття 11 Конвенції встановлює, що вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якому повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.

Відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж й на території другої Договірної Сторони.

На виконання положень Конвенції щодо належного оформлення судових доручень та їх супутніх документів, з метою повідомлення відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Гомельський жировий комбінат" про розгляд справи в Рівненському апеляційному господарському суді, у якій він виступає відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання позивача забезпечити здійснення перекладу відповідних судових документів та судових доручень на російську мову з наданням нотаріально засвідчених перекладів Рівненському апеляційному господарському суду для їх подальшого скерування до Економічного суду Гомельської області.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, їх відповідність вимогам ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановила, що подані матеріали є достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись статтями 53, 93, 94, 98, 123-125 Господарського процесуального кодексу України, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, Протоколом до неї від 28 березня 1997 року, з метою забезпечення повідомлення у належній формі іноземного учасника судового процесу про час і місце розгляду справи суд, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити строк на апеляційне оскарження. Прийняти апеляційну скаргу до провадження.

2. Розгляд скарги призначити на "29" березня 2017 р. об 10:00 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 в залі судових засідань № 4.

3. Для виконання судом вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, про слухання справи, зобов'язати позивача у найкоротший строк подати через канцелярію Рівненському апеляційному господарському суду нотаріально засвідчений переклад російською мовою ухвали суду від 16 лютого 2017 року у справі №906/1532/15 про прийняття апеляційної скарги до провадження, переклад позовної заяви, апеляційної скарги та судових доручень про надання правової допомоги в трьох екземплярах кожний документ.

4. Відповідачу надати суду протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали документально обґрунтований відзив на апеляційну скаргу та документи на підтвердження своїх доводів чи заперечень.

5. Явку представників сторін визначити на їх розсуд.

6. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.