Рішення

від 09.02.2017 по справі 905/3549/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.2017 Справа № 905/3549/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді)Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Відділу освіти Калінінської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Донецька міська рада, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 64 702 грн. 13 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився.

від відповідача: представник не з'явився.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.02.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відділу освіти Калініської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором підряду б/н від 16.12.2013р. в сумі 29 149 грн. 00 коп. та неустойки у сумі 35 553 грн. 13 коп., а всього 64 702 грн. 13 коп.

Ухвалою суду від 20.12.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 17.01.2017р. Ухвалою суду від 17.01.2017р. розгляд справи було відкладено на 09.02.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду б/н від 16.12.2013р. щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 17.01.2017р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на укладання між Відділом освіти Калінінської районної у місті Донецьку ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне місто" договору підряду б/н від 16.12.2013р. та передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне місто" Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 права вимоги за договором підряду б/н від 16.12.2013р. за угодою про відступлення права вимоги від 01.12.2014р. 17.01.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшов супровідний лист із розрахунком 3% річних та пені, а саме, позивачем зазначено, що відповідно до п.5.2. Договору підряду б/н від 16.12.2013р., останнім за період з 25.12.2013р. по 14.12.2016р. нарахована пеня у розмірі 32 953 грн. 57 коп. та 3% річних у розмірі 2 599 грн. 56 коп.

Відповідач про судові засідання 17.01.2017р. та 09.02.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать розміщені 22.12.2016р. та 20.01.2017р. на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ) повідомлення про розгляд справи, однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про судові засідання 17.01.2017р. та 09.02.2017р. була повідомлена належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 30.12.2016р. та 25.01.2017р., однак у засідання суду представника не направила, вимоги суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне місто" (далі - підрядник) та Відділом освіти Калінінської районної у місті Донецьку ради, (далі - замовник) був укладений договір підряду б/н від 16.12.2013р., за умовами якого Підрядник зобов'язаний у межах договірної ціни своїми силами та засобами за замовленням замовника виконати наступні роботи: поточний ремонт м'якої покрівлі будівлі ДУУ №318 за адресою: м. Донецьк, пр. Ілліча, 36а, а Замовник зобов'язаний надати будівельний майданчик, прийняти закінчені роботі та оплатити їх у строк.

Відповідно до п.2.1. Договору, підрядник зобов'язаний приступити до виконання визначених робіт 16.12.2013р. та здати їх у закінченому вигляді до 18.12.2013р.

Відповідно до п.3.1. Договору, вартість робіт та матеріалів за Договором складає 29 149 грн. без ПДВ.

Згідно з п.3.2. Договору, розрахунок здійснюється по закінченню всіх робіт за договором, після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 7-ми календарних днів з моменту прийняття Замовником виконаних робіт.

Відповідно до п.4.4. Договору, виконані підрядником роботи вважаються прийнятими Замовником з моменту підписання обома сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.5.2. Договору, у випадку порушення Замовником строків оплати, встановлених в п.3.2. договору, він сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення.

Факт виконання ТОВ Будівельне місто прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду б/н від 16.12.2013р. на загальну суму 29 149 грн. 00 коп. підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 18.12.2013р. форми КБ2-В.

Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Крім того, в матеріалах справи також міститься Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. від 18.12.2013р. на загальну суму 29 149 грн. 00 коп.

01.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне місто" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була укладена угода про відступлення права вимоги, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне місто" відступає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає на себе право вимоги і стає кредитором за договором підряду б/н від 16.12.2013р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне місто" та Відділом освіти Калінінської районної у місті Донецьку ради.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Проаналізувавши укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне місто" та Відділом освіти Калінінської районної у місті Донецьку ради договори підряду б/н від 16.12.2013р. суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості виконаних робіт, як це визначено п.3.2. договору підряду б/н від 16.12.2013р. розрахунок здійснюється по закінченню всіх робіт за договором, після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 7-ми календарних днів з моменту прийняття Замовником виконаних робіт.

Граничним строком оплати за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 18.12.2013р. є 25.12.2013р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду б/н від 16.12.2013р. в сумі 29 149 грн. 00 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 599 грн. 56 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним, на підставі чого суд зробив власний розрахунок. Фактично розмір 3% річних складає 2 599 грн. 45 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що фактично розмір 3% річних складає 2 599 грн. 45 коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 00 грн. 11 коп. є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню на суму 32 953 грн. 57 коп., виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку порушення Замовником строків оплати, встановлених в п.3.2. договору, він сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення.

Разом з тим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним, на підставі чого суд зробив власний розрахунок. Фактично розмір пені становить 2 249 грн. 66 коп.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 249 грн. 66 коп. підлягають задоволенню, а в частині стягнення 30 703 грн. 91 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розрахунок 3% річних та пені було здійснено за допомогою програмного забезпечення "Ліга Закон".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", нормами якого визначені правові засади справляння судового збору, передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 378 гривень.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк просив стягнути з відповідача, Відділу освіти Калінінської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк, заборгованість за договором підряду б/н від 16.12.2013р. у сумі 29 149 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 599 грн. 56 коп., пеню у сумі 32 953 грн. 57 коп., а всього 64 702 грн. 13 коп.

При поданні позовної заяви Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк до заяви в якості підтвердження сплати судового збору було надано платіжне доручення № 30 від 09.12.2016р. на суму 1 600 грн. 00 коп.

При подані даного позову розмір судового збору фактично становить 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до п.5.1 та п.5.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Оскільки позивачем не подано відповідного клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 222 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 546, 549, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч.6 ст. 232, ст. 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Калінінської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк (код ЄДРПОУ 22014505, місцезнаходження - 83017, Донецька обл., місто Донецьк, бульвар Шевченко, будинок 75) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання - 83092, АДРЕСА_1) заборгованість за договором підряду б/н від 16.12.2013р. в сумі 29 149 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 599 грн. 45 коп., пені у сумі 2 249 грн. 66 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 724 грн. 08 коп.

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк в частині стягнення 3% річних у сумі 00 грн. 11 коп. та пені у сумі 30 703 грн. 91 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 09.02.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко