Ухвала

від 20.02.2017 по справі 152/268/17

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/268/17

2-з/152/4/17

УХВАЛА

20 лютого 2017 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

15.02.2017 року ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернулося до Шаргородського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Разом із позовною заявою 15.02.2017 року до суду надійшла заява, подана представником позивача ОСОБА_2, про забезпечення позову, яка передана судді 15.02.2017 року.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову представник позивача просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку відповідача з кадастровим номером 0525381200:01:001:0048 площею 3,3199 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, Деребчинська сільська рада, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження; вжити заходів до термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

Після виконання дій, встановлених ч.3 ст.122 ЦПК України, 20.02.2017 року провадження у справі відкрито і призначено судовий розгляд на 01.03.2017 року.

Для розгляду зави про забезпечення позову сторони в судове засідання не викликалися, перешкод для розгляду заяви в судовому засіданні немає, тому суд вважає, що справу можна розглянути без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши докази, додані до неї, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України встановлено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З роз'яснень, що містяться у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній

(за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України, узаяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З роз'яснень, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року за №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам… Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом ст.ст.10, 58-60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У поданій заяві представник позивача не зазначає причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, не обґрунтовує необхідність забезпечення позову та необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, як арешт земельної ділянки, а лише посилається на те, що, найчастіше за порушенням зобов'язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачеві майна й коштів, яке виражається, на його думку, у передачі третім особам права власності на майно й кошти або його переховування від банку й державної виконавчої служби, а також проведенні інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок. Зазначене, на думку представника позивача, може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку неприйняття заходів забезпечення позову.

Невиконання відповідачем протягом тривалого часу взятих на себе зобов'язань - не здійснення щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком, на думку представника позивача, є підставою прийняття заходів забезпечення позову.

Проте, у вказаній заяві представник позивача не зазначає доказів на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_1 вчиняв дії щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачеві майна й коштів, передав чи має намір передати третім особам право власності на майно й кошти або його переховує від позивача.

Також заявник у заяві не вказує доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦПК України).

Проте, представник позивача у заяві про забезпечення позову не зазначає доказів на підтвердження вартості земельної ділянки, що належить відповідачеві, а також не додає доказів на підтвердження вартості, у зв'язку із чим судом не може бути встановлено, чи співмірними є заходи забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, з Інформаційної довідки №69400011 від 30.09.2016 року вбачається, що земельна ділянка, належна відповідачеві, перебуває в оренді у ПП Агрофірма Довжок МД , яке не залучено позивачем до участі в справі для вирішення питання про забезпечення позову, тоді як його права можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходівзабезпечення позову.

Відсутність зазначених вище відомостей у заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали суду, тому заяву про забезпечення позову заявником подано без додержання вимог ст.151ЦПК України.

Згідно із ч.8 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Так им чином, заяву ПАТ КБ ПРИВАТБАНК про забезпечення позову належить повернути, як таку, що подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210, 292 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ПАТ КБ ПРИВАТБАНК від 15.02.2017 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про забезпечення позову до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя :