Ухвала

від 20.02.2017 по справі 475/148/17

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

Справа № 475/148/17

Провадження № 2/475/127/17

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

20.02.2017смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Вадовська А.В., розглянувши заяву про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ПАТ КБ ПриватБанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 4,3948 га, яка належить ОСОБА_1, кадастровий номер 4822780900:04:000:0060, розташовану в межах території Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Дослідивши заяву, приходжу до висновку, що клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частини 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

Із заяви позивача вбачається, що видом забезпечення позову є накладення арешту на земельну ділянку.

Однак, до заяви не додано доказів чи достатньо обґрунтованих припущень, що відповідач може розпорядитися належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою, а також утруднити виконання рішення суду.

Крім того, з долученої до заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з 2009 р. перебуває в оренді, а тому заходи забезпечення позову, про які просить позивач, можуть призвести до порушення прав інших осіб, що є неспівмірним видом забезпечення позову.

Земля є об'єктом, який потребує постійного та належного догляду й обробітку, позивачем не надано обґрунтованих доказів щодо намірів відповідача розпорядитися земельною ділянкою, не обґрунтовані підстави для заборони укладення угод стосовно земельної ділянки, та яким чином укладення угод щодо земельної ділянки може утруднити виконання судового рішення за позовом.

З урахуванням зазначеного вважаю, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : ОСОБА_2