Постанова

від 15.02.2017 по справі 809/220/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа № 809/220/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Хоми О.В.,

за участю: представників позивача Градової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до товариства з додатковою відповідальністю "Калуська автобаза" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 43696,72 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Калуська автобаза" (далі-відповідач) про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 43696,72 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонерам здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за період з 01.08.2015 р. по 31.12.2016 року в загальному розмірі 43696,72 грн.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином (а.с. 66). Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин, на підставі приписів ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Товариство з додатковою відповідальністю "Калуська автобаза" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (ідентифікаційний код 01268673), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в органах пенсійного фонду, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а.с. 8-17).

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача, які отримали право на пільгову пенсію призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до пункту 6.4 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на позивача - Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах визначених позивачем. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сума витрат на виплату та доставку таких пільгових пенсій за період з 01.08.2015 р. по31.12.2016 року в загальному розмірі 43696,72 грн.

Згідно п. 6 Інструкції на адресу відповідача позивачем було направлено Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам відповідача з липня 2015 р., з вересня 2015 р., з жовтня 2015 р., з листопада 2015 р., з 2016 р., з травня 2016 р., з липня 2016р., з вересня 2016 р., з жовтня 2016 р. (а.с. 20-57), однак, зобов'язань по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ним не виконано, сума зазначених витрат Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не відшкодована.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій (а.с. 18-19), карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Списком №2 (а.с. 58) та іншими матеріалами справи.

При цьому суд зазначає, що приписами п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС України, не застосовуються.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 25.11.2015 року № 21- 3122а15, яка в силу вимог статті 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Калуська автобаза" заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у сумі 43696,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Калуська автобаза" (код ЄДРПОУ 01268673, місцезнаходження: 77300, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Литвина, будинок 13) на користь Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 37824000, що знаходиться за адресою: 77300, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Біласа і Данилишина, будинок 2, р/р 25606301983886 в обласному управлінні ПАТ "Державний ощадний банк", МФО 336503) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року в розмірі 43696 (сорок три тисячі шістсот дев'яносто шість) гривень 72 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 20.02.2017 року.