Постанова

від 16.02.2017 по справі 809/218/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р. Справа № 809/218/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Калуський молокозавод" про стягнення заборгованості в сумі 18279,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2017 року Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Калуський молокозавод" про стягнення заборгованості в сумі 18279,44 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата яких здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 18279,44 грн.

Представник Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, подавши 15.02.2017 року до суду клопотання про розгляд справи буз участі представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 77300, Івано-Франківська область, Калуський район, місто Калуш, вулиця Писарська, будинок 36, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 02.02.2017 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП Укрпошта : "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач 14.08.1995 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-12) та даними з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підприємствами підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до досягнення працівниками віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Так, пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та доведення їх до підприємств у відповідних розрахунках для подальшого відшкодування таких витрат - покладено на позивача, тоді як відповідач зобов'язаний здійснити до 25-го числа щомісяця відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем в розрахунках.

Судом встановлено, що позивач надіслав на адресу державної реєстрації місцезнаходження відповідача, рекомендованою кореспонденцією згідно супровідних листів № 1335/04 від 13.02.2015 року, № 7735 від 15.10.2015 року, № 8510/04 від 16.11.2015 року, № 9363/04 від 17.12.2015 року, № 546/04 від 19.01.2016 року, № 1272/04 від 12.02.2016 року розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2015 - 2016 роки, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Зі змісту вказаних розрахунків, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на загальну суму 18279,44 грн. за період з 01.08.2015 по 31.12.2016 року Однак відповідачем не здійснено відшкодування фактичних витрат позивача на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, понесених позивачем у період з 01.08.2015 по 31.12.2016 року на загальну суму 18279,44 грн. Вказана заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за період з 01.08.2015 року по 31.12.2016 року, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (а.с. 13-14, 34-35).

Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Калуський молокозавод" (ідентифікаційний код 00445682, що знаходиться за адресою: 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вулиця Писарська, будинок 36) на користь Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 37824000, що знаходиться за адресою: 77300, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Біласа і Данилишина, 2) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 18279 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 44 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 16.02.2017.