Рішення

від 15.02.2017 по справі 904/11306/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.2017 Справа № 904/11306/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-ЮС"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення помилково перерахованої суми коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Лемешик Ю.С., дов. № б/н від 02.02.17р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача помилково перераховану суму коштів у розмірі 10 000,00 грн.

У судовому засіданні оглянуто оригінали документів.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові повернення № 4930005400726 та №4930005665142 з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судові засідання проводилось у режимі відеоконференції, оскільки Позивач прибув до зали господарському суду Житомирської області.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.16р. сторонами укладено Договір на перевезення вантажів № 44 (далі Договір), за п.1.1. якого у період дії цього Договору на його умовах Експедитор (Позивач) доручає заявками, а Виконавець (Відповідач) приймає і організовує за винагороду в інтересах Експедитора замовлені ним міжнародні та міжміські перевезення вантажів автомобільним транспортом. Перевезення вантажів здійснюються відповідно до чинного законодавства України, умов конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (далі КДПВ) (зі змінами, внесеним і Протоколом від 05.07.1978 року), Статутом автомобільного транспорту та положень цього Договору.

Загальні умови по перевезенню вантажів визначені в Заявках, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.2.1. Договору).

На підставі Заявки на перевезення вантажу №67, у період з 24.02.16р. по 11.03.16р. Відповідач надав послуги з перевезення вантажу за маршрутом: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161/1 - РК, м. Алмати, мкр3, 38 "Б", ТОО "АМК", що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №123950 від 26.02.16р. та Актом надання послуг №181 від 09.03.16р.

Умови оплати, відповідно до Заявки та рахунку на оплату №181 від 25.02.16р., передплата 30% та повна оплата (70 %) після отриманню оригіналів документів, вартість перевезення становить 161 500,00 грн.

Позивач вніс передплату за транспортно-експедиційні послуги, відповідно до рахунку №181 від 25.02.16р., що підтверджується платіжними дорученнями №864 від 25.02.16р. на суму 40 000,00 грн. та № 870 від 26.02.16р. на суму 10 000,00 грн.

04.04.16р. Позивач провів остаточний розрахунок за транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується платіжним дорученням №971 від 04.04.16р. на суму 121 500,00 грн.

Всього Позивачем за надані Відповідачем послуг з перевезення вантажів сплачено 171 500,00 грн., що на 10 000,00 грн. більше від суми, узгодженої в Заявці на перевезення вантажу №67 та Рахунку №181 від 25.02.16р.

Листом вих. № 322 від 19.08.16р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про повернення помилково перерахованої суми коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Зазначений лист Відповідач отримав 23.09.16р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №4905504345316.

За даними Позивача, відповіді на лис-вимогу Відповідач не надав, помилково перераховані Позивачем кошти не повернув.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності одержання від Позивача 10 000,00 грн., а також доказів повернення Позивачеві безпідставно одержаних грошових коштів чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши доводи Позивача, беручи до уваги, що наданими Позивачем доказами підтверджено помилковий переказ на рахунок Відповідача 10 000,00 грн., господарський суд визнає вимоги Позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-ЮС", 10001, м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 49, оф. 413, (код 39116093) 10 000,00 грн. - помилково сплачених коштів, 1 378,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено