Рішення

від 15.02.2017 по справі 903/60/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 лютого 2017 р. Справа № 903/60/17 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім-7", м. Луцьк

про стягнення 48823,94 грн., зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги в розмірі 105 045,02 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 278/16 від 27.12.2016р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 48823 грн. 94 коп., з них: - 4027 грн. 80 коп. процентів річних за період з 30.12.2013р. по 30.12.2016р.; 44796 грн. 14 коп. збитків, завданих інфляцією, за період 01.12.2013р. - 30.11.2016р.; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Рідний дім-7 в особі комісії з припинення товариства включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги дочірньої компанії Газ України в розмірі 105 045 грн. 02 коп.

На обґрунтування вимоги про стягнення процентів річних та збитків, завданих інфляцією, позивач посилається на невиконання відповідачем рішення господарського суду Волинської області від 25.10.2011р. у справі №5004/1761/11.

На обґрунтування вимоги про зобов'язання ТзОВ Рідний дім-7 в особі комісії з припинення включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги дочірньої компанії Газ України в розмірі 105 045 грн. 02 коп. позивач посилається на те, що відповідач перебуває в стані припинення. Надіслана позивачем претензія №31/13-4202 від 10.11.2016р. про погашення заборгованості та включення до проміжного ліквідаційного балансу товариства вимоги дочірньої компанії Газ України НАК Нафтогаз України залишена без відповіді.

Ухвалою суду від 10.01.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.02.2017р.; зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

Ухвалу суду було надіслано сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 10.01.2017р., надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1, повернулась до суду. Згідно з поштовою відміткою на конверті причиною повернення є незапит поштової кореспонденції адресатом.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТзОВ Рідний дім-7 є: АДРЕСА_1.

Позивач 30.01.2017р. надіслав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи відкласти, посилаючись на зайнятість в іншому судовому процесі.

З метою об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи судом було задоволено клопотання позивача, відкладено розгляд справи на 15.02.2017р. та одночасно витребувано від позивача додаткові пояснення і докази; від відповідача - обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

15.02.2017р. позивач на виконання вимог суду подав письмові пояснення №31-13-800 від 10.02.2017р. та витребувані судом документи.

Також 15.02.2017р. представник позивача через канцелярію суду подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просила: стягнути з відповідача 48823 грн. 94 коп., з них: - 4027 грн. 80 коп. процентів річних за період з 30.12.2013р. по 30.12.2016р.; 44796 грн. 14 коп. збитків, завданих інфляцією, за період 01.12.2013р. - 30.11.2016р.; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Рідний дім-7 в особі комісії з припинення товариства включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги дочірньої компанії Газ України в розмірі 102 289 грн. 02 коп.

В судовому засіданні 15.02.2017р. представник позивача заяви про зменшення розміру позовних вимог не підтримала, просила її не розглядати, а тому суд виходить із ціни позову і вимог, які викладені у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду від 10.01.2017р., 01.02.2017р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 35213567, однак, поверталися до суду з поштовою відміткою " За незапитом". Ця ж адреса відповідача як юридична зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. п.3.9. постанови №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 04.10.2016р. було опубліковано оголошення про припинення товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 в результаті ліквідації.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, підприємств та громадських формувань строк для заявлення кредиторами своїх вимог до боржника - до 08.12 2016р.

10.11.2016 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 позивач надіслав претензію, в якій просив розглянути його вимоги, погасити заборгованість, включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Факт надіслання претензії підтверджується копією фіскального чеку № 9477 від 10.11.2016р., описом вкладення в цінний лист №0411612513554.

Претензію отримано відповідачем 28.11.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0411612513554.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до приписів ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду.

Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що .ліквідується, вважаються погашеними.

Оскільки з моменту отримання відповідачем претензії 28.11.2016р. жодної відповіді у встановлений ч.6 ст.105 Цивільного кодексу України від нього не надійшло, має місце ухилення товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 від розгляду кредиторських вимог ДК Газ України .

У зв'язку з цим позивач у строк, встановлений ч.3 ст.112 ЦК України, звернувся з позовом до суду.

Грошові вимоги, які підлягають включенню до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 , обґрунтовуються наступним.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.10.2011р. у справі 5004/1761/11 на користь позивача за невиконання зобов'язань за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-11/498-ТЕ-1 від 01.10.2009р. та договором поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2 06/10-11/498-ТЕ-1 від 01.10.2010р. стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 53 465,08 грн., з них: 44671,71 грн. заборгованості, 3295,42 грн. пені, 3659,57 грн. інфляційних, 1075,35 грн. процентів річних; 527,03 грн. грн. витрат із сплати державного мита, 236 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Факти, встановлені рішенням господарського суду Волинської області від 25.10.2011р. у справі 5004/1761/11 відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними і не потребують повторного доказування.

На виконання рішення суду 07.11.2011р. було видано наказ, який позивач направив на примусове виконання до органу Державної виконавчої служби.

16.03.2012р. Першим відділом Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 29.12.2012р. наказ суду на підставі ст.50, ч.1 п.2 ст.47 Закону України Про виконавче провадження повернуто стягувачу.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.01.2016р. поновлено строк для пред'явлення наказу у справі №5004/1761/11 до виконання.

Заявою № 31/13-841 від 03.03.2016р. позивач повторно пред'явив наказ до виконання.

24.06.2016р. Першим відділом Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з доданими довідками станом на момент звернення позивача з позовом до суду борг позивача з урахуванням інших стягнених сум за рішенням суду у справі № 5004/1761/11 за договором від 01.10.2009р. № 06/09-11/498-ТЕ-1 становить: 28182,27 грн. - основний борг, 3659,57 грн. - інфляційні втрати, 1075,35 грн. - проценти річних, 3295,42 грн. - пеня, 527,03 грн. - державне мито, 236 грн. - витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; за договором від 01.10.2010р. N 06/10-11/498-ТЕ-1 - 16489,44 грн. - основний борг.

Загальна сума заборгованості відповідача за вказаними договорами становить 53465, 08 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1 постанови № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Оскільки рішення суду не виконано в установленому законом порядку, є правові підстави для стягнення з відповідача за невиконання грошового зобов'язання 4027 грн. 80 коп. процентів річних за період з 30.12.2013р. по 30.12.2016р.; 44796 грн. 14 коп. збитків, завданих інфляцією, за період з 01.12.2013р. по 30.11.2016р., а всього 48823,94 грн.

Враховуючи те, що загальна несплачена сума за рішенням суду становить 53465, 08 грн., а нарахування, пов'язані із простроченням сплати цієї суми - 48823,94 грн., вимога про зобов'язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги позивача підлягає до задоволення на суму 102 289,02 грн.

У задоволенні позову про зобов'язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу грошову вимогу позивача в розмірі 2756 грн. (105 045,02-53465,08-48823,94) до задоволення не підлягає, оскільки жодним чином не обґрунтована.

У зв'язку із частковим задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст. 104, 105, 111, 112, 526, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст.35, 44ё49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 (43000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 35213567) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 4027 грн. 80 коп. процентів річних, 44796 грн. 14 коп. збитків, завданих інфляцією.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 (43000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 35213567) включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в розмірі 102289 грн. 02 коп.

4. У задоволенні позову про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 (43000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 35213567) включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в розмірі 2756 грн. відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РІДНИЙ ДІМ-7 (43000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 35213567) на користь ДК Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 2683 грн. 68 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 20.02.2017р.

Суддя І. О. Якушева