Ухвала

від 16.02.2017 по справі 914/1277/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.02.2017 р. Справа № 914/1277/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за скаргою:Публічного акціонерного товариства Львівобленерго до:Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській область про:визнання дій незаконними та зобов'язання прийняти виконавчий документ до виконання у справі:№ 914/1277/15 за позовом:Публічного акціонерного товариства Львівобленерго до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Діком ЛТД про:стягнення боргу

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Струк Н. Р.

Представники:

Скаржника (стягувача):не з'явився Боржника (відповідача):не з'явився Залізничного ВДВС м. Львоване з'явився

30.12.2016 р. до суду за вх. № 6160/16 від Публічного акціонерного товариства Львівобленерго поступила скарга від 23.12.2016 р. вих. № 119-4490а/2 на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській область. У вказаній скарзі стягувач просить суд визнати дії та рішення державного виконавця Залізничного ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 щодо повернення наказу № 914/1277/15 від 06.07.2015 р. стягувачу без прийняття до виконання такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а також зобов'язати державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 прийняти до виконання наказ № 914/1277/15 від 06.07.2015 р., винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі вказаного виконавчого документа.

Ухвалою суду від 30.12.2016 р. скаргу Публічного акціонерного товариства Львівобленерго прийнято до розгляду та розгляд такої призначено на 07.02.2017 р.

Ухвалою суду від 07.02.2017 р. розгляд скарги відкладено на 16.02.2017 р.

Скаржник (стягувач) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час розгляду скарги, причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

Боржник (відповідач), явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час розгляду скарги, причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

Залізничний ВДВС м. Львова відзив на скаргу не представив, проти скарги не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час розгляду скарги, причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

Розглянувши скаргу та матеріали справи, суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.06.2015 р. у справі № 914/1277/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Діком ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 11401 грн. 75 коп. (з яких: 4251,79 грн. - основний борг; 1500,68 грн. - 3% річних; 5586,23 грн. - інфляційні; 63,05 грн. - пеня) та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

06.07.2015 р., на виконання зазначеного рішення, господарським судом Львівської області видано наказ.

05.12.2016 р. на адресу ПАТ Львівобленерго надійшло повідомлення державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 17.11.2016 р. ВП № 52909257 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Підставою для повернення виконавчого документа - наказу господарського суду Львівської області від 06.07.2015 р. у справі № 914/1277/15 без прийняття до виконання є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.

На думку стягувача (скаржника), сплата авансового внеску, передбаченого п. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016 р. є обов'язковою за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше.

При цьому, як зазначив стягувач, наказ господарського суду Львівської області № 914/1277/15 від 06.07.2015 р. перебував на виконанні у Залізничному відділі ДВС з липня 2015 року. За цей час жодних оплат на погашення заборгованості не було, а наказ неодноразово повертався державним виконавцем стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 р. та повторно пред'являвся стягувачем до виконання.

За твердженням стягувача, підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 49 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 р. та ст. 39 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р. у даному випадку відсутні. Отже, оскаржувані дії та рішення державного виконавця є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. У зв'язку із цим, державний виконавець, на думку стягувача, зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 914/1277/15 від 06.07.2015 р. і здійснювати виконавчі дії за повторною заявою стягувача без сплати останнім авансового внеску.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З матеріалів справи вбачається, що боржником у добровільному порядку не виконано рішення суду, стягувач неодноразово звертався до державної виконавчої служби із заявами про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 914/1277/15 від 06.07.2015 р. Наказ господарського суду Львівської області № 914/1277/15 від 06.07.2015 р. повертався державним виконавцем стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 р. (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Проте, звернувшись до Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області у листопаді 2016 році, стягувач отримав повідомлення державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 17.11.2016 р. ВП № 52909257 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Зазначене повідомлення винесено державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016р., у зв'язку з тим, що стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р., до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як зазначено у пункті 6 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р., рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р. набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Як встановлено судом, станом на дату набрання чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р., наказ господарського суду Львівської області № 914/1277/15 від 06.07.2015 р. не перебував на виконанні у органах державної виконавчої служби. Стягувач повторно звернувся із заявою від 09.11.2016 р. ви № 119-4030/2 про примусове виконання рішення.

Твердження ПАТ Львівобленерго про те, що виконавчий документ, який перебував на виконанні до набрання чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р., тобто до 05 жовтня 2016 року, повинен виконуватися органами державної виконавчої служби до настання підстав для закінчення виконавчого провадження, та про те, що підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 49 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 р. та ст. 39 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р. у даному випадку відсутні, судом не приймаються, оскільки, під поняттям завершення виконавчого провадження слід розуміти винесення такої постанови органом державної виконавчої служби, якою припиняється можливість вчинення державним виконавцем виконавчих дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження . При цьому, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст. 47 Закону Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 р. є завершенням виконавчого провадження.

У період з вересня 2016 року по листопад 2016 року рішення у даній справі відділом державної виконавчої служби не виконувалось (наказ господарського суду Львівської області № 914/1277/15 від 06.07.2015 р. не перебував на виконанні у відділу ДВС, відкритого виконавчого провадження у відділі ДВС не було, виконавчі дії за ним не здійснювались, попереднє виконавче провадження було завершене).

Приписами ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р. встановлено, що сплата авансового внеску є обов'язковою при кожному пред'явленні виконавчого документа до виконання, а не лише за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше, як стверджує стягувач.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що повідомлення державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 17.11.2016 р. ВП № 52909257 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання прийнято з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р., а доводи скаржника (стягувача), наведені у скарзі, є неправомірними.

У п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Львівобленерго від 23.12.2016 р. вих. № 119-4490а/2 на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській область у справі № 914/1277/15 - відхилити.

Суддя Цікало А.І.