Рішення

від 13.02.2017 по справі 911/98/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Справа № 911/98/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Димерське лісове господарство , Київська обл., с. Катюжанка

до Товариства з обмеженою відповідальністю Порттехінвест , Київська обл., с. Нове Залісся

про стягнення 413 615,60 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №01-58 від 18.01.2017)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.12.2016 Державне підприємство Димерське лісове господарство (далі - ДП Димерське лісове господарство /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Порттехінвест (далі - ТОВ Порттехінвест /відповідач) про стягнення 413 615,60 гривень за поставлений товар згідно договору поставки товару (лісопродукції) №32 від 18.04.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2017 порушено провадження в справі №911/98/17, розгляд справи призначено на 30.01.2017.

У судове засідання 30.01.2017 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання Товариство з обмеженою відповідальністю Порттехінвест було повідомлене належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за №0103258230462.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2016 розгляд даної справи відкладено на 13.02.2017.

13.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника ТОВ Порттехінвест в медичному закладі.

Відповідно до частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема, такими обставинами є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

З огляду вищезазначеного, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд дійшов висновку про відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи №911/98/17 та можливість розгляду відповідної справи у судовому засіданні 13.02.2017 за відсутності представника відповідача.

Водночас, відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 між ДП Димерське лісове господарство (далі-продавець) та ТОВ Порттехінвест (далі - покупець) було укладено договір поставки товару (лісопродукції) №32 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар(лісопродукцію) - пиломатеріали обрізні соснові ІІ сорт, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорів.

Відповідно до пп. 3.1., 4.4. та 8.1. договору покупець здійснює попередню оплату вартості товару, шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, на підставі виставленого рахунка-фактури.

Після підписання товарно-транспортних накладних товару переходить у власність покупця і будь-які зауваження з боку покупця стосовно кількості та якості товару до уваги не беруться.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного розрахунку сторін.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, поставивши відповідачу товар загальною вартістю 1 806 934,49 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Позивач зауважив, що відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, сплативши за поставлений товар 423 000,00 грн, що підтверджується наданими суду банківськими виписками.

Водночас, з наданих позивачем письмових пояснень та акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2016 по 24.05.2016 слідує, що в рахунок погашення заборгованості за поставлений згідно договору товар позивачем зараховано 970 318,89 грн, переплачених відповідачем за поставлений товар в межах господарських правовідносин, що існували між сторонами на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №23 від 25.02.2016.

Таким чином, внаслідок здійснення відповідачем часткової оплати вартості поставленого згідно договору товару та зарахованої позивачем переплати у ТОВ Порттехінвест перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 413 615,60 грн.

До того ж, в підтвердження вищезазначених обставин позивачем надано довідку-розрахунок заборгованості №01-103 від 30.01.2017 за підписом керівника та бухгалтера ДП Димерське лісове господарство .

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за поставлений згідно договору товар не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ Порттехінвест 413 615,60 гривень.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду вищезазначеного, підписання відповідачем товарно-транспортних накладних, без будь-яких заперечень щодо кількості та якості поставленого за договором товару свідчить про прийняття покупцем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі у порядку ст. 692 ЦК України з моменту прийняття такого товару.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість переданого позивачем товару не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 413 615,60 грн підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Порттехінвест (07811, Київська обл., Бородянський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2-В, ідентифікаційний код 37924877) на користь Державного підприємства Димерське лісове господарство (07313, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 00992036) 413 615 (чотириста тринадцять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн 60 коп. та 6 204 (шість тисяч двісті чотири) грн 23 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 20.02.2017.

Суддя В.А. Ярема