Рішення

від 15.02.2017 по справі 916/3302/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2017 р.Справа № 916/3302/16

За позовом : Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»

До відповідача: Одеського училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області

про стягнення 5641,48 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю

У судовому засіданні, яке відбулось 20.01.2017р., відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву по справі №916/3302/16 до 15.02.2017р. о 09 год. 40 хв.

Суть спору : Позивач - Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.02.2017р., відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 2302,23грн., 3% річних у розмірі 312,56 грн. та пеню у розмірі 3026,69 грн.

Відповідачем - Одеським училищем професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області були визнані позовні вимог в частині основного боргу, у зв'язку з чим під час розгляду даної справи з боку відповідача було сплачено основний борг та витрати по сплаті судового збору за подання позивачем відповідної позовної заяви до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

04 серпня 2008 року між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (Постачальник) та Одеським училищем професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №017600, згідно якого Постачальник електричної енергії продає Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно до п. 2.1. Договору, під час виконання умов цього Договору з питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилам користування електричною енергією.

Положеннями п. 2.3 Договору встановлено обов'язок споживача, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки, оплачувати Постачальнику електроенергії вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків» та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електроенергії та електроустановками Споживача.

Додатком 10 до Договору про постачання електроенергії № №017600 від 04.08.2008 року визначений перелік об'єктів споживача, а саме визначено, що постачання електричної енергії проводиться на об'єкт: училище та гуртожиток, що розташовані за адресою: м. Одеса, Старокиївська дорога, буд. 21-й.

Згідно порядку розрахунків, узгодженого сторонами у п. 1 Додатку №5 до Договору про постачання електричної енергії № №017600 від 04.08.2008 року, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період» та „календарний місяць» вважати прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

Відповідно до п. 2. Додатку №5 до Договору про постачання електричної енергії №№017600 від 04.08.2008 року, Споживач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання енергії та потужності нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 4. Додатку №5 до Договору про постачання електричної енергії №№017600 від 04.08.2008 року, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі на ділянці мережі від м'ясця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії» за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіку зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з Основним споживачем.

На виконання умов укладеного Договору про постачання електричної енергії №017600 від 04.08.2008 року, за період з серпня 2016 року по жовтень 2016 року згідно з розрахунком за використану електроенергію, Споживачем було використано електроенергії в загальній кількості 65952 кВт/г. на суму 110774,09 грн.

За зазначений період, сплати за використану електроенергію з боку відповідача здійснено не було, у зв'язку з чим, з урахуванням вхідного сальдо (переплати) у розмірі 232,61 грн., за відповідачем рахувалась заборгованість на суму 110541,48 грн.

Під час розгляду даної справи, відповідачем - Одеським училищем професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області на виконання умов Договору про постачання електричної енергії №017600 від 04.08.2008 року було сплачено основну заборгованість в розмірі 110541,58 грн., що було підтверджено повноважним представником позивача, у зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» були надані відповідні уточнення позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору, Споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків» та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків» , Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

У зв'язку з простроченням сплати вартості спожитої активної електричної енергії в період з серпня 2016 року по жовтень 20106р. за умовами Договору про постачання електричної енергії № №017600 від 04.08.2008 року, позивачем здійснено нарахування пені. Так, відповідно до такого розрахунку за відповідачем рахується борг зі сплати нарахованої пені у розмірі 3026,69 грн.

Заборгованість за нарахованими позивачем 3% річних за несвоєчасну сплату спожитої активної електричної енергії в період з серпня 2016 року по жовтень 20106р.. становить 312,59грн.

Нарахування інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за спожиту активну енергію, в період з серпня 2016 року по жовтень 20106р. становить 2302,23 грн.

Відповідно до п. 9.4 Договору, договір укладений на строк до 31 грудня 2008 р. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» повністю підтримано повноважним представником позивача в судовому засіданні 15.02.2017р., обґрунтовано неналежним виконанням з боку Одеського училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору про постачання електричної енергії №017600 від 04.08.2008 р. та направлено на стягнення з відповідача загальної суми боргу в розмірі 5641,48 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1. ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України „Про електроенергетику» , споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р. передбачено, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Згідно до положень ст. 5.1. Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.п. 1 п. 8.1. Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Згідно із п. 10.2. Правил, споживач зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п. 1 п. 8.1. Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Як встановлено судом, Споживачем за період з серпня 2016 року по жовтень 2016р. було використано електричну енергію в загальній кількості 65952 кВт/г, що становить грошову суму у розмірі 110541,48 грн., з урахуванням вхідного сальдо (предоплати) в сумі 232,61 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем - Одеським училищем професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області було сплачено основний борг за отриману електричну енергію в повному обсязі.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, укладеного між сторонами спору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків» , Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

У зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача - Одеського училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору про постачання електричної енергії №017600 від 04.08.2008 року, позивачем здійснено нарахування пені за серпень 2016 рік (розрахунок проведено з 15.09.2016р. по 20.11.2016р.), за вересень 2016 рік (розрахунок проведено з 19.10.2016р. по 17.11.2016р.) та за жовтень 2016 рік (за період з 16.11.2016р. по 20.11.2016р.).

Так, відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати пені у розмірі 3026,69 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 3026,69грн., яка нарахована на заборгованість за споживання електричної енергії, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» , передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у Постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі №6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Так, відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 312,59 грн. та заборгованість зі сплати інфляційних втрат у розмірі 2302,23грн.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про їх стягнення з відповідача - правомірними.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» зі стягненням з Одеського училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області заборгованості в загальному розмірі 5641,48 грн.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн., понесені позивачем при зверненні до суду, були відшкодовані відповідачем позивачу під час розгляду даної справи, тому стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Одеського училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС в Одеській області (65025, м. Одеса, 21-й кілометр Старокиївської дороги; код 08806814) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б; код 00131713) інфляційні нарахування у розмірі 2302 (дві тисячі триста дві) грн. 23 коп., 3% річних в розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 56 коп. та пеню у розмірі 3026 (три тисячі двадцять шість) грн. 69грн.

Повний текст рішення складено 17 лютого 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко