Рішення

від 16.02.2017 по справі 914/132/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017р. Справа№ 914/132/17

Суддя О.Запотічняк при секретарі О.Кравець розглянула справу

За позовом : Консорціуму Науково-виробниче об'єднання Укргідроенергобуд , м.Київ,

До відповідача : Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Монтажбудзв'язок , смт. Розділ, Миколаївський район, Львівська область,

Про стягнення 100 000,00 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Консорціум Науково-виробниче об'єднання Укргідроенергобуд звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Монтажбудзв'язок про стягнення 100 000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/2013-ФД від 21.03.2013р., він надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 100 000,00 грн згідно платіжного доручення від 21.03.2013р. №5051. Відповідно до п. 4.1 договору відповідач повинен був повернути отримані кошти не пізніше 31 грудня 2014 року. Однак відповідач у передбачені договором терміни кошти не повернув, претензію позивача від 11.07.2016р. залишив без задоволення. Станом на дату подання позову до суду за відповідачем числиться заборгованість в сумі 100 000,00 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 16.01.2017 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 01.02.2017 року.

В судове засідання 01.02.2017р. з'явився представник позивача, надав документи які витребовувались судом.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив.

30.01.2017р. відповідач подав через канцелярію суду заяву в якій звернув увагу на те, що підставою даного позову є Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 21.03.2013 р. № 01/2013-ФД, а Претензія від позивача, як і наступний позов до суду були подані більше ніж через три роки з моменту його укладення. Також відповідач вважає за можливе вирішення з позивачем даного питання мирним позасудовим способом у випадку відкликання (залишення без розгляду) даного позову позивачем.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 16.02.2017р.

В судове засідання 16.02.2017р. з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи. В обґрунтування позовних вимог надав суду завірену банком копію платіжного доручення №5051 від 21.03.2013р. згідно якого позивачем було перераховано відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 100 000,00грн. за договором від 21.03.2013р. № 01/2013-ФД.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання,причин неявки не повідомив, відзиву на позов чи доказів повернення позивачу фінансової допомоги в розмірі 100 000,00 грн., суду не надав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся,

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із положеннями ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

21 березня 2013 року між Консорціумом Науково-виробниче об'єднання Укргідроенергобуд (позикодавець) та Приватним акціонерним товариством Акціонерна компанія Монтажбудзв'язок (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 01/2013-ФД за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути кошти у визначений цим договором термін (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, він набуває чинності з моменту перерахування коштів у сумі визначеній п. 2.1 договору позичальникові та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно п.2.1 договору, що розмір поворотної фінансової допомоги становить за цим Договором 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

Позивач належним чином виконав умови договору та передав відповідачу кошти в сумі 100 000,00 грн. (поворотну фінансову допомогу), що підтверджується долученою до справи копією платіжного доручення №5051 від 21.03.2013р., яка засвідчена печаткою банку платника.

Відповідно до ст.149 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до розділу 4 договору, позичальник зобов'язався повернути кошти Позикодавцеві не пізніше 31 грудня 2014 року. Сторони також визначили, що позика повертається в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Позикодавця.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак відповідач не повернув позивачу кошти отримані як поворотну фінансову допомогу у строки передбачені умовами договору.

З метою досудового врегулювання спору, позивач скеровував відповідачу претензію з вимогою погасити в термін до 29.07.2016р. заборгованість по договору № 01/2013-ФД, однак вона була залишена відповідачем без реагування.

Таким чином станом на дату подання позову до суду за відповідачем числиться заборгованість в сумі 100 000,00 грн., яка виникла у зв'язку із невиконанням ним умов договору №01/2013-ФД та неповернення коштів отриманих як поворотну фінансову допомогу.

Відзиву на позов та доказів погашення боргу відповідач суду не надав.

Щодо заяви відповідача в якій він звертає увагу на те, що підставою даного позову є Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 21.03.2013 р. № 01/2013-ФД, а Претензія від позивача, як і наступний позов до суду були подані більше ніж через три роки з моменту його укладення, суд зазначає наступне.

У поданій заяві відповідача не просить суд відмовити в позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності проте, акцентує увагу на те, що позивачем було виставлено відповідачу притезію на погашення боргу а також подано позов до суду більше ніж через три роки з моменту укладення договору, який є підставою даного позову.

Як зазначає Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 29.05.2013р. №10, законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно зі ст. ст. 256 , 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До вимог про повернення позики застосовується загальний строк позовної давності у три роки.

Як уже зазначалося судом, у відповідача виник обов'язок по поверненню коштів отриманих за умовами договору № 01/2013-ФД - 31 грудня 2014 року, а відтак 3-х річний строк позовної давності в даному випадку закінчується 31.12.2017 року.

В той же час, позивачем подано позов до суду в грудні 2016 року, а відтак позивачем не пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі в сумі 100 000,00 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 28 , 33 , 43 , 44 , 48 , 49 , 82-85 ГПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Монтажбудзв'язок ( Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Миру, 20, Ідентифікаційний код 22361371) на користь Консорціуму Науково-виробниче об'єднання Укргідроенергобуд (м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8 оф.14, Ідентифікаційний код 33834660) 100 000,00 грн. боргу та 1500,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України .

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України .

Повне рішення складено 20.01.2017р.

Суддя Запотічняк О.Д.