Рішення

від 07.02.2017 по справі 925/1517/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р.                                                  Справа № 925/1517/16

За позовом публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 1 022 809 грн. 64 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 18.04.2014 № 14-96;

від відповідача: не з’явилися;

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 1 022 809 грн. 64 коп. заборгованості за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу природного газу від 18.12.2014 №3122/15-КП-36, у тому числі: 674 435 грн. 90 коп. основного боргу за переданий позивачем відповідачу у 2015 році природний газ, 177 715 грн. 49 коп. пені, 142 872 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань та 27 786 грн. 03 коп. три проценти річних.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати останнього на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу від 18.12.2014 №3122/15-КП-36 щодо оплати переданого йому позивачем на виконання цього договору протягом 2015 року природного газу.

Ухвалою від 08.12.2016 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 12.01.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Відповідач подав до господарського суду відзив на позов від 11.01.2017 №9, яким проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що увесь отриманий ним природний газ використовувався для виробництва теплової енергії, якою забезпечувалося населення. Прострочення в оплаті природного газу сталося не з вини відповідача, а через неузгодженість строків розрахунків споживачів за теплову енергію зі строками розрахунків Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж за спожитий природній газ та через неповне відшкодування державою різниці між тарифами на теплову енергію і її собівартістю, що завдає відповідачу значних збитків. Відповідач, посилаючись на ст. 233 Господарського кодексу України також просить господарський при прийнятті рішення суд врахувати те, що він є соціально значущим підприємством, оскільки забезпечує централізоване теплопостачання населення та підприємств бюджетної сфери (школи, лікарні, дитячі дошкільні установи) в смт. Чорнобай, тому покладення на нього заявленої у позові відповідальності може призвести до негативних наслідків для діяльності відповідача.

Крім того, відповідач вказав на складений ним на підставі довідки позивача щодо заборгованості відповідача станом на 01.10.2016 графік погашення заборгованості (рівними частинами до 01.01.2021), якого він чітко дотримується.

Відповідач вважає, що він підпадає під дію Закону України “Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії”, який передбачає, що на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.07.2016 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. За твердженням відповідача наразі він проходить процедуру врегулювання заборгованості шляхом включення до реєстру.

Ухвалою від 12.01.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 12 годину 30 хвилин 07.02.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області

У засіданні суду, яке відбулося 07.02.2017 за участю представника позивача, останній підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, призначене ухвалою від 12.01.2017 на 12 годину 30 хвилин 07.02.2017. Проте представник відповідача в це судове засідання не з’явився і про причини нез’явлення господарський суд не повідомив.

Нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасника судового процесу, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2014 року публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” як продавець і Чорнобаївське комунальне підприємство теплових мереж як покупець уклали договір купівлі – продажу природного газу №3122/15-КП-36 (далі – договір №3122/15-КП-36), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 2.1 якого позивач зобов’язався передати відповідачу в 2015 році у власність природний газ обсягом до 120,000 тисяч кубічних метрів (з визначення щомісячних обсягів його поставки) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб’єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

У п.5.2 договору №3122/15-КП-36 його сторони погодили умови щодо ціни природного газу.

Пунктом 6.1. договору №3122/15-КП-36 передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.3 договору №3122/15-КП-36 встановлено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погодилися, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов’язковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить не достатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов’язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п. 6.1 цього договору.

Згідно з п. 7.2 договору №3122/15-КП-36 у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3 договору №1619/14-ТЕ-36 строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Додатковими угодами від 10.02.2015 №, від 27.03.2015 №2, від 07.04.2015 №3, від 12.05.2015 №4, від 04.06.2015 №5/4, від 27.07.2015 №6, від 20.10.2015 №7, від 22.10.2015 №8, від 02.11.2015 №9 та від 25.11.2015 №10 сторони вносили зміни до п. 5.2 договору №3122/15-КП-36 щодо ціни природного газу та у деякі інші пункти цього договору. При цьому пункти 6,1, 7.2 та 9.3 договору залишилися незмінними.

На виконання договору №3122/15-КП-36 публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” у період з січня по грудень 2015 року передало Чорнобаївському комунальному підприємству теплових мереж а останнє прийняло у власність 80,596 тисяч кубічних метрів природного газу на загальну суму 674 435 грн. 90 коп., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015, від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.10.2015, від 30.11.2015 і від 31.12.2015.

Станом на 02.12.2016 – день подання позивачем позову відповідач сплатив позивачу за переданий останнім у 2015 році на виконання договору №3122/15-КП-36 природний газ 26 448 грн. 46 коп., у тому числі: 13 224 грн. 23 коп. за платіжним дорученням від 04.11.2016 № 146 і 13 224 грн. 23 коп., за платіжним дорученням від 28.11.2016 № 169.

Позивач у позові та у розрахунку стягуваної суми основного боргу не врахував сплачену відповідачем до подання позову суму боргу за природний газ у розмірі 26 448 грн. 46 коп. і тим самим безпідставно завищив стягувану суму основного боргу на 26 448 грн. 46 коп.

Після подання позивачем позову відповідач за платіжним дорученням від 22.12.2016 №202 сплатив позивачу за переданий останнім у 2015 році на виконання договору №3122/15-КП-36 природний газ ще 13 224 грн. 23 коп. боргу.

Доказів сплати відповідачем решти боргу за переданий йому позивачем у 2015 році на виконання договору №3122/15-КП-36 природний газ сторони господарському суду на день прийняття ним цього рішення не надали.

Таким чином, сума боргу відповідача за спожитий ним у 2015 році за договором №3122/15-КП-36 природний газ становить 634 763 грн. 21 коп. (674 435 грн. 90 коп. - 13 224 грн. 23 коп. - 13 224 грн. 23 коп. - 13 224 грн. 23 коп.).

За порушення встановленого п. 6.1 договору №3122/15-КП-36 строку остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ позивач згідно з доданим до позову розрахунком нарахував відповідачу до сплати станом на 28.10.2016:

177 715 грн. 49 коп. передбаченої п. 7.2 договору №3122/15-КП-36 пені;

142 872 грн. 22 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань;

27 786 грн. 03 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних.

Відповідач вказані суми нарахованих позивачем до сплати пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб’єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов’язання за договором №3122/15-КП-36 щодо оплати позивачу переданого ним у 2015 році природного газу вартістю 674 435 грн. 90 коп., фактично сплативши позивачу з порушенням встановленого п. 6.1 договору №3122/15-КП-36 строку із вказаної суми боргу лише 39 672 грн. 69 коп., у тому числі: 26 448 грн. 46 коп. до подання позивачем позову і 13 224 грн. 23 коп. після подання позивачем позову. Відповідно прострочена сума боргу за переданий у 2015 році за договором №3122/15-КП-36 природний газ становить 634 763 грн. 21 коп.

Невиконання відповідачем грошових зобов’язань щодо оплати природного газу порушило права позивача на своєчасне одержання плати за переданий відповідачу природний газ. Отож позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати від відповідача виконання зобов’язання щодо оплати природного газу в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 634 763 грн. 21 коп., а також передбаченої п. 7.2 договору №3122/15-КП-36 пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та 3% річних.

Стягувані суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних нараховані позивачем у відповідності до умов договору №3122/15-КП-36, фактичним обставинам його виконання сторонами та вимогами чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

Наданий відповідачем разом з відзивом на позов графік погашення заборгованості є одностороннім, не погодженим з позивачем документом, який не змінює встановлених договором №3122/15-КП-36 і не установлює нових строків оплати переданого позивачем відповідачу природного газу.

За Законом України “Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії” для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення мають бути включені до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідач доказів включення його до такого реєстру господарському суду не надав, тому наразі немає підстав для застосування до спірних правовідносин положень вказаного Закону.

За таких обставин позов підлягає задоволення лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 634 763 грн. 21 коп. основного боргу, 177 715 грн. 49 коп. пені, 142 872 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань та 27 786 грн. 03 коп. три проценти річних.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, до яких згідно з ст. 230 цього ж Кодексу відносяться неустойка, пеня, штраф.

Пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду на зменшення розміру неустойки (пені, штрафу) лише у виняткових випадках.

Даний випадок не є винятковим і господарський суд не вбачає у ньому достатніх підстав, передбачених ст. 233 Господарського кодексу України, для зменшення розміру стягуваної з відповідача на користь позивача пені.

В частині стягнення 26 448 грн. 46 коп. основного боргу, сплаченого до подання позивачем позову, у позові слід відмовити, а у частині стягнення боргу у сумі 13 224 грн. 23 коп., сплаченого після подання позивачем позову, провадження у справі слід припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 23.11.2016 №4009385 сплатив до Державного бюджету України 15 342 грн. 14 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 14 747 грн. 05 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж (вул. Спортивна, 3А, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900, код ЄДРПОУ 14193942) на користь публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) – 634 763 грн. 21 коп. основного боргу, 177 715 грн. 49 коп. пені, 142 872 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 27 786 грн. 03 коп. три проценти річних та 14 747 грн. 05 коп. витрат на сплату судового збору.

В частині стягнення 13 224 грн. 23 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 20.02.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко