Рішення

від 24.01.2017 по справі 909/1052/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р. Справа № 909/1052/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н.Б.

представники сторін в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І" (вул. Березняківська, 8, к. 211, м. Київ, 02152

до відповідача: приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж" (юридична адреса: вул. Галицька, 67, м. Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. Магнітогорська , 1 (Бізнес центр "Fim Center"), м. Київ, 02904)

про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, три проценти річних

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФАРА-І" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПП "НВФ "Енергобудмонтаж" про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, три проценти річних

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч погодженим сторонами зобов'язань відповідач не здійснив належним чином оплату за отриманий товар, в зв'язку з чим виникла заборгованість, а тому просить стягнути з відповідача 3630,00 грн. - основного боргу, 279,12 грн. - інфляційних втрат та 93,39 грн. - три проценти річних, а всього 4002,51 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2016 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 27.12.2016.

В судове засідання 27.12.2016 представник позивача не з'явився, проте направив клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі його повноваженого представника, за наявними у ній матеріалами, у зв'язку із не можливістю забезпечити явку в засідання суду. Крім того, направив клопотання про надання, на виконання вимог ухвали від 30.11.2016, оригіналів документів для огляду в засіданні суду. Судом оглянуто подані оригінали документів в судовому засіданні.

В зв'язку з неприбуттям представника відповідача в судове засідання ухвалою суду від 27.12.2016 розгляд справи відкладено на 24.01.2017.

В судове засідання 24.01.2017 представник позивача не з'явився, проте судом враховано вище вказане клопотання позивача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Представник відповідача 24.01.2017 повторно не з'явився в судове засідання, причини неприбуття суду не повідомив, вимог ухвал від 30.11.2016 та від 27.12.2016 не виконав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу суду від 30.11.2016 надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.

На адресу суду повернулося повідомлення про вручення ухвали суду від 27.12.2016 уповноваженому представнику відповідача.

Враховуючи, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, з врахуванням наступного:

22.10.2015 відповідно до домовленостей ПП "НВФ "Енергобудмонтаж" (відповідач) отримало від ТОВ "ФАРА-І" (позивача) автомобільні товари на суму 4630,00 грн., зокрема, товар за назвою - DT 7.12006 Пневморессора 4919N в кількості - 1 шт.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується видатковою накладною № БР-1022003 від 22.10.2015, копію якої долучено до матеріалів справи. Вказана накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками. З боку відповідача зазначену накладну підписано ОСОБА_1 З матеріалів справи вбачається, що в ОСОБА_1 уповноважений довіреністю від підприємства відповідача на отримання товару від позивача.

Крім того, згідно вказаної вище видаткової накладної № БР-1022003 від 22.10.2015 сторони погодили, що ПП "НВФ "Енергобудмонтаж" слід було сплатити кошти за товар до 25.10.2015.

Отже, між сторонами виникли зобов'язальні відносини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, свої зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару відповідачем не виконано, в зв'язку з чим ТОВ "ФАРА-І" надіслано на адресу ПП "НВФ "Енергобудмонтаж" претензію-вимогу (вих.№16 від 14.01.2016) щодо стягнення заборгованості на суму 4630,00 грн. Однак, відповідачем не виконано належним чином вимоги та погашено заборгованість тільки частково, зокрема, в розмірі 1000,00 грн.

Таким чином, станом на дату розгляду справи заборгованість за отриманий відповідачем товар від позивача становить суму в розмірі 3630,00 грн.

Враховуючи те, що даний спір виник з вини відповідача, то позовна вимога в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

З позовної заяви вбачається, що окрім основної суми боргу позивачем заявлено до стягнення 279,12 грн. - інфляційних втрат та 93,39 грн. - три проценти річних.

У відповідності до ст.55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою програми ІПС "Законодавство", встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню частково, а саме: 267,38 грн. та 93,18 грн. відповідно, а в решті слід відмовити.

На підставі наведених вище норм та наданих письмових доказів, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, однак, підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж" (юридична адреса: вул. Галицька, 67, м. Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. Магнітогорська , 1 (Бізнес центр "Fim Center"), м. Київ, 02904, код 32872772) на користь : товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І" (вул. Березняківська, 8, к. 211, м. Київ, 02152, код 33299396) - 3630,00 грн. (три тисячі шістсот тридцять гривень нуль копійок) - основного боргу, 267,38 грн. (двісті шістдесят сім гривень тридцять вісім копійок) - інфляційних втрат, 93,18 грн. (дев'яносто три гривні вісімнадцять копійок) - три проценти річних та судовий збір в розмірі 1373,88 грн. (одна тисяча триста сімдесят три гривні вісімдесят вісім копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 20.02.2017.