Рішення

від 13.02.2017 по справі 910/24259/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Справа № 910/24259/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто термінал Київ , Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 30 199,93 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №7 від 25.01.2017)

ОСОБА_2 (довіреність №4 від 25.01.2017)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (далі - ДП Державтотрансндіпроект /позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто термінал Київ (далі - ТОВ АТК /відповідач) про стягнення 30 199,93 грн, з яких: 24 330,90 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6573 від 18.09.2013, 3 318,95 грн пені, 729,92 грн штрафу, 1 486,20 грн інфляційних втрат та 333,96 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2017 у справі №910/24259/16 позовну заяву Державного підприємства Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2017 порушено провадження у справі №910/24259/16, розгляд справи призначено на 30.01.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2017 розгляд означеної справи відкладено на 13.02.2017.

В судові засідання 30.01.2017 та 13.02.2017 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі ТОВ Авто термінал Київ було повідомлене належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за №0103258230470, яким за юридичною адресою відповідача було надіслано ухвалу про порушення провадження у даній справі від 13.01.2017.

Поряд з тим, відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

18.09.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авто термінал Київ (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6573 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові допоміжні приміщення (далі - майно) загальною площею 505,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 57, приміщення 1-го поверху площею 398,70 кв.м та приміщення антресолі площею 106,80 кв.м. (реєстровий №015276951ХАТЧРШ0025033), що перебуває на балансі Державного підприємства Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут , ідентифікаційний код 01527695 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2013 становить 4 072 300,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пп. 2.1., 3.1., 3.2., 3.3., 3.6., 10.1. та 10.2. договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить, без ПДВ, за базовий місяць оренди - січень 2013р. 61 084,50 грн. без ПДВ.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Цей договір укладено строком на 2 роки і 11 місяців, що діє з 18.09.2013 по 18.08.2016 включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Згідно підписаного сторонами 18.09.2013 акту приймання-передачі орендованого майна за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 57 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування визначене договором оренди нерухоме майно.

В обґрунтування поданого позову позивач зауважив, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором оренди - не перерахував відповідно до виставлених позивачем рахунків №№167, 168 від 30.06.2016 30% орендної плати за червень 2016 року у розмірі 17 518,25 грн та нарахованого на 70% орендної плати за червень 2016 року податку на додану вартість у розмірі 6 812,65 грн. Копії відповідних рахунків наявні в матеріалах справи.

Водночас, відповідно до наданого позивачем рахунку №168 від 30.06.2016 30% орендної плати за червень 2016 року включає суму податку на додану вартість, нарахованого на зазначену орендну плату.

В підтвердження порушення відповідачем відповідного грошового зобов'язання позивач надав виписки по власному рахунку, а також довідку про залишкову суму боргу та детальні пояснення до неї, відповідно до змісту яких згідно договору за ТОВ АТК утворилась заборгованість за червень 2016 року в загальному розмірі 24 330,90 грн.

Посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором оренди не виконав, відповідні розрахунки не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 24 330,90 грн заборгованості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 24 330,90 грн заборгованості підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Приписами ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до приписів ст. ст. 762, 629 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання.

Поряд з тим, у листі Державної податкової адміністрації України №6514/7/16-1201 від 12.05.2000 Відносно оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна роз'яснено, що за оренду нерухомого майна державних підприємств та об'єкта житлового фонду, який не ввійшов до статутного фонду приватизованого (корпоратизованого) підприємства, але ним утримується, орендодавцем виступає Фонд, а орендна плата диференційовано у розмірі 70 відсотків спрямовується до державного бюджету, а 30 відсотків відповідно державному підприємству чи господарському товариству, яке їх утримує.

На дату виникнення податкових зобов'язань підприємство відповідно до вимог наказу ДПА України від 31.05.1997 №165, з доповненнями до нього, виписує податкову накладну на повну вартість орендної плати, де окремим рядком повинна бути виділена сума податку на додану вартість, яка становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної пунктом 4.1, та додається до вартості орендної плати. Орендар на підставі податкової накладної та за умови фактичного списання коштів з банківського рахунка в рахунок оплати за користування майном включає суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. У зв'язку з тим, що за вказівками Фонду державного майна України орендар самостійно направляє визначені п.17 ОСОБА_1 частки орендної плати безпосередньо до бюджету та підприємству, то таке підприємство, на балансі якого знаходиться орендоване майно, платіжні документи оформляє окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.

Таким чином, оскільки відповідно до наданих позивачем пояснень Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву не зареєстроване платником ПДВ, то платником податку на додану вартість на всю суму орендної плати згідно договору, в тому числі на 70%, що перераховується до Державного бюджету, відповідно до приписів податкового законодавства є балансоутримувач, тобто Державне підприємство Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут .

З огляду наведеного, підписання ТОВ АТК договору оренди, як і безперешкодне користування останнім орендованими приміщеннями у червні 2016 року без будь-яких зауважень чи заперечень свідчать про погодження орендарем з умовами укладеного правочину та, відповідно, в силу законодавчих та договірних положень породжуть для відповідача обов'язок по сплаті, зокрема на рахунок балансоутримувача, 30% орендної плати та податку на додану вартість, обчисленого з повної вартості орендної плати, у повному обсязі у передбачений законом строк - до 15.07.2016 включно.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач 30% орендної плати та податок на додану вартість від всієї суми орендної плати за червень 2016 року не сплатив, оскільки розмір відповідно заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 24 330,90 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх грошових зобовязань за договором оренди та порушенням строків внесення 30% орендної плати і ПДВ, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 3 318,95 грн пені, нарахованої на 24 330,90 грн заборгованості за період з 16.07.2016 по 28.12.2016, а також 729,92 грн штрафу, нарахованого на 24 330,90 грн заборгованості.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити уразі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 3.7. та 3.8. договору оренди сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить на менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

За таких обставин, оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення суми пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період, становить 3 286,67 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 318,95 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 286,67 грн.

Водночас, оскільки станом на момент звернення позивача до суду з позовом, зобов'язання по сплаті орендної плати відповідачем не виконано у строк більше трьох місяців, що є підставою для нарахування штрафу в порядку п. 3.8. договору оренди, враховуючи арифметичну відповідність обрахунку відповідної штрафної санкції, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 729,92 грн штрафу.

При винесенні рішення в частині вимог позивача про стягнення з відповідача сум пені та штрафу судом враховано положення договору оренди, згідно яких умови відповідного правочину в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати збергіають силу до їх виконання.

До того ж, у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх грошових зобовязань за договором оренди та порушенням строків внесення 30% орендної плати і ПДВ, позивач просить суд стягнути з ТОВ АТК 1 486,20 грн інфляційних втрат та 333,96 грн 3% річних, нарахованих на 24 330,90 грн заборгованості за період з 16.07.2016 по 28.12.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період, становить 1 711,63 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 1 486,20 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення суми 3% річних, обрахованої судом за вказаний позивачем період, становить 331,06 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 333,96 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 331,06 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 629, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 283 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто термінал Київ (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Булгакова, 1, ідентифікаційний код 38273938) на користь Державного підприємства Автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 57, ідентифікаційний код 01527695) 24 330 (двадцять чотири тисячі триста тридцять) грн 90 коп. заборгованості, 3 286 (три тисячі двісті вісімдесят шість) грн 67 коп. пені, 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн 92 коп. штрафу, 1 486 (одну тисячу чотириста вісімдесят шість) грн 20 коп. інфляційних втрат, 331 (триста тридцять одну) грн 06 коп. 3% річних та 1 376 (одну тисячу триста сімдесят шість) грн 39 коп. судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.02.2017.

Суддя В.А. Ярема