Постанова

від 15.02.2017 по справі 917/1177/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа № 917/1177/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - Левченко Ю.В. (дов. №525 від 10.10.2016р.), Шаповалов Д.В. (дов. №23/2 від 31.01.2017р.)

ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" - Шеєнко Ю.О. (дов. від 10.10.2016р.)

ТОВ "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" - Охрименко М.І. (дов. №29/2016 від 01.06.2016р.)

ТОВ Луксор - Агро - Авраменко І.М. (ліквідатор, протокол загальних зборів учасників ТОВ Луксор - Агро від 19.03.2016р.)

ліквідатор ТОВ "Луксор - Утр" Голейна Л.Ю.

арбітражний керуючий Верченко Д.В. (св. №808 від 11.04.2013р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вх. №189 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.12.2016 р. у справі №917/1177/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКСОР-УТР", с. Юсківці Лохвицький район, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКСОР-УТР", с. Юсківці, Лохвицький район, Полтавська область,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.12.2016 р. у справі №917/1177/15 (суддя Ореховська О.О.) відкладено судове засідання з приводу затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "ЛУКСОР-УТР" на 26.01.2017р. Явку ліквідатора в судове засідання визнано обов'язковою. Відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" від 16.06.2016 р. № 6/33-2847 (вх. № 8001 від 24.06.2016р.) (з урахувань додаткових пояснень та доповнень) на дії ліквідатора ТОВ "ЛУКСОР-УТР" Голейни Л.Ю.

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.12.2016 р. про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" у справі №917/1177/15 скасувати. Скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на дії ліквідатора задовольнити. Припинити повноваження ліквідатора Голейни Л.Ю., яка діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1526 від 18.07.2013р. виданого Міністерством юстиції України, у справі № 917/1177/15 про банкрутство ТОВ "ЛУКСОР-УТР". Призначити ліквідатором у справі №917/1177/15 про банкрутство ТОВ "ЛУКСОР-УТР" Верченка Д.В., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №808 від 11.04.2013р. виданого Міністерством юстиції України. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом .

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 31.01.2017р.

27.01.2017р. від ФГ "Лаванда-С" електронною поштою (вх. № 142) надійшла заява, в якій кредитор зазначає, що підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Також, просить розглянути справу без участі представника ФГ "Лаванда-С" (вх.№903).

30.01.2017р. від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№935).

31.01.2017р. від ПАТ "Банк Кредит Дніпро" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№1043).

31.01.2017р. від УАСП ТОВ "Каіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1045).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. подовжено строк розгляду апеляційної скарги, відкладено розгляд справи на 15.02.2016р., витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1177/15 у повному обсязі.

09.02.2017р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1177/15 (вх.№1452).

13.02.2017р. від арбітражного керуючого Верченка Д. В. надійшла інформація про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого (вх. № 1571).

13.02.2017р. від апелянта надійшли пояснення з приводу кандидатури арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. (вх. № 1572).

15.02.2017р. електронною поштою (вх. № 273) від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№1691).

15.02.2017р. від ТОВ "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" надійшли пояснення до апеляційної скарги щодо кандидатури ліквідатора боржника (вх. № 1697).

15.02.2017р. від ліквідатора ТОВ "ЛУКСОР-УТР" Голейни Л.Ю. надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (вх.№1701).

У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" та ТОВ "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник ТОВ Луксор - Агро та ліквідатор ТОВ "ЛУКСОР-УТР" проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.12.2016р. у справі №917/1177/15 - без змін.

Арбітражний керуючий Верченко Д.В. підтримав свою заяву щодо згоди на участь у справі про банкрутство ТОВ "ЛУКСОР-УТР".

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2015р. голова ліквідаційної комісії ТОВ "ЛУКСОР-УТР" Голейна Л.Ю. звернулась до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.06.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛУКСОР-УТР", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Полтавської області від 24.02.2016р. визнано банкрутом ТОВ "ЛУКСОР-УТР". Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Голейну Ларису Юріївну з наданням їй повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

24.06.2016р. ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора, в якій (з урахуванням наступних додаткових пояснень) просило припинити повноваження ліквідатора Голейни Л.Ю. та призначити ліквідатором у справі про банкрутство ТОВ "ЛУКСОР-УТР" Верченка Д.В. Обґрунтовуючи скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" зазначав, що ліквідатором Голейною Л.Ю. не вжито заходів щодо виявлення майна боржника, не вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості шляхом подання (заявлення) відповідних позовів, не вжито заходів щодо закриття рахунків боржника. Також, ліквідатор намагався реалізувати ЦМК частинами за відсутності затвердженого реєстру вимог кредиторів, сукупність вимог яких необхідна для визначення початкової вартості майна банкрута, що порушує права кредиторів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи скарги на дії ліквідатора є необґрунтованими, а дії ліквідатора не призвели до порушення будь-чиїх прав, в т.ч. і скаржника, відмовив у її задоволенні.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 4-5, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені обставини справи, зокрема щодо здійснення ліквідатором передбачених чинним законодавством заходів в ліквідаційній процедурі, що призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів.

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, підставою для припинення повноважень ліквідатора є невиконання чи/або неналежне виконання ним передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків.

Як вже зазначалось, постановою господарського суду Полтавської області від 24.02.2016р. визнано ТОВ "ЛУКСОР-УТР" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Голейну Л.Ю., яку зобов'язано, зокрема, письмово (один раз в два місяці) надавати суду документально підтверджений звіт про хід ліквідаційної процедури, скласти реєстр вимог кредиторів та представити його на затвердження суду в строк до 13.04.2016р., під час проведення ліквідаційної процедури використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі.

Таким чином, ліквідатор зобов'язана була, зокрема, у такі строки надати суду документально підтверджені звіти про хід ліквідаційної процедури - до 24.04.2016, 24.06.2016, 24.08.2016, 24.10.2016...

Однак, як свідчать матеріали справи, ліквідатором всупереч вимог постанови місцевого господарського суду звіти про хід ліквідаційної процедури у встановлені строки не надавались, що позбавляло суд систематично контролювати діяльність ліквідатора та своєчасно реагувати на допущені нею порушення.

Так, матеріали справи містять лише звіт про хід ліквідаційної процедури від 26.07.2016 за період з 17.05.2016 по 16.07.2016 (т. 42 ас. 131, 132; т.77 ас. 77-79) та звіт від 09.11.2016 (т.77 ас. 77-79) з доданим до нього реєстром вимог кредиторів (який згідно постанови суду зобов'язано було скласти та представити на затвердження в строк до 13.04.2016). Також, було надано звіт про результати розгляду вимог кредиторів від 06.10.2016. Необхідно звернути увагу, що ліквідатором взагалі не надано звіт про виконану роботу в період з 22.02.2016 по 17.05.2016 (тобто майже за три місяці).

В наданих суду звітах ліквідатором повідомлялось, зокрема, про проведення інвентаризації майна банкрута та його оцінки, формування ліквідаційної маси; про вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Також, згідно звітів ліквідатором вживаються заходи щодо закриття рахунків боржника та переведення залишків коштів на ліквідаційний рахунок боржника. Проте, всупереч вимог постанови господарського суду Полтавської області від 24.02.2016р. до звітів не було додано документального підтвердження вказаної у них інформації.

Ліквідатором надано до суду апеляційної інстанції інвентаризаційні описи та акти від 28.06.2016р, 30.06.2016р., а також виписки по рахункам банкрута без обґрунтування неможливості подання їх суду першої інстанції як-то передбачено ст. 101 ГПК України.

При цьому, як свідчить зміст цих документів, інвентаризація була призначена ліквідатором лише 30.05.2016, тобто більше ніж через три місяці після визнання боржника банкрутом.

Як вже зазначалося, матеріали справи взагалі не містять доказів проведення будь-яких ліквідаційних заходів у перші три місяці ліквідаційної процедури.

Ліквідатором разом з актами інвентаризації надано суду апеляційної інстанції виписки по рахункам банкрута, які свідчать про самостійне погашення дебіторської заборгованості з орендної плати УАСП ТОВ Каіс у розмірі 449032,08 грн. Однак, за даними акту №01 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 30.06.2016р. сума дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку боржника складає 186254936, 68 грн.

Ліквідатором не надано доказів вжиття заходів щодо повернення дебіторської заборгованості, зокрема, шляхом пред'явлення позовів про стягнення такої заборгованості. Не вирішувалося ліквідатором і питання щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Так, при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом судом було встановлено, що товариство має двадцять один відкритий розрахунковий рахунок у банківських установах.

Крім того, про наявність декількох поточних рахунків свідчить виписка по особовому рахунку боржника від 01.08.2016, відповідно до якої погашення УАСП ТОВ Каіс дебіторської заборгованості здійснювалось на рахунок ПАТ Полтава - Банк . Також, згідно акту про результати інвентаризації грошових коштів від 30.06.2016р. поточні рахунки в національній та іноземній валюті відкрито в ПАТ Банк Кредит Дніпро .

Матеріали справи не містять доказів закриття всіх рахунків із залишенням одного для проведення розрахунків в ліквідаційній процедурі, що не заперечується ліквідатором.

Таким чином, ліквідаційна процедура в порушення ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснюється за наявності декількох відкритих банківських рахунків. Неможливість закриття цих рахунків, а також доказів їх невикористання під час ліквідаційної процедури наряду з рахунком в ПАТ Полтава - Банк матеріали справи не містять.

Досліджуючи питання дотримання ліквідатором порядку продажу майна банкрута, колегія судів також встановила наступне.

На веб-сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення про проведення аукціонів з продажу майна банкрута ТОВ "Луксор - Утр", які були призначені на 30.08.2016 та 31.08.2016р.

Згідно вказаних оголошень на продаж виставлено майно, яке знаходиться в заставі АТ Златобанк , трьома лотами:

- лот №1 - майновий комплекс за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, сщ. Юсківці, вул. Лучанська, буд. 1б. за початковою вартістю 6257410,00 грн.;

- лот №2 - майновий комплекс за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул. Залізнича (Чапаєва), 59 а. за початковою вартістю 4413520,00 грн.;

- лот №3 - майновий комплекс за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м. Заводське (Червонозаводське), вул. Ватутіна, буд.2А за початковою вартістю 4266240,00 грн.

Згідно з частиною 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних положень законодавства ліквідатором виставлено на продаж заставлене майно без згоди забезпеченого кредитора або суду. Не отримавши в наступному згоди заставного кредитора на продаж майна боржника, ліквідатором було скасовано аукціони з продажу майна.

Вказані обставини були встановлені судом першої інстанції та розцінені як такі, що не призвели до порушення будь-яких прав, в т.ч. і скаржника, а тому не можуть бути підставою для припинення повноважень ліквідатора.

Колегія суддів, надаючи оцінку цим обставинам, вважає за необхідне зазначити, що не зважаючи на те, що вказані обставини не потягли за собою негативних наслідків, однак, вони свідчать про кваліфікаційний рівень ліквідатора та його здібності належним чином та у встановлений строк виконувати покладені на нього обов'язки.

Так, окрім зазначеного порушення положень ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний господарський суд погоджується також з доводами заявника апеляційної скарги, що виставляючи майно банкрута на торги, ліквідатором допущено ще ряд інших порушень.

Положеннями частин 1, 2 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до положень статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Отже, ліквідатор розпочинає реалізацію майна банкрута шляхом продажу його у вигляді цілісного майнового комплексу (до якого відноситься і майно боржника, що є предметом забезпечення), а його початкова вартість визначається як сукупність визнаних у встановленому законом порядку вимог кредиторів.

Закон про банкрутство не містить визначення ЦМК. Однак Закон України Про оренду державного та комунального майна (ч.1 ст.4) визначає: Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання ; у Національному стандарті № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 (абзац дванадцятий п.3) передбачене таке: об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності .

Крім того, метою продажу цілісного майнового комплексу - є прагнення одержати за майно боржника найбільшу ціну. При цьому, зазвичай продаж майна як працюючого бізнесу одному покупцю дозволяє отримати вищу ціну, ніж в разі продажу цього ж майна як окремих речей різним покупцям.

Враховуючи, що видами діяльності підприємства боржника за КВЕД є: виробництво олії та тваринних жирів (основний); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; складське господарство, та беручи до уваги перелік майна та його характеристики, які було запропоновано до продажу на аукціоні, ліквідатор частинами намагався реалізувати майно, яке складає основу цілісного майнового комплексу банкрута.

Матеріали справи свідчать, що ні на час виставлення об'єктів на аукціон, ні на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали (ні навіть на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) не розглянуто по суті усі вимоги кредиторів та не затверджено реєстр вимог кредиторів, що унеможливлювало встановлення сукупності визнаних у встановленому законом порядку вимог кредиторів та, відповідно, початкової вартості майна банкрута, що повинно виставлятися на торги у вигляді цілісного майнового комплексу.

Заперечення ліквідатора, що продаж заставного майна у складі цілісного майнового комплексу є неможливим, оскільки неможливо буде визначити, яка саме сума коштів повинна бути виділена забезпеченому кредитору від загальної суми отриманих від продажу майна коштів, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи, що у випадку реалізації цілісного майнового комплексу на першому аукціоні за сукупністю визнаних у встановленому законом порядку вимог кредиторів (за умов відсутності в договорі можливості зниження початкової вартості), отриманих коштів повинно вистачити для погашення усіх вимог кредиторів. Як свідчить зміст оголошень, можливість зниження початкової вартості на аукціоні передбачена не була.

Окрім того, апеляційний господарський суд звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів дотримання ліквідатором передбаченого, зокрема ст.ст. 49-51 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порядку визначення організатора аукціону (Товарна біржа Солом'янська ) та укладення з ним відповідного договору.

Вказані вище обставини свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків, призводять до затягування ліквідаційної процедури, строк якої закінчується 24.02.2017р. (тобто за два тижні), та порушенню інтересів кредиторів, оскільки останні заінтересовані в процедурі реалізації майна банкрута з дотриманням приписів Закону та в розумні строки, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Луксор - Утр" Голейни Л.Ю.

Твердження ліквідатора про відсутність у ПАТ "Банк Кредит Дніпро" повноважень щодо звернення до суду зі скаргою на дії ліквідатора не може бути прийнято судом до уваги, враховуючи що таке право учасника справи про банкрутство прямо передбачено ч. 11 статті 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Окрім того, суд має право за власної ініціативою прийняти відповідне рішення, оскільки наділений повноваженнями щодо контролю за діяльністю ліквідатора.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що посилання скаржника на оформлення зберігачами майна ТОВ "ЛУКСОР - УТР", вилученого в рамках кримінальної справи, права власності на вказане майно, документально не підтверджено, а тому судом до уваги не приймається. Крім цього, скаржником не наведено перелік майна, відносно якого, як вказує скаржник, зберігачами вживаються заходи направлені на реєстрацію права власності, не надані документальні докази здійснення зберігачами заходів щодо реєстрації права власності майна боржника.

Окрім того, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи скаржника, що уклавши Договір № 3 оренди майна від 30.06.2016р. ліквідатор вчинив дії направлені на розпорядження майном боржника та отримання грошових коштів без погодження з кредиторами та без задоволення вимог кредиторів, в порушення ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації. Укладання договору оренди майна боржника здійснено ліквідатором з метою забезпечення (підтримання) майна ТОВ "ЛУКСОР - УТР" у належному стані (про що також зазначено в п.2.1. Договору оренди), що відповідає приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно положень ч. 12 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. Не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа: яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; яка має судимість за вчинення корисливих злочинів; яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я; якій заборонено обіймати керівні посади; якій відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Законом, у разі якщо з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.

Статтею 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом. Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

Розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого); які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження.

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, до господарського суду від арбітражних керуючих Верченко Д.В. та Кучака Ю.Ф. надійшли заяви про участь у справі про банкрутство ТОВ Луксор - Утр .

Із заяви Верченко Д.В. та доданих до неї документів вбачається, що арбітражний керуючий має вищу освіту за спеціальністю правознавство; отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №808 від 11.04.2013р.; має свідоцтво про підвищення кваліфікації №73 від 13.12.2013р. видане центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Міністерства юстиції України; має свідоцтво про підвищення кваліфікації №1 від 30.09.2015р. видане Полтавським університетом економіки і торгівлі; має спеціалізацію за видами економічної діяльності: металургійна промисловість, діяльність у сфері транспорту, будівництво, фінансова та страхова діяльність, харчова промисловість та організація харчування, торгівля, надання побутових та інших послуг, обробно-промисловий комплекс. Спеціалізація за формою власності - приватна власність; не є заінтересованою особою у цій справі; не здійснював раніше управління боржником; не має конфлікту інтересів; відповідальність арбітражного керуючого застрахована відповідно до вимог Закону про банкрутство. Має належні технічні та організаційні можливості для виконання обов'язків ліквідатора. Завантаженість арбітражного керуючого справами про банкрутство становить 6 справ.

Із заяви Кучака Ю.Ф. та доданих до неї документів вбачається, що арбітражний керуючий має вищу юридичну освіту, отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №149 від 18.02.2013р.; має п'ятий рівень кваліфікації арбітражного керуючого, свідоцтво №755 від 02.11.2014р. про підвищення кваліфікації шляхом участі у семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника, матеріально інформаційну базу для здійснення повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4411/10 від 23.12.2010р. Також, арбітражний керуючий повідомляє, що

не є заінтересованою особою у цій справі; не здійснював раніше управління боржником; не має конфлікту інтересів; відповідальність арбітражного керуючого застрахована відповідно до вимог Закону про банкрутство. Окрім того, він повідомив, що його завантаженість складає 8 справ про банкрутство.

Однак, до матеріалів справи, апелянтом та ТОВ "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" надано додаткові докази стосовно кандидатури арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., які прийнято судом апеляційної інстанції, з огляду на те, що суд першої інстанції не зазначав про наявність поданої арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. заяви про згоду на призначення ліквідатором, а тому учасники процесу не мали можливість надати такі докази.

Так, апелянтом надано судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, з яких вбачається, що арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. на час подання заяви виконує повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, ще у 7 справах про банкрутство. Отже загальна кількість справ за участі Кучака Ю.Ф. складає не менше 15 справ, на противагу 6 справам у яких приймає участь арбітражний керуючий Верченко Д.В., що свідчить про меншу його завантаженість. Приховування від суду вказаної інформації про реальну завантаженість може викликати сумніви в кандидатурі вказаного арбітражного керуючого.

Окрім того, в своїй заяві Кучак Ю.Ф. вказує, що він є адвокатом та має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4411/10 від 23.12.2010р.

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що адвокат Кучак Юрій Федорович є засновником (учасником) та здійснює свою адвокатську діяльність у складі Адвокатського об'єднання "Кучак та партнери" (код за ЄДРПОУ 38614293), де також обіймає посаду керівника даного адвокатського об'єднання.

Як свідчать надані учасниками процесу матеріали, 17.10.2014р. між ТОВ "Амарант" (попереднє найменування ТОВ "Луксор-УТР") та Адвокатським об'єднанням "Кучак та партнери" (виконавець) укладено договір про науково-технічну обробку та зберігання документації, відповідно до умов якого виконавець за завданням замовника зобов'язується надати, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві послуги в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором. Виконавець виконує свої обов'язки згідно даного договору керуючись діючим законодавством України та інтересам замовника, дотримуючись конфіденційності отриманих в ході роботи даних. Надані виконавцем послуги носять конфіденційний характер та не підлягають розголошенню. Інформація отримана виконавцем в ході робіт є комерційною таємницею.

Слід зазначити адвокатська діяльність нерозривно пов'язана із збереженням адвокатської таємниці без обмежень часу її збереження, що чітко закріплено в Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правилах адвокатської етики. Адвокатське об'єднання, як одна з форм здійснення адвокатської діяльності, створюється та діє з єдиною метою - надання правової допомоги (в ЄДР у Адвокатського об'єднання "Кучак та партнери" внесені відповідні відомості про діяльність за КВЕД 69.10 "Діяльність у сфері права").

Відповідно ст. 1 Закону України Про запобігання корупції потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Факт надання правової допомоги боржнику як адвокатом та зазначені обмеження адвокатської таємниці колегія суддів вважає свідченням наявності конфлікту інтересів у арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. (про який останній також не повідомив суд), які перешкоджають призначенню його ліквідатором ТОВ "ЛУКСОР-УТР".

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про призначення ліквідатором ТОВ "ЛУКСОР-УТР" арбітражного керуючого Верченка Д.В.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, часткове скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 22.12.2016 р. у справі №917/1177/15 з прийняттям в цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.12.2016 р. у справі №917/1177/15 скасувати в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

Прийняти в цій частині нове рішення.

Скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" від 16.06.2016 р. № 6/33-2847 (з урахувань додаткових пояснень та доповнень) задовольнити.

Припинити повноваження ліквідатора ТОВ "ЛУКСОР-УТР" Голейни Лариси Юріївни.

Призначити ліквідатором ТОВ "ЛУКСОР-УТР" арбітражного керуючого Верченка Дмитра Валерійовича.

Повний текст постанови складено 20.02.17р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Фоміна В. О.