Рішення

від 13.02.2017 по справі 910/23391/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017№910/23391/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23391/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ю-Мобайл , м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 24 483,85 грн.,

за участю представників:

позивача - Москаленка Д.Е. (довіреність від 27.01.2017 №010117-01);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ю-Мобайл (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець): 20 085,68 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 14.11.2014 №14049-PN про надання голосових контент-послуг (далі - Договір); 3 710,20 грн. пені; 358,59 грн. 3% річних; 329,38 грн. втрат від інфляції, а всього 24 483,85 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2016 порушено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва від 22.12.2016 і від 30.01.2017 було надіслано відповідачу на адресу (04201, АДРЕСА_1), зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал. До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за юридичною адресою відповідача і конверт повернення з юридичної адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 13.02.2017 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.11.2014 Товариством (сервіс-провайдер) і Підприємцем (контент-провайдер) укладено Договір, за умовами якого:

- контент-провайдер надає голосові контент-послуги для сервіс-провайдера, а сервіс-провайдер надає послуги контент-провайдеру з отримання, виділення і підтримки коротких номерів для контент-провайдера (пункт 2.1 Договору);

- контент-провайдер зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплатити послуги сервіс-провайдера (пункт 4.8 Договору);

- контент-провайдер зобов'язується підписувати акт виконаних робіт за звітній період не пізніше п'яти робочих днів з моменту отримання електронної версії акта виконаних робіт; у разі якщо контент-провайдер в установлений строк не підписав акт виконаних робіт за звітній період, дані послуги вважаються наданими і акт виконаних робіт вважається дійсним при односторонньому прийнятті сервіс-провайдером (пункт 4.9 Договору);

- вартість голосових контент-послуг контент-провайдера визначається відповідно до таких тарифів (таблиця 1):

• вартість активації номера, грн. з ПДВ (одноразова оплата за 1 короткий номер) - 4 000 грн. (Київстар); 4 250 грн. (МТС); 5 312 (Астеліт);

• вартість послуги з оформлення номера, грн. з ПДВ (одноразова оплата за 1 номер) - 0,00 грн.;

• щомісячна орендна плата короткого номера, грн. з ПДВ (щомісячно, за 1 короткий номер) - **800 грн. (Київстар); *1 062 грн. (МТС); 850 грн. (Астеліт);

• щомісячна абонентська плата за використання короткого номера - 2% від суми винагороди контент-провайдера, але не менше 1 500 грн.*** за один короткий номер у всіх трьох операторів;

• передача короткого номера третім особам на прохання контент-провайдера, грн. з ПДВ - 4 000 грн. (Київстар); 4 250 грн. (МТС); 5 300 грн. (Астеліт);

• вартість активації СИП-номера, грн. з ПДВ (одноразова оплата за один номер) - 150 грн. (Київстар); 0,00 грн. (МТС); 0,00 грн. (Астеліт);

• щомісячна абонентська плата за використання одного СИП-номера, грн. з ПДВ - 100 грн. (Київстар); 100 грн. (МТС); 100 грн. (Астеліт) (пункт 7.2 Договору);

* Золотий номер МТС ; золотим коротким номером вважаються номери: дві або три однакові цифри підряд; повторювані цифри через одну; цифри в порядку зменшення/збільшення; щомісячна орендна плата золотого номера в МТС складе 1 594 грн. з ПДВ;

** Золотим номером Київстар вважається той номер, який містить в собі: дві або три однакові цифри підряд; повторювані цифри через одну; цифри в порядку збільшення; щомісячна орендна плата золотого номера в Київстар складе 1 500 грн. з ПДВ;

*** у випадку, якщо короткий номер активовано менше ніж у трьох операторів, фіксована частина щомісячної абонентської плати зменшується пропорційно: за номер у одного оператора становить 500 грн. з ПДВ, за номер у двох оператором 1 000 грн. з ПДВ;

- платежі, зазначені в пункті 7.2 Договору, таблиця 1, пункти 3, 4, 6 і 7, за оренду номера, оплачуються контент-провайдером на умовах передоплати згідно з рахунками, виставленими сервіс-провайдером, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок сервіс-провайдера до 10-го числа місяця, в якому орендуються такі номери (пункт 7.5 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 місяців (пункт 9.1 Договору);

- Договір пролонгується на тих же самих умовах, без додаткової письмової угоди, на кожен наступний 12-ти місячний період в разі, якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору письмово не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору (пункт 9.2 Договору);

- у разі прострочення оплати послуг сервіс-провайдера контент-провайдером, зазначених у пункті 7.2 Договору, на десять і більше робочих днів, сервіс-провайдер має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за кожен день прострочення платежу (пункт 14.9 Договору).

Згідно із частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу у лютому і квітні - липні 2016 року послуги на загальну суму 20 085,68 грн., що підтверджується актами надання послуг, а саме: від 29.02.2016 №0102/16 на суму 4 512 грн.; від 30.04.2016 №0104/16 на суму 4 512 грн.; від 31.05.2016 №0105/16 на суму 4 512 грн.; від 30.06.2016 №0106/16 на суму 4 512 грн.; від 14.07.2016 №0107/16 на суму 2 037,68 грн.

Вказані акти підписані уповноваженим представником Товариства та скріплені печаткою юридичної особи.

Разом з тим, відповідно до пункту 4.9 Договору контент-провайдер зобов'язується підписувати акт виконаних робіт за звітній період не пізніше п'яти робочих днів з моменту отримання електронної версії акта виконаних робіт; в разі якщо контент-провайдер в установлений строк не підписав акт виконаних робіт за звітній період, дані послуги вважаються наданими і акт виконаних робіт вважається дійсним при односторонньому прийнятті сервіс-провайдером.

Отже, враховуючи, що позивачем неодноразово надсилалися відповідачу і акти наданих послуг, і рахунки на їх оплату, зазначене відповідачем не спростовано, тому послуги є такими, що надані позивачем і прийнятими відповідачем без будь-яких зауважень.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявні звітні відомості приймання-передачі коротких номерів від 29.02.2016, від 30.04.2016, від 31.05.2016, від 30.06.2016 і від 31.07.2016, які підтверджують суми (без урахування ПДВ) виставлених відповідачу рахунків.

Враховуючи, що відповідачем було прийнято надані позивачем послуги, то суд вважає позовні вимоги про стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 358,59 грн. 3% річних і 329,38 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 358,59 грн. 3% річних за такі періоди:

22,19 грн. з 11.02.2016 по 10.04.2016;

22,19 грн. з 11.04.2016 по 10.05.2016;

34,40 грн. з 11.05.2016 по 10.06.2016;

44,38 грн. з 11.06.2016 по 10.07.2016;

235,43 грн. з 11.07.2016 по 30.11.2016.

Втрати від інфляції у сумі 329,38 грн. позивач просить стягнути за такі періоди:

лютий 2016 року - 0,00 грн.;

квітень 2016 року - 315,84 грн.;

травень 2016 року - 13,54 грн.;

червень 2016 року - 0,00 грн.;

липень 2016 року - 0,00 грн.

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вони неправильно.

За перерахунком суду сума втрат від інфляції та періоди їх нарахування становлять:

176,35 грн. з 11.02.2016 (оскільки 10.02.2016 останній день оплати заборгованості за лютий 2016 року; нарахованих на суму 4 512 грн.) по 31.07.2016 (сума, визначена позивачем у розрахунку);

148,58 грн. з 12.04.2016 (оскільки 10.04.2016 вихідний день, тому 11.04.2016 останній день оплати заборгованості за квітень 2016 року; нарахованих на 4 512 грн. заборгованості за квітень 2016 року) по 31.07.2016;

-9,03 грн. з 11.05.2016 (оскільки 10.05.2016 останній день оплати заборгованості за травень 2016; нарахованих на 4 512 грн. заборгованості за травень 2016 року) по 31.07.2016;

-13,53 грн. з 11.06.2016 (оскільки 10.06.2016 останній день оплати заборгованості за червень 2016 року; нарахованих на 4 512 грн. заборгованості за червень 2016 року) по 31.07.2016;

-2,04 грн. з 12.07.2016 (оскільки 10.07.2016 вихідний день, тому 11.07.2016 останній день оплати заборгованості за липень 2016 року; нарахованих на 2 037,68 грн. заборгованості за липень 2016 року) по 31.07.2016.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 300,33 грн. втрат від інфляції.

За перерахунком суду сума 3% річних і періоди їх нарахування становлять:

109,03 грн. з 11.02.2016 (оскільки 10.02.2016 останній день оплати заборгованості за лютий 2016 року; нарахованих на суму 4 512 грн.) по 30.11.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку);

86,41 грн. з 12.04.2016 (оскільки 10.04.2016 вихідний день, тому 11.04.2016 останній день оплати заборгованості за квітень 2016 року; нарахованих на 4 512 грн. заборгованості за квітень 2016 року) по 30.11.2016;

75,65 грн. з 11.05.2016 (оскільки 10.05.2016 останній день оплати заборгованості за травень 2016; нарахованих на 4 512 грн. заборгованості за травень 2016 року) по 30.11.2016;

64,16 грн. з 11.06.2016 (оскільки 10.06.2016 останній день оплати заборгованості за червень 2016 року; нарахованих на 4 512 грн. заборгованості за червень 2016 року) по 30.11.2016;

23,78 грн. з 12.07.2016 (оскільки 10.07.2016 вихідний день, тому 11.07.2016 останній день оплати заборгованості за липень 2016 року; нарахованих на 2 037,68 грн. заборгованості за липень 2016 року) по 30.11.2016.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 359,03 грн. 3% річних.

Разом з тим, пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судових засіданнях позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 358,59 грн. 3% річних за розрахунком позивача і 300,33 грн. втрат від інфляції за розрахунком суду; у стягненні решти суми (29,05 грн.) втрат від інфляції слід відмовити.

Що ж до стягнення 3 710,20 грн. пені, то слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 14.9 Договору встановлено, що у разі прострочення оплати послуг сервіс-провайдера контент-провайдером, зазначених у пункті 7.2 Договору, на десять і більше робочих днів, сервіс-провайдер має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 710,20 грн. пені за такі періоди:

- заборгованість за лютий 2016 року:

з 21.02.2016 по 21.04.2016 - 330,88 грн.;

з 22.04.2016 по 26.05.2016 - 163,96 грн.;

з 27.05.2016 по 23.06.2016 - 124,26 грн.;

з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 142,39 грн.;

з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 187,26 грн.;

з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 155,33 грн.;

з 28.10.2016 по 30.11.2016 - 117,36 грн.;

- заборгованість за квітень 2016 року:

21.04.2016 - 5,42 грн.

з 22.04.2016 по 26.05.2016 - 163,96 грн.;

з 27.05.2016 по 23.06.2016 - 124,26 грн.;

з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 142,39 грн.;

з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 187,26 грн.;

з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 155,33 грн.;

з 28.11.2016 по 30.11.2016 - 117,36 грн.;

- заборгованість за травень 2016 року:

з 21.05.2016 по 26.05.2016 - 28,11 грн.;

з 27.05.2016 по 23.06.2016 - 124,26 грн.;

з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 142,39 грн.;

з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 187,26 грн.;

з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 155,33 грн.;

з 28.10.2016 по 30.11.2016 - 117,36 грн.;

- заборгованість за червень 2016 року:

з 21.06.2016 по 23.06.2016 - 13,31 грн.;

з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 142,39 грн.;

з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 187,26 грн.;

з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 155,33 грн.;

з 28.10.2016 по 30.11.2016 - 117,36 грн.;

- заборгованість за липень 2016 року:

з 21.07.2016 по 28.07.2016 - 14,70 грн.;

з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 84,57 грн.;

з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 70,15 грн.;

з 28.10.2016 по 30.11.2016 - 53 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені та періоди її нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що:

- початки періодів нарахування сум пені встановлені позивачем неправильно (вірно б було: за лютий 2016 року - з 11.02.2016; за квітень 2016 року - 12.04.2016; за травень - з 11.05.2016; за червень 2016 року - 11.06.2016; за липень 2016 року - 12.07.2016), проте оскільки суд не може виходити за межі встановлених позивачем строків, то суд погоджується з початками періодів нарахування пені, визначених позивачем;

- позивачем не враховано, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Отже, сума пені за наведені судом періоди нарахування становить:

з 21.02.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 4 512 грн. за лютий 2016 року) по 11.08.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 815 грн.;

з 21.04.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 4 512 грн. за квітень 2016 року) по 12.10.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 723,15 грн.;

з 21.05.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 4 512 грн. за травень 2016 року) по 11.11.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 689,13 грн.;

з 21.06.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 4 512 грн. за червень 2016 року) по 30.11.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 615,65 грн.;

з 21.07.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 037,68 грн. за липень 2016 року) по 30.11.2016 - 222,42 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 065,35 грн. пені, у решті стягнення суми пені (644,85 грн.) слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04201, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ю-Мобайл (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 22/8, поверх 3-й, кабінет 300; ідентифікаційний код 37143916): 20 085 (двадцять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 68 коп. заборгованості; 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 59 коп. 3% річних; 300 (триста) грн. 33 коп. втрат від інфляції; 3 065 (три тисячі шістдесят п'ять) грн. 35 коп. пені і 1 340 (одну тисячу триста сорок) грн. 07 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.02.2017.

Суддя О. Марченко