Ухвала

від 08.02.2017 по справі 754/14922/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого: судді Новова С.О.,

суддів: Мосьондза І.А., Ященка М.А.,

за участю секретаря судового засідання - Лучка Ю.І.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Байжанова О.А.

та захисника - РогожукаС.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження - прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 Байжанова О.А. на ухвалу підготовчого судового засідання Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

Зазначеною ухвалою Деснянський районний суд м. Києва повернув прокурору, який брав участь у розгляді кримінального провадження - прокурору Київської місцевої прокуратури № 3 Байжанову О.А. обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12016100030012095 від 10 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 367 КК України для належного оформлення.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки викладене формулювання обвинувачення ОСОБА_3 є повністю тотожним з другою частиною викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, що не узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону та суперечить п. а ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Крім цього, суд звернув увагу на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування, який є невід'ємною частиною обвинувального акту також не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому відсутні прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка внесла відомості до ЄРДР, відсутні дані про призначення слідчого чи слідчих, які повинні були проводити досудове розслідування, в першому розділі реєстру відсутні дані щодо слідчих, які проводили процесуальні дії, відсутня інформація про подальші прийняті рішення і висновки стосовно отриманих зразків для експертизи по зразкам підписів.

Також, як вказав суд у своїй ухвалі, в обвинувальному акті не зазначено, кого під час досудового розслідування було визнано потерпілим та чи скористались потерпілі сторони своїми правами, передбаченими КПК України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції Байжанов О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 367 КК України скасувати та призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

В обґрунтування поданої скарги прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають дійсному стану речей, фактичним обставинам кримінального провадження та вимогам кримінального процесуального законодавства.

Зокрема, як вважає прокурор, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, оскільки викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення повністю відповідає встановленим законодавством вимогам, містить в собі усі елементи, які, згідно зі ст. 91 КПК України, є обставинами, що входять до предмету доказування.

На думку прокурора, посилання в ухвалі суду першої інстанції на порушення органом досудового розслідування та прокурором вимог п. а ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є не зовсім конкретним та не відповідає змісту зазначеного міжнародного акту, оскільки вказівка суду про нерозуміння ОСОБА_3 того, в чому саме його обвинувачують не ґрунтується на нормах закону, а є суб'єктивним ставленням обвинуваченого до висунутого обвинувачення та можливим способом захисту.

Також в апеляційній скарзі прокурора звертається увага на те, що зазначаючи про вказані вище та інші недоліки, суд першої інстанції вийшов за межі ст. 314 КПК України, оскільки повинен був лише визначитись з приводу того, чи відповідає обвинувальний акт, вимогам ст. 291 цього Кодексу, не вдаючись до невірного аналізу правильності викладення формулювання обвинувачення, а також належності описання об'єктивної сторони складу злочину, вчиненого ОСОБА_3

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Рогожук С.Л., вважаючи доводи скарги безпідставними, просить залишити ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора у кримінальному провадженні, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення захисника, який заперечував проти задоволення скарги прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, лише у разі якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Частиною другою цієї ж норми КПК України передбачено, які відомості повинен містити в собі обвинувальний акт. Зокрема, поряд з іншими даними, в ньому повинні міститися: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК).

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні щодоОСОБА_3, який було направлено до Деснянського районного суду м. Києва, зазначений документ містить в собі всі необхідні відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, в тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для прийняття рішення про його повернення прокурору через невідповідність обвинувального акта вимогам закону.

Більш того, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі прокурора, вдавшись до оцінки викладеного в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та інших обставин, які наведені в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції вийшов за межі тих питань, які, відповідно до вимог ст. 314 КПК України, є предметом підготовчого судового засідання.

Зокрема, в ч. 4 ст. 110 КПК України, на яку суд першої інстанції послався у своїй ухвалі зазначається не тільки про те, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а й про те, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу, тобто містити відомості, які зазначені у вказаній нормі закону.

У зв'язку з цим, на стадії підготовчого провадження, суд першої інстанції повинен перевіряти обвинувальний акт лише на предмет його відповідності вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, а не вдаватись до оцінки обставин, які є предметом судового розгляду, межі якого визначаються в порядку, передбаченому ст. 337 цього Кодексу.

За таких обставин, ухвала підготовчого судового засідання про повернення обвинувального акта прокурору не може бути визнана законною та обґрунтованою.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підготовчого судового засідання Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016100030012095 за обвинуваченнямОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, підлягає скасуванню, оскільки її постановлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а за матеріалами зазначеного кримінального провадження необхідно призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні -прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 задовольнити.

Ухвалу підготовчого судового засідання Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року, відповідно до якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100030012095 від 10 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 3 Байжанову О.А. - скасувати та призначити за матеріалами зазначеного кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

(Новов С.О.) (МосьондзІ.А.) (Ященко М.А.)

Справа № 11-кп/796/729/2017

Категорія: ч.2 ст. 367 КК України

Головуючий у 1-й інстанції - суддя Лобанов В.А.

Доповідач - суддя Новов С.О.