Рішення

від 16.02.2017 по справі 160/62/17

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 160/62/17

Провадження № 2/160/47/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року. смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Корнелюка В. С.,

за участю: секретаря - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Затурцівської сільської ради Локачинського району про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

06.02.2017 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19 липня 2013 року померла його мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті матері позивача відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема земельні ділянки, площею 0,50 га в межах, які розташовані в с. Затурці, територія Затурцівської сільської ради Локачинського району, призначення яких: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, котрі належали померлій згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого Локачинською державною нотаріальною конторою, Волинської області 27.09.2007 року за реєстром №1185 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ №151, виданого Затурцівською сільською радою Локачинського району Волинської області 28.08.1996 року на підставі рішення Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області 26.04.1995 року №3/4, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9.

Однак, за час свого життя померла не здійснила державну реєстрацію права власності на зазначені вище земельні ділянки та не виготовила на своє ім'я державний акт на право власності на земельні ділянки.

Як спадкоємець за заповітом позивач прийняв спадщину шляхом подання у встановлений законом строк заяви у нотаріальну контору, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на дані земельні ділянки йому відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Інших спадкоємців, які б мали право на дане майно, немає.

Просить суд визнати за визнати за ним, право власності на :

- земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0050, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області;

-земельну ділянку площею 0,1638 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0420, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області;

-земельну ділянку площею 0,0865 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0421, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області, як на спадкове майно після смерті матері - ОСОБА_2.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує із підстав, зазначених у позовній заяві. Просить визнати право власності на зазначені земельні ділянки. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення по справі.

Від відповідача також надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, він не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 19 липня 2013 року померла ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, зокрема, земельні ділянки, площею 0,50 га в межах, які розташовані в с. Затурці, територія Затурцівської сільської ради Локачинського району, призначення яких: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, котрі належали померлій згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого Локачинською державною нотаріальною конторою, Волинської області 27.09.2007 року за реєстром №1185 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ №151, виданого Затурцівською сільською радою Локачинського району Волинської області 28.08.1996 року на підставі рішення Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області 26.04.1995 року №3/4, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9, які вона заповіла позивачу ОСОБА_1

Ці обставини підтверджуються витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі, заповітом (а.с. 7, 9).

За час свого життя ОСОБА_2 не здійснила державну реєстрацію права власності на зазначені вище земельні ділянки та не виготовила на своє ім'я державний акт на право власності на земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 27.09.2007 року, державним актом на право приватної власності на землю, витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с. 11-21).

Інших спадкоємців, які б мали право на дане майно, немає.

Факт спадкоємництва позивачем від спадкодавця підтверджується копією паспорту позивача, свідоцтва про народження та заповіту, який не змінений і не скасований (а.с.6, 9, 26, 27).

Із постанови нотаріуса від 24.01.2017 року вбачається, що позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначені земельні ділянки, однак йому відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки спадкоємцем не подано відповідних правовстановлюючих документів на них (а.с25).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1233, 1234 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1268 ЦК України, передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки на момент відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_2 належало право власності на: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0050, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області; земельну ділянку площею 0,1638 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0420, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області; земельну ділянку площею 0,0865 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0421, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області то, суд дійшов висновку, що право власності на нього переходить до позивача як спадкоємця за заповітом і за ним необхідно визнати право власності на вищезазначені земельні ділянки.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216, 1218, 1233, 1234, 1268 ЦК України, суд ,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0050, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області; земельну ділянку площею 0,1638 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0420, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області; земельну ділянку площею 0,0865 га, кадастровий номер: 0722482400:01:000:0421, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Затурці Локачинського району Волинської області, як на спадкове майно після смерті матері - ОСОБА_2.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Локачинського районного суду Корнелюк В. С.