Рішення

від 16.02.2017 по справі 500/5432/16-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/5432/16-ц

Провадження № 2/500/646/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, які заявою від 31.01.2017 року уточнила та просить визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом право власності на 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Зелена, 34 та на 3/4 частки земельної ділянки від загальної площі 0,1728 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Зелена, 34, мотивуючи тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_4. 28.06.2013 року ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене спадкове майно. 26.07.2011 року ОСОБА_4 залишила заповіт, згідно умов якого все своє майно заповіла позивачу. ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачу було відмовлено, у зв'язку із тим, що відповідно до п. 4.15 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та наполягають на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що між нею та позивачем була домовленість про розподіл спадкового майна порівну. Крім цього, просила відкласти розгляд справи для надання часу для укладення договору про надання правової допомоги.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.02.2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в частині вимог про визнання права власності, в порядку спадкування, на 3/4 частки земельної ділянки від загальної площі 0,1728 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Зелена, 34, передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 356187, виданий 12.07.2005 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.05.521.00115, кадастровий номер земельної ділянки 5122086300:02:001:0008) залишено без розгляду.

Згідно заяви від 03.11.2016 року ОСОБА_3 просила слухання справи відкласти для укладення договору з адвокатом та судове засідання від 03.11.2016 року вже відкладалось з цього приводу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Зелена, 34 на підставі свідоцтва про право власності № 892 від 29.10.2010 року, виданого виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за № 5/249 від 11.11.2010 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 342701 від 02.07.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла 28.06.2013 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Зелена, 34.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно до заповіту від 26.07.2011 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 234, ОСОБА_4 заповіла все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось та все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона матиме право за законом - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 45965857 від 29.11.2016 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_4 від 26.07.2011 року, зареєстрований за № 234 не змінювався та не скасовувався.

Частиною 1 статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Судом було встановлено, що донька спадкодавця - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на час відкриття спадщини є непрацездатною за віком, що підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 01.04.2008 року.

Отже, розмір обов'язкової частки ОСОБА_3 складає 1/4 частку, яка була розрахована наступним чином: у разі спадкування за законом після померлої 28.06.2013 року ОСОБА_4, до спадкування заклякались би її доньки ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІ-ЖД № 339499, виданим 09.07.1977 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, та ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ЯД № 561227, виданим 31.01.1953 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, частки кожної були б по 1/2, обов'язкова частка 1/2:2=1/4.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини .

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, що підтверджено відповідними заявами, тобто вважаються такими, які фактично прийняли спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 № 2048/02-14 від 29.11.2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що відповідно до п. 4.15 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Вислухавши, думку осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки заповіт ОСОБА_4 від 26.07.2011 року, згідно умов якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_1, не був визнаний недійним, ОСОБА_1 у встановлений законом строк прийняла спадщину, отже підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 28.06.2013 року, на 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Зелена, 34 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 28.06.2013 року, право власності на:

- 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Зелена, 34.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6