Ухвала

від 16.02.2017 по справі 203/352/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

16 лютого 2017 року

Справа № 203/352/17

2-п/0203/9/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Карпенка С.Ф.

при секретарі Ркоян Ю.А.

за участю: прокурора Пікуш В.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача (третя особа) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова виробнича фірма "Вариант" про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Вариант", третя особа ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ТОВ "Наукова виробнича фірма "Вариант" про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Вариант", третя особа ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним. В обґрунтування заяви вказується, що ТОВ Наукова виробнича фірма Вариант не повідомлялась судом про час та місце розгляду справи, і суд помилково не врахував факти того, що реєстрація ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 скасована, а дії сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ Дніпропетровського МУ УМВС України у Дніпропетровській області щодо його реєстрації за вказаною адресою були визнані протиправними постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2010 року, з 01 червня 2006 року у вказаній квартирі жоден з батьків ОСОБА_3, як і він сам, не проживали, ОСОБА_3 не мав права користуватися спірною квартирою, так як проживав разом з матір'ю за іншою адресою.

Представник заявника ТОВ Науково виробнича фірма Вариант який викликався завчасно, належним чином, у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв щодо розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду не надано.

Прокурор, представник позивача ОСОБА_1, та представник позивача (третя особа) ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, оскільки відсутні підстави для його скасування. Стороною позивача суду надані відповідні письмові заперечення.

Суд, заслухав у судовому засіданні прокурора, представника позивача ОСОБА_1, представника позивача (третя особа) ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в проваджені Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 2-329/2009 за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Вариант", третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири за адресою АДРЕСА_2. Розгляд справи було проведено в заочному порядку, рішенням суду від 18 квітня 2007 року 24 лютого 2009 року позовні вимоги було задоволено та визнано недійсним договір дарування (серія ВЕК № 450096) від 18 квітня 2007 року квартири за адресою Дніпропетровськ, АДРЕСА_3, зобов'язано ТОВ Науково виробнича фірма Вариант повернути ОСОБА_4 у натурі все, що отримане ТОВ НВФ Вариант на виконання договору дарування, а саме спірну квартиру за адресою АДРЕСА_4.

За змістом ст.ст.169, 224 ЦПК України заочне рішення ухвалюється судом у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, і якщо від такого відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені відповідачем причини неявки визнані судом неповажними.

Відповідно до ст.ст.228, 231 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що відповідач ТОВ НПФ Вариант викликався в суд неодноразово, належним чином, оскільки судові повістки постійно направлялись за належною адресою відповідача: АДРЕСА_5. Свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної осоюи, витягами інформації з реєстрів, підтверджується, що юридична особа ТОВ НВФ Вариант зареєстрована саме за вказаною адресою. Окрім того, про розгляд справи в заочному порядку була завчасно здійснена відповідна публікація в пресі.

Представник ТОВ НВФ Вариант в заяві про перегляд заочного рішення посилається на те, що ТОВ НВФ Вариант не був повідомлений про розгляд вказаної справи та про існування заочного рішення йому нічого не було відомо. Також зазначає, що за юридичною адресою ТОВ НВФ Вариант АДРЕСА_6 знаходиться і інша юридична особа зі схожою назвою - ТОВ ДНПФ Вариант , та між співзасновниками зазначених юридичних осіб є напружені відносини, тому повістки суду могли бути направлені іншій юридичній особі.

Визнається, що ці твердження є надуманими. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - і ТОВ НВФ Вариант (код ЄДРПОУ 32561126), і ТОВ ДНПФ Вариант (код ЄДРПОУ) мають одних і тих же засновників - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Цим, зокрема, спростовується посилання заявника на те, що засновників підприємств напружні стосунки. Директором і ТОВ НВФ Вариант , і ТОВ ДНПФ Вариант є одна і та ж сама особа - ОСОБА_7, який є єдиним керівником і підписантом в обох ТОВ, та який укладав договори від імені ТОВ НВФ Вариант стосовно квартири АДРЕСА_7 з ОСОБА_4 про набуття вказаної квартири, що визнаний недійсним вищеозначеним рішенням суд. Він же надавав довіреності на представництво обох підприємств по справі.

Адреса обох ТОВ ( НВФ Вариант та ДНПФ Вариант ) одна і та: АДРЕСА_8 (квартира у п'ятиповерховому будинку).

Після винесення Кіровським районним судом м. Дніпропетровська вищезазначеного заочного рішення від 24 лютого 2009 року, 26 жовтня 2009 року представником ТОВ ДНПФ Вариант ОСОБА_8 вже було подано заяву про перегляд вказаного рішення з тих підстав, що Товариство не було повідомлено про час розгляду справи. Також 27 жовтня 2009 року тим же представником, довіреність на якого видана за підписом ОСОБА_7, подано апеляційну скаргу. Однак заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2009 року було залишено в силі.

Суд визнає заперечення щодо аргументів представника ТОВ НВФ Вариант сторони позивача щодо аргументів представника ТОВ НВФ Вариант переконливими.

Звертається увага на те, що навіть при звернені з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи від 02 лютого 2017 року до Кіровського районного суду представник ТОВ НВФ Вариант ОСОБА_9 надав копію своєї довіреності від ТОВ НВФ Вариант , яка завірена мокрою печаткою ТОВ ДНПФ Вариант , що знову підтверджує, що ТОВ НВФ Вариант та ТОВ ДНПФ Вариант - афілійовані підприємства. Співзасновники підприємств, їх посадова особа- директор, здійснюють їх господарську та іншу діяльність стосовно них здійснюють контроль тощо місцезнаходження підприємств- одна і та ж квартира.

Також враховується, що директор ТОВ ДНПФ Вариант ОСОБА_7 04 червня 2012 року давав довіреність на представництво інтересів ТОВ ДНПФ Вариант по вказаній справі ОСОБА_10 (то.2 а.с.164), який представляв інтереси по цій же справі відповідача ОСОБА_4, якому було відомо про всі обставини розгляду справи, прийняття заочного рішення судом.

Тобто, посилання про необізнаність ТОВ НВФ Вариант щодо розгляду вказаної цивільної справи та прийняття заочного рішення, спросовуються.

Представник ТОВ ДНПФ Вариант також звертався з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, та підставою зазначив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року, на яку посилається і заявник ТОВ НВФ Вариант (якою скасовано реєстрацію ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_9). Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.02.2014 року (т.2 а.с.171-172) залишено без задоволення заяву про перегляд за ново виявленими обставинами заочного рішення Кіровського районного суду від 24.02.2009 року по справі №2-329\2009. Апеляційним судом у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

Тобто, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року, на яку і в даній заяві посилається ТОВ НВФ Варіант вже була предметом розгляду суду в межах даної справи та судом було надано їй оцінку.

Посилання заявника на те, що при ухваленні 24.02.2009 року заочного рішення по справі № 2-329/2009 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська не враховано обставину, яка має значення для правильного вирішення справи, а саме - постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 р. по справі № 2а-6411/08/0470, де вказано про факт не проживання ОСОБА_3 та його батьків в квартирі АДРЕСА_10 з 01.06.2006 року, оскільки після розірвання шлюбу між батьками ОСОБА_3 мав мешкати та мешкав зі своєю матір'ю ОСОБА_2, ОСОБА_3 не мав права користування спірною квартирою, я безпідставними.

Так, на момент постановлення рішення Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 24 лютого 2009 року постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року по справі № 2а-6411/08/0470 не існувало, і воно ніяким чином не могло вплинути на прийняття рішення Кіровським районним судом 24.02.2009 року.

Крім того, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не має істотного значення для справи, оскільки відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому". Тому, сам факт визнання Дніпропетровським окружним адміністративним судом протиправними дії сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ Дніпропетровського МУ УМВС України у Дніпропетровській області щодо реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_11, не може вважатися.

На момент прийняття рішення Кіровським районним судом м.Дніпропетровська від 24.02.2009 року реєстрація місця проживання ОСОБА_3 не мала істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки рішенням Кіровського районного суду від 16.01.2006 року було визнано право користування ОСОБА_2 до ОСОБА_3 спірним житлом, розташованим за адресою АДРЕСА_12. Дані рішення підтверджують хибність та незаконність рішення Дніпропетровського окружного суду від 25.08.2010 року. Крім того є ціла низка актів державних виконавців, які підтверджують факт постійної перешкоди у користуванні даним житловим приміщенням саме ТОВ Варіант .

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська своїм рішенням від 24.02.2009 року задовольнив позовні вимоги Прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська та визнав недійсним договір дарування від 18.04.2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Варіант" та зобов'язав останнього повернути ОСОБА_4 у натурі все, що вона одержала на виконання договору дарування ,оскільки суд захищав права неповнолітньої дитини, як того вимагає чинне законодавство, а саме норми ст.ст. 203 ЦПК України, ст.ст. 176, 177 СК України, Закону України "Про охорону дитинства", Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей".

Звертається увага не те, що 11 серпня 2009 року ОСОБА_4, який був позивачем у справі в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (серія 1-КИ №323519), але представник за довіреністю ОСОБА_10, який на той час представляв інтереси ОСОБА_4 в порушення чинного законодавства, а саме ч.1. п.6 ст. 248 ЦК України, яка передбачає припинення довіреності у зв'язку із смертю особи, яка видала довіреність, продовжував представляти інтереси ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи окружного адміністративного суду. Він брав участь у судових засіданнях, подавав різні процесуальні документи та здійснював інщі процесуальні дії від імені померлого.

Суд визнає переконливим позицію сторони позивача, підтриману в судовому засіданні прокурором, що вищезазначене підтверджує навмисні дії заявника ТОВ НВФ Вариант щодо затягування виконання рішення суду і що про існування оскаржуваного заочного рішення керівництву, зокрема директору ТОВ НВФ Вариант ОСОБА_11, було відомо ще у 2009 році. Тому строк на його перегляд і оскарження у ТОВ НВФ Вариант минув ще у 2009 році, а докази, на які відповідач посилається в заяві, не мають істотного значення для правильного вирішення справи на момент ухвалення заочного рішення.

Згідно ч. 2 ст. 228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. ТОВА НВФ Вариант пропустив передбачений законом строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, а також не довів, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи вищевикладене, визнається, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду від 24 лютого 2009 року

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 64, 208, 209, 212-215, 218, 224-232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова виробнича фірма "Вариант" про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Вариант", третя особа ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним- відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Карпенко С.Ф.