Рішення

від 17.02.2017 по справі 189/123/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/123/17

2/189/178/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Лукінової К.С.

при секретарі Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу про захист спадкових прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулися до суду з даним позовом до ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу про визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 27.01.2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка , посилалася на те, що 27.01.2016 року померла мати позивачки - ОСОБА_3 Позивачем прийнято спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк. До складу спадщини входить земельна частка (пай) площею 0,7 га., що знаходиться на землях Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. Проте оформити спадкові права на зазначену земельну ділянку та отримати свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 позивач не має можливостей, за відсутністю правовстановлюючого документа - Державного акта на право приватної власності на землю, оформленого належним чином. Зазначений Державний акт був оформлений за життя спадкодавця на її ім'я але при виготовленні Державного акта було припущено помилки, а саме: в Державному акті зазначений кадастровий номер 1224283400-02-160-0019, тоді як згідно відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - кадастровий номер земельної ділянки, що перебувала у власності спадкодавця ОСОБА_3 1224283400-02-002-0019. Таким чином має місце технічна помилка при виготовленні Державного акту. Між іншим, у реєстраційній картці земельної ділянки, що є додатком до Державного акту кадастровий номер зазначено правильно, а саме: 1224283400-02-002-0019. Окрім того, в самому Державному акті відсутня дата його видачі та номер реєстрації у книзі записів державних актів. 06.12.2016 року приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_3 із підстав, що зазначені вище.

Сторони в судове засідання не з'явилися, направивши заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка позов підтримала повністю та просила суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Дніпропетровської області просить задовольнити позовні вимоги позивача повністю.

Третя особа: Приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу ОСОБА_4 проти визнання позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 27 січня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (актовий запис № 07) (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-АІ №206523 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дочкою померлої ОСОБА_3. (а.с.11).

Згідно ксерокопії паспорту ОСОБА_1 видно, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище. Тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_7 це одна особа. (а.с.5-6)

Згідно ксерокопії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №114131 площею 0.700 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Дніпропетровської області для ведення особистого селянського господарства, власником зазначеної земельної ділянки була ОСОБА_3. (а.с. 9).

У зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_3 державний акт на право власності на землю було оформлено не належним чином, тобто існують розбіжності в Державному акті на право власності на землю та у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку виданого 21.09.2016 року, постановою нотаріуса від 06.12.2016 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 27 січня 2016 року ОСОБА_3 (а.с.8).

Відсутність належно оформлених правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє позивачку можливості реалізувати право на отримання спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 7 лютого 2014 року, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У відповідності до ст. 1225 ЦК України та згідно п. 10 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, проте за життя спадкодавця документи на право власності на земельну ділянку було оформлено не належним чином, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу про захист спадкових прав - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розташовану на землях ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Дніпропетровської області площею 0,7 га, кадастровий номер 1224283400-02-002-0019, що належала померлій 27.01.2016 року ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.С. Лукінова