Ухвала

від 17.02.2017 по справі 464/1166/17

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/1166/17

пр № 2/464/673/17

У Х В А Л А

17.02.2017 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить поділити між нею, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на квартиру за адресою: м.Львів, вул.Кос-Анатольського, 12/120, як особисту приватну власність; визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на транспортні засоби: автомобіль марки Mazda CX-5 , 2015р.в., вантажний автомобіль марки Iveco Eurocargo 170Е23 , 1999р.в., вантажний автомобіль ГАЗ 330200 , 2006р.в. та внесення грошових коштів до статутного капіталу ТОВ Декорвел і ТОВ Таксі-Трейд , як особисту приватну власність.

При огляді поданої позивачем позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам ст.119 ЦПК з огляду на наступне.

Згідно п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. Пунктом 2 ч.1 ст.80 ЦПК України визначено, що ціною позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування є вартість цього майна; у позовах про право власності на нерухоме майно - дійсною вартістю нерухомого майна. При цьому, в силу положень пунктів 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, дійсна вартість спірного майна повинна бути підтверджена відповідними документами (доказами). У відповідності до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Однак, позивачем у позовній заяві взагалі не зазначено ціну позову, яку слід визначати з дійсної вартості предметів даного позову, якими є спірне майно - квартира за адресою: м.Львів, вул.Кос-Анатольського, 12/120, автомобіль марки Mazda CX-5 , 2015р.в., вантажний автомобіль марки Iveco Eurocargo 170Е23 , 1999р.в., вантажний автомобіль ГАЗ 330200 , 2006р.в., грошові кошти до статутного капіталу ТОВ Декорвел і ТОВ Таксі-Трейд та не додано жодних доказів (документів), за наявності яких дається можливим визначити вартість даного майна, що водночас позбавляє суд можливості вірно вирахувати розмір судового збору, який повинен бути сплачений виходячи із ціни даного позову. Таким чином, судовий збір в розмірі 640 грн. сплачений позивачем невірно - у мінімальному розмірі, а не виходячи із ціни даного позову.

При цьому, слід роз'яснити, що відповідно до п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості. При визначені вартості майна на який особа має намір набути права власності слід керуватись Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Позивач, відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України, повинен провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна), або ж інший визначений чинним законодавством документ, який посвідчує/визначає дійсну вартість спірного майна (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно або балансову довідку юридичної особи, тощо). За відсутності вказаних документів (оціночних даних) суд також позбавлений можливості, в силу ч.2 ст.80 ЦПК України, самостійно визначити (приблизний) розмір судового збору.

Крім того, згідно п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз'яснено, що подані до суду позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Так, згідно положень ст.6 Закону України Про судовий збір , судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру, за кожну позовну вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового та немайнового характеру. Якщо пред'явлено позов з кількома майновими або немайновими вимогами, то судовий збір сплачується з кожну вимогу окремо.

Таким чином, позивачу при подачі даного позову необхідно не лише оплатити судовий збір з урахуванням ціни позову (виходячи з дійсної вартості нерухомого майна), але й при цьому врахувати кількість заявлених ним позовних вимог та долучити оригінали відповідних платіжних документів до матеріалів позову.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом подання позовної заяви та/або уточнення до позову (в т.ч. додатків/доказів в обгрунтування даного позову) з дотриманням вимог ст.119 ЦПК України та сплати судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України Про судовий збір у відповідності до кількості заявлених ним позовних вимог з подальшим долученням оригіналів платіжних документів до матеріалів позову.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 293 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно - залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.

Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

На ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Чорна С. З.