Постанова

від 16.02.2017 по справі 803/50/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Справа № 803/50/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання - Шаблій Л.П.,

за участю представників позивача Борисевича О.П., Кирилюк-Гуж Д.С.,

представника відповідача Бірука В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю Світязь до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Світязь (далі - ТзОВ Світязь ) звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 січня 2017 року №018102 та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної службовими особами управління Укртрансінспекції у Харківській області перевірки виявлено та зафіксовано в акті від 19 листопада 2016 року №0006321 Про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів факт перевезення транспортним засобом марки DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності та використовується в господарській діяльності ТзОВ Світязь , вантажу із відсутністю дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових обмежень або документу про внесення плати за проїзд. На підставі виявлених порушень начальником управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області винесено постанову від 03 січня 2017 року №018102 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн. та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року, яким зобов'язано ТзОВ Світязь внести плату за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 380 євро.

Позивач вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 січня 2017 року №018102 та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню, з наступних підстав.

Під час перевірки транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки у Харківській області водій надав для огляду всі необхідні товаросупровідні документи та облікові дані по автомобілю, що були зафіксовані на Волинській митниці митний пост Ягодин , через яку слідував автомобіль з Польщі. Разом з тим, позивач зазначає, що водію не було видано довідку результатів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу із зазначенням часу і місця його проведення; не були пред'явлені на вимогу водія сертифікат відповідності на території України та дійсне свідоцтво про проходження повірки вагового комплексу; не надано свідоцтва про відповідність вагової площадки (площадка, на якій знаходився ваговий комплекс, мала нерівності та тріщини); в акті від 19 листопада 2016 року №0006321 не вказано даних про ваговий комплекс, яким проводився габаритно-ваговий контроль (його назви, серійного номеру, країни виробника); у контрольному талоні зважування, проведеного у м.Харків, вся інформація викладена на англійській мові, всупереч вимогам чинного законодавства про державну мову.

Вважає, що відсутність документу, який би посвідчував проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) робочого засобу вимірювальної техніки - габаритно-вагового комплексу у м.Харків, і така значна розбіжність у 1590 кг при зважуванні транспортного засобу, у якому не змінювались ніякі параметри крім маси пального на 273,1 кг, та зважаючи на те, що габаритно-ваговий комплекс на Волинській митниці митному пості Ягодин є стаціонарним, сертифікованим, використовується для зважування транспортних засобів з метою перевірки на відповідність міжнародним стандартам для проходження автомобільними дорогами Європи, ставить під сумнів належність роботи вагового комплексу у м.Харків.

З наведених підстав, позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 січня 2017 року №018102 та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Відповідач в поданому письмовому запереченні від 01 лютого 2017 року №187/20-17 пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що під час перевірки транспортного засобу марки DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТзОВ Світязь , за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що навантаження на строєну вісь - 23,2 т, при нормативно допустимих - 22 т. За результатами розгляду справи про порушення транспортного законодавства винесено постанову про застосування до ТзОВ Світязь , як до перевізника, адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн. та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року. Посилається на правомірність висновків зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані постанова та припис прийняті відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що на ділянці дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів, зокрема, транспортного засобу марки DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності та використовується в господарській діяльності ТзОВ Світязь , про що складено акт від 19 листопада 2016 року №0006321 Про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів .

В результаті проведеного габаритно-вагового контролю виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яке полягало у тому, що навантаження на строєну вісь становить 23,2 т, при нормативно допустимому 22 т., про що 19 листопада 2016 року складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, на підставі якої складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

За наслідками розгляду справи про порушення транспортного законодавства Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області прийнято постанову від 03 січня 2017 року №018102 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн. та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року, яким зобов'язано ТзОВ Світязь внести плату за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 380 євро.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Закон України Про автомобільний транспорт визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту

Статтею 6 цього Закону встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Частиною 2 ст. 29 цього ж закону передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 цього ж Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно зі ст. 60 цього ж Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - Правила дорожнього руху), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Судом встановлено, що з 14.11.2016 по 20.11.2016 водієм ТзОВ Світязь ОСОБА_5 здійснено перевезення вантажу по маршруту Республіка Польща (м. Млава) - Україна (м. Харків) автомобілем DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2.

З матеріалів справи вбачається, що під час проходження митного контролю 17 листопада 2016 року проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Так, з наявного в матеріалах справи чеку зважування на митному посту Дорогуськ від 17.11.2016 року вбачається, що загальна маса автомобіля DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 становила 37 580 кг, а саме: навантаження на осі 1 - 6 420 кг; 2 - 8 900 кг; 3 - 7 400 кг; 4 - 7 400 кг; 5 - 7 460 кг.

Згідно даних габаритно-вагового контролю вищевказаного транспортного засобу, що були зафіксовані на Волинській митниці, митний пост Ягодин , загальна вага автомобіля становила 36 910 кг, в тому числі навантаження на осі: 1 - 6 280 кг; 2 - 8 520 кг; 3 - 7 360 кг; 4 - 7 390 кг; 5 - 7 360 кг. Після зважування на Волинській митниці митний пост Ягодин маса строєної вісі становила 22 110 кг (7 360 кг + 7 390 кг + 7 360 кг) з допустимою масою перевищення на похибку у 110 кг, що відповідало п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до інформації митного поста Луцьк , загальна вага автомобіля DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2, що перебував в зоні митного контролю м/п Луцьк з 08:42 до 21:48 становила 38 490 кг, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Луцької митниці за вих. №20 від 09.02.2017 року.

Таким чином, наявним в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що при в'їзді автомобілем DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 на митну територію України перевищення габаритів та ваги, норми яких встановлені Правилами дорожнього руху України, митними органами встановлено не було.

Крім того, з пояснень свідка - водія ТзОВ Світязь ОСОБА_5, судом встановлено, що під час руху автомобіля DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 по маршруту Республіка Польща (м. Млава) - Україна (м. Харків) вагу товару якимось чином змінити, тобто збільшити чи зменшити кількість вантажу, шляхом довантаження, розвантаження чи пересортування вантажу, з огляду на наявність митних пломб Республіки Польща можливості не було.

Дані обставини також підтверджуються, наявним в матеріалах справи листом ТзОВ Геліум від 14.02.2017 №59 у якому товариство зазначає, що вантаж доставлений автомобілем DAF ТЕ95, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з причепом марки Krone, державний номерний знак НОМЕР_2 в повному обсязі (вага 21 630 кх, 22 палети), під час вивантаження митні пломби наявні, без пошкоджень.

Враховуючи той факт, що автомобіль був опломбований, тобто змінити його вагу шляхом довантаження, розвантаження чи пересортування вантажу, було неможливо, суд вважає, що єдиний фактор, що міг вплинути на вагу, - це кількість пального у баку автомобіля, а також можливе зміщення товару під час руху автомобіля.

Так, згідно із долученими до матеріалів справи даними GPS-моніторингу, який встановлений на транспортному засобі вбачається, що станом на момент проходження вагового контролю на митному пості Ягодин паливний бак містив 120, 84 літри дизпалива, а станом на момент проходження вагового контролю в районі м. Харків паливний бак містив 449, 88 літри дизпалива.

Отже, різниця палива, на думку суду також вплинула на результат габаритно-вагового контролю в районі м. Харків.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 р. Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем у позовній заяві та представниками позивача в судовому засіданні надано належні докази, які ставлять під сумнів та спростовують результати проходження габаритно-вагового контролю в районі м. Харків, викладені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.11.2016 року, а відтак і законність винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 січня 2017 року №018102 та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 січня 2017 року №018102 та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

А відтак, суд дійшов висновку, про необхідність визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №018102 від 03 січня 2017 року та припису Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №018102 від 03 січня 2017 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 03 січня 2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Світязь (44300, Волинська область, місто Любомль, вулиця 1 Травня, будинок 131, корпус А, код ЄДРПОУ 20139697) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Зв'язківців, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 39816845) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 21 лютого 2017 року.