Постанова

від 20.02.2017 по справі 815/6479/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6479/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Ільченко О.М. (представник за довіреністю)

відповідач: Копиця С.М. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0003462201, 0003432201 від 12.08.2014р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 лютого 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003462201, 0003432201 від 12.08.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують здійснення господарських операцій з TOB АСТ-Консалтінг , ТОВ Суми Імпекс , ТОВ МГК-Бізнес , ТОВ ДТ Ветек , ТОВ Флорін Техно , ТОВ Інкомфарма , що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, письмових поясненнях, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т. 1, а.с. 139-145), зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на підставі п.75.1 ст.75, п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 269-п від 08.04.2013 р., на підставі направлення № 433/22-01 від 12.06.2014р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" (код ЄДРПОУ 38296981) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності, своєчасності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 31.07.2012р. по 31.03.2014р. по взаємовідносинах з TOB АСТ-Консалтінг (код ЄДРПОУ 38397327), ТОВ Суми Імпекс (код ЄДРПОУ 38244760), ТОВ МГК-Бізнес (код ЄДРПОУ 38734510), ТОВ ТД Ветек (код ЄДРПОУ 38809821), ТОВ Флорін Техно (код ЄДРПОУ 38812750), ТОВ Інкомфарма (код ЄДРПОУ 37439114).

За наслідками перевірки складено акт № 1578/22-01/3829698 від 27.06.2014р. Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" код за ЄДРПОУ 38296981 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності, своєчасності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 31.07.2012р. по 31.03.2014р. по взаємовідносинах з TOB АСТ-Консалтінг код 38397327, ТОВ Суми Імпекс код 38244760, ТОВ МГК-Бізнес код 38734510, ТОВ ТД Ветек код 38809821, ТОВ Флорін Техно код 38812750, ТОВ Інкомфарма код 37439114 (а.с. 22-99), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, на загальну суму 174825,0 грн., у т.ч. по періодам: у 2013 року - заниження на 174825,0 грн.;

п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Розділу V Податок на додану вартість ПК України № 2755 від 02 грудня 2010 р., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 261365,0 грн., в т.ч. серпень 2013 р. - 2000,0 грн., вересень 2013р. - 12000,0 грн., жовтень 2013 р. - 87094,0 грн., листопад 2013 р. - 51081,0 грн., грудень 2013р. - 31851,0 грн., лютий 2014р.- 42006,0 грн., березень 2014р. - 15333,0 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0003462201 від 12.08.2014р., яким TOB "ЕДВАНШ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 301706,25 грн., з яких 241365,00 грн. за основним платежем та 60341,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1, а.с. 100);

№ 0003432201 від 12.08.2014р., яким TOB "ЕДВАНШ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 218531,25 грн., з яких 174825,00 грн. за основним платежем та 43706,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1, а.с. 101).

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом встановлено, що направлення на перевірку № 433/22-01 від 12.06.2014р. та копію наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 269-п від 08.04.2013 р. вручено директору товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" Палашевській Марині Олегівні 16.06.2014 р.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003462201 від 12.08.2014р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.11.2013р. по 30.11.2013 р. ТОВ ЕДВАНШ було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 808317,00 грн. (т.1, а.с. 86).

За змістом акта перевірки, перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій „Підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" показників за період з 30.07.2012 р. по 31.03.2014 р. у загальній сумі 2111630 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операції з придбанням паливно-мастильних матеріалів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 30.07.2012р. по 31.03.2014р. в сумі 2111630грн. на підставі таких документів: декларації з податку на додану вартість, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 311 Розрахунковий рахунок в національній валюті , 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками", № 644 „Податковий кредит", банківські виписки, журнали-ордери, первинні документи, реєстри отриманих податкових накладних, отримані податкові накладні встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників на загальну суму 261365,0грн , в т.ч.: серпень 2013 р.- 2000,0 грн., вересень 2013р.- 12000,0 грн., жовтень 2013р.- 87094,0 грн., листопад 2013р.- 51081,0 грн., грудень 2013р.- 31851,0 грн., лютий 2014р.- 42006,0 грн., березень 2014р. - 15333,0 грн. за результатами взаємовідносин з TOB АСТ-Консалтінг (код 38397327), ТОВ Суми Імпекс (код 8244760), TOB МКГ-Бізнес (код 38734510), TOB ТД Ветек (код 38809821), TOB Флорін техно (код 38812750), ТОВ Інкомфарма (код 37439114).

Контролюючий орган дійшов висновку, що згідно з наданими до перевірки документами та даними, які є в наявності у ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ГУ Міндоходів в Одеській області, ТОВ"ЕДВАНШ" неправомірно сформовано податковий кредит за наслідками правовідносин позивача із вищевказаними контрагентами.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 30.08.2013р. між ТОВ Едванш (покупець) та TOB АСТ-Консалтінг (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 13-3008, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (т.2, а.с. 118-119).

Позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ надано засвідчену копію отриманої від контрагента податкової накладної: № 1070 від 30.08.2013 р. (т.2, а.с. 120).

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних, рахунку-фактури: № 1070 від 30.08.2013р., № 1070 від 30.08.2013р., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (т.2, а.с. 121-123).

02.09.2013р. між ТОВ Едванш (покупець) та ТОВ Суми Імпекс (продавець) укладено договір купівлі продажу № 13-0209, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (т.2, а.с. 71).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 699 від 31.10.2013 р., № 1177 від 30.09.2013р., № 1176 від 30.09.2013р. (т.2, а.с. 112-117).

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № Сум-000002 від 30.09.2013р., № Сум-000003 від 31.10.2013р., № Сум-000001 від 30.09.2013р. (т.2, а.с. 68-70).

30.01.2014р. між ТОВ Едванш та ТОВ Інкомфарма укладено договір поставки № 14-3001, відповідно до п.1.1 якого продавець повинен за умов, які передбачені в цьому договорі, передати у власність покупцю за його безпосередньою заявкою (в усній чи письмовій формі), а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснювати оплату. Повне найменування, кількість, асортимент, вартість одиниці, загальна вартість зазначено у накладній, які оформлюються продавцем на кожну поставку товару окремо (т.2, а.с. 84-85).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано засвідчені копії отриманих від контрагента податкових накладних: №140 від 31.03.2014р., №122 від 28.02.2014р., №119 від 28.02.2014р., №120 від 28.02.2014р. (т.2, а.с. 72, 74, 77, 79).

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № ТОВ-000001 від 30.01.2014р., № ТОВ-000120 від 28.02.2014р., № ТОВ-000122 від 28.02.2014р., № ТОВ-000119 від 28.02.2014р., акта приймання-передачі виконаної роботи до договору про виконання робіт № 14-3101 від 31.01.2014р. (т.2, а.с. 78, 81-83).

31.01.2014р. між ТОВ Едванш (замовник) та ТОВ Інкомфарма (виконавець) укладено договір поставки № 14-3101, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за замовленням замовника надати наступні послуги : транспортування нафтопродуктів, а замовник оплачувати такі послуги (т.2, а.с. 90-92).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: №141 від 31.03.2014р., №121 від 28.02.2014р. (т.2, а.с. 73, 75).

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № ТОВ-000003 від 31.01.2014р., (т.2, а.с. 76, 80-81).

01.10.2013р. між ТОВ Едванш (покупець) та ТОВ МГК-Бізнес (продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 13-0110, відповідно до п.1.1 якого продавець повинен за умов, які передбачені в цьому договорі, поставити та передати у власність покупцю за його попередньою заявкою (в усній чи письмовій формі), а покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити оплату. Повне найменування, кількість, асортимент, вартість одиниці, загальна вартість зазначено у накладній, яка оформлюється продавцем на кожну поставку товару окремо (т.2, а.с. 101-104).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 1055 від 31.10.2013р., № 1052 від 31.10.2013р., № 1053 від 31.10.2013р., № 1054 від 31.10.2013р., № 1051 від 31.10.2013р. (т. 2, а.с. 96-100).

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № МКГ-000003 від 31.10.2013р., № МКГ-000001 від 31.10.2013р., № МКГ-000002 від 31.10.2013р., актів приймання-передачі виконаної роботи № МКГ-000005 від 31.10.2013р., № МКГ-000004 від 31.10.2013р., № МКГ-000002 від 31.10.2013р., № МКГ-000001 від 31.10.2013р., до договору поставки нафтопродуктів № 13-0110 від 01.10.2013 р. (т.2, а.с. 105-111).

11.10.2013р. між ТОВ Едванш (покупець) та ТОВ ТД Ветек (продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 146-11/10/13, відповідно до п.1.1 якого на умовах, передбачених даним договором, постачальник зобов'язується передати у погоджені строки, а покупець оплатити та прийняти нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання відповідно до Специфікацій до даного договору.

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 146 від 14.10.2013 р., № 234 від 16.10.2013 р., № 477 від 24.10.2013 р., № 690 від 31.02.2013 р., № 63 від 04.11.2013 р., № 103 від 05.11.2013 р., № 102 від 05.11.2013 р., № 104 від 05.11.2013 р., № 400 від 11.11.2013 р., № 646 від 18.12.2013 р., № 725 від 20.11.2013 р., № 1074 від 29.11.2013 р., № 299 від 12.12.2013 р., № 344 від 16.12.2013 р., № 517 від 23.12.2013 р., № 526 від 24.12.2013 р., № 656 від 30.12.2013 р., № 655 від 30.12.2013 р., № 354 від 19.02.2014 р., розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (т. 2, а.с. 7, 10, 13-14, 17, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48-50, 57-66, 67).

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № 425 від 15.10.2013р., № 363 від 14.10.2013р., № 493 від 17.10.2013р., № 825 від 25.10.2013 р., № 1342 від 04.11.2013 р., № 1341 від 04.11.2013 р., № 1417 від 05.11.2013 р., № 1379 від 05.11.2013 р., № 1835 від 12.11.2013 р., № 2155 від 18.11.2013 р., № 2403 від 21.11.2013 р., № 2933 від 30.11.2013 р., № 3637 від 13.12.2013 р., № 3693 від 16.12.2013 р., № 4032 від 24.12.2013 р., № 4266 від 30.12.2013 р., № 40 від 05.01.2014 р., № 1253 від 21.02.2014 р., товарно-транспортних накладних (т. 2, а.с. 4-6, 8, 11, 15, 18, 20, 22, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 51, 53, 55).

На підтвердження взаємовідносин ТОВ Едванш з ТОВ Флорін Техно позивачем надано до суду засвідчені копії: податкової накладної № 56 від 29.11.2013р., видаткової накладної № 72 від 29.11.2013р. (т.2, а.с. 93-95).

Крім того позивачем надано до суду засвідчені копії договору оренди від 20.05.2013р., укладеного між ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ Едванш (орендар), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (тимчасове платне користування без права викупу) приміщення для ведення господарської діяльності, а саме в якості офісу. Предметом даного договору є нежитлове приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 124-128).

На підтвердження факту здійснення оплати за наслідками господарських правовідносин із вищевказаними контрагентами надано до суду банківські виписки по рахунку ТОВ Едванш № 26001210280822 за період з 31.07.2012р. по 31.03.2014р. (т.3, а.с. 170-177).

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Актом перевірки позивача № 1578/22-01/3829698 від 27.06.2014р. підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2014р. ТОВ "ЕДВАНШ" на запит ДПІ у Київському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області № 13634/22-01 від 11.06.2014р. подано відповідачу копії документів щодо розбіжностей по результатам співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПСУ (т.3, а.с. 160-164).

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0003432201 від 12.08.2014р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України.

Відповідно п.138.1 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податкових накладних за наслідками правовідносин TOB "ЕДВАНШ" з TOB АСТ-Консалтінг , ТОВ Суми Імпекс , ТОВ МГК-Бізнес , ТОВ ДТ Ветек , ТОВ Флорін Техно , ТОВ Інкомфарма , оскільки зазначені первинні документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є належним підтвердженням валових витрат.

TOB ЕДВАНШ (код ЄДРПОУ 38296981) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 31.07.2012р. за № 8303, станом на момент складання акту позивач перебував на обліку в державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси.

За період, що перевірявся, основним видом економічної діяльності ТOB ЕДВАНШ є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом та подібними продуктами (т. 1, а.с. 118).

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, що підтверджують пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний у вищевказаних контрагентів товар (нафтопродукти), TOB ЕДВАНШ в подальшому реалізовано, зокрема: придбані нафтопродукти у ТОВ ТД Ветек поставлені Селянському (Фермерському) Господарству КАВУН (код ЄДРПОУ 19049569), TOB ІЗТ (ЄДРПОУ 33558271), СТОВ IBA (код ЄДРПОУ 03767819), TOВ ТАЛАМУС ЛТД (код ЄДРПОУ 20936229), TOB Логістичний центр-плюс (код ЄДРПОУ 32015290); придбані нафтопродукти у TOB АСТ-Консалтінг поставлені TOB СТІКОН (код ЄДРПОУ 19219876); придбані нафтопродукти у ТОВ Суми Імпекс поставлені TOB СТІКОН (код ЄДРПОУ 19219876), КФ ВЕстт (код ЄДРПОУ 20975376); придбані нафтопродукти у TOB МКГ-БІЗНЕС поставлені TOB СТІКОН (код ЄДРПОУ 19219876), КФ ВЕстт (код ЄДРПОУ 20975376); придбані нафтопродукти у ТОВ Інкомфарма поставлені TOB СТІКОН (ЄДРПОУ 19219876), КФ ВЕстт ЄДРПОУ 20975376); придбані будівельні матеріали у TOB ФЛОРІН ТЕХНО використані у ремонтно-будівельних роботах "Urban United" ТРЦ "Сіті-Центр" за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 2.

На підтвердження факту подальшої реалізації товарів позивачем надано до суду засвідчені копії: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), довіреностей, актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 13-1511 від 15.11.2013р., укладеного між ТОВ МТІ та ТОВ Едванш (предмет договору: здійснення робіт по комплексному пристосуванню (переобладнанню, переплануванню) приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2, магазин Urban United ТРЦ "Сіті-Центр"; м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 17, магазин Інтертоп-2 ) (т.3, а.с. 43-152).

Також на підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентами надано до суду копії фінансових звітів ТОВ Едванш , вартості номенклатури на складах, карток номенклатури (т.3, а.с. 160-169, 179-189).

Крім того, з метою спростування тверджень контролюючого органу, зазначених в акті перевірки, щодо недотримання вимог податкового законодавства контрагентами ТОВ "ЕДВАНШ" позивачем надано до суду копії:

постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2014р. у справі № 804/4795/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Суми Імпекс до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, якою, зокрема, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Суми Імпекс , за результатами якої складено Акт від 28.02.2014р. №309/2204/38244760/87 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Суми Імпекс (код ЄДРПОУ 38244760) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2013р. по 30.11.2013р. (т.3, а.с. 20-27);

постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. у справі № 804/4351/14 за позовом TOB АСТ-Консалтінг до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, якою, зокрема, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо коригування (виключення) на підставі акту перевірки від 21.02.2014 р. № 267/2204/38397327/77 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АСТ-КОНСАЛТІНГ" (код ЄДРПОУ 38397327) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період червень - грудень 2013 р.", з електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та інших будь-яких електронних баз та систем даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "АСТ-КОНСАЛТІНГ" у податкових деклараціях за період червень - грудень 2013 р. (т.3, а.с. 10-19); постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 р. у справі № 804/4409/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МКГ-БІЗНЕС до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, якою, зокрема, визнано неправомірними дії Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю МКГ-БІЗНЕС , за результатами яких складено акти: №21/20-11-22-01/38734510 від 31.01.2014р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ МКГ-БІЗНЕС (податковий номер 38734510) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень 2013 ; №28/20-11-22-01/38734510 від 03.02.2014р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ МКГ-БІЗНЕС (податковий номер 38734510) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2013р. (т.3, а.с. 31-42).

Водночас, доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано. Враховуючи зазначене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1578/22-01/3829698 від 27.06.2014р. безпідставні та спростовуються документально.

Як вбачається з матеріалів справи, посилаючись на відсутність реально вчинених господарських операцій між ТОВ "ЕДВАНШ" та його контрагентами, відповідач дійшов висновку про юридичну дефектність відповідних первинних документів, що, на думку контролюючого органу, не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку щодо визначення витрат та податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по операціях із зазначеними контрагентами. Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що договори укладені між ТОВ "ЕДВАНШ" з вищевказаними підприємствами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання правочинів недійсними.

Посилання відповідача (сторі.29 акта № 1578/22-01/3829698 від 27.06.2014р.) (т.1, а.с. 50) на наявність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32014100000000051 щодо фіктивності господарських операцій ТОВ Інкомфарма є необґрунтованими. Відповідно до положень ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідачем до суду не надано відповідного вироку суду.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, зазначені в акті перевірки, щодо юридичної дефектності первинних документів, оскільки такі припущення не аргументовані, не підтверджені жодними доказами. Відповідач не вказав які саме документи є дефектними та в чому полягає їх дефектність.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, зазначених в акті перевірки, що операції з придбання товарів у контрагентів позивача мали нетоварний характер, у зв'язку з відсутністю у останніх основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, з огляду на наступне.

Наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів між позивачем та його контрагентами, спираючись на акти про неможливість проведення зустрічних звірок та листи (податкову інформацію) інших податкових органів та, без самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (чинного на час виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин TOB АСТ-Консалтінг , ТОВ Суми Імпекс , ТОВ МГК-Бізнес , ТОВ ДТ Ветек , ТОВ Флорін Техно , ТОВ Інкомфарма були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Протилежного не доводилось відповідачем та не спростовувалось належними та допустимими доказами.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства постачальником-контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" порушує вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що відповідно до звітності контрагентів у них відсутні засоби для виконання умов договору. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання товару, робіт.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № № 0003462201, 0003432201 від 12.08.2014р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ЕДВАНШ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 7803,56 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНШ" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0003462201, 0003432201 від 12.08.2014р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003462201 від 12.08.2014р.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003432201 від 12.08.2014р.

Стягнути з державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕДВАНШ (65016, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КИТОБІЙНА, будинок 36 А; код ЄДРПОУ 38296981) судовий збір у розмірі 7803,56 грн. (сім тисяч вісімсот три гривні 56 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.02.2017 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.