Рішення

від 13.02.2017 по справі 904/12272/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2017 Справа № 904/12272/16

За позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське

до Житлово-будівельного кооперативу № 34, м. Кам'янське

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 00.01.0201 від 10.10.2016

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 34 про стягнення 245448 грн. заборгованості за теплову енергію та 12372, 55 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії № 27т від 01.10.2007 в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 30.01.2017.

Ухвалою суду від 30.01.2017 розгляд справи відкладено на 13.02.2017.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 76).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа" (правонаступником якого є Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі", далі - позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом № 34 (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії № 27т (далі - договір від 01.10.2007) та 01.05.2015 було укладено договір на відпуск теплової енергії № 27т (далі - договір від 01.05.2015).

Предметом договорів є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі (п. 1.1 вищевказаних договорів).

Згідно з п. 2.2 договорів, постачальник проводить відпуск т/е для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДСТУ Б.Д. по об'єктах споживача, згідно адреси: вул. Ніколенка, 7 - без приладу обліку, Джерело-ДТЕЦ.

Згідно договору від 01.10.2007, загальна опалювальна площа - 2170, 8 кв. м та згідно договору від 01.05.2015 - 1572, 9 кв. м.

Облік відпущеної т/е проводиться розрахунковим способом (п. 2.3 договорів).

Відповідно до п. 5.1 договорів, розрахунки за т/е, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією), постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України або в іншій формі згідно з чинним законодавством.

Інформація про зміну тарифів доводиться до споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладання договору. Постачальник має право примінити нові узгоджені тарифи без додаткової згоди із споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання т/е у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач щомісяця зобов'язаний проводити звірку розрахунків за т/е в бухгалтерії постачальника. У разі невиконання звірки протягом кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.

Всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу.

Двосторонній акт про постачання т/е споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 3-х (5-ти) денний термін. В разі неповернення акту в зазначений термін та відсутності вмотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати (п. 5.2 договорів).

На виконання умов договорів, позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з грудня 2009 року по березень 2016 року на загальну суму 506893, 80 грн., що підтверджується складеними позивачем актами про постачання теплової енергії, які були надіслані на адресу відповідача (арк. с. 25-65, 83).

Відповідач здійснив часткову оплату поставленої теплової енергії у розмірі 261445, 80 грн. (арк. с. 87-92).

Таким чином, несплаченою залишається вартість поставленої теплової енергії у сумі 245448 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання теплової енергії за представленими актами та не надано доказів повної її оплати на суму 245448 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 245448 грн.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії позивач нарахував йому пеню у розмірі 12372, 55 грн. за період з 21.12.2015 по 30.04.2016.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.1 договорів встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 0,5 % (1%) належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником після 20 числа наступного за розрахунковим місяця. при наявності заборгованості у споживача.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу частковою у розмірі 12369, 97 грн., оскільки позивачем при здійсненні нарахування пені на суму 28095 грн. за період з 21.12.2015 по 28.01.2016 не було враховано, що 2016 рік має 366 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 3867, 27 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 34 (51922, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ніколенка, 7; ідентифікаційний код 23642474) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168; ідентифікаційний код 03342573) основний борг у розмірі 245448 грн., пеню у сумі 12369, 97 грн. та 3767, 27 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.02.2017

Суддя ОСОБА_2