Рішення

від 14.02.2017 по справі 905/3366/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.2017 Справа № 905/3366/16

за позовом заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, м. Покровськ, Донецька область

до Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, с.Новопетриківка, Великоновосілківський район, Донецька область та Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноє", с. Керменчик, Великоновосілківський район, Донецька область

про визнання частково незаконним рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації договору та зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача (прокурор) - ОСОБА_1, посвідчення № 028256 від 15.08.2014;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився.

Заступник керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноє" (далі - відповідач 2) про визнання частково незаконним рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації договору та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідачем1, з порушенням вимог статті 134 Земельного кодексу України, 30.06.2015 було прийнято рішення за № 6/39-336 про передачу в оренду земельних ділянок позивачу, на підставі якого, в подальшому, був укладений між відповідачами договір оренди землі. Враховуючи незаконність прийнятого відповідачем1 рішення про передачу в оренду земельної ділянки відповідачу2, прокурор звернувся з зазначеними позовними вимогами.

Прокурор в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не з'явились, надали заяви, в яких просили суд розглянути справу участі їх представників.

Крім того, згідно з заявою від 02.02.2017, відповідач 2 визнав позовні вимоги.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини .

30.06.2015 відповідачем 1 було прийнято рішення №6/39-336 "Про передачу в оренду земельних ділянок для відповідача 2 (далі - рішення), відповідно до п. 2 якого, зокрема, передано ТОВ "Южноє" земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1421283600:03:001:0826, площею 4,5014 га, в оренду терміном на десять років з орендною платою 3 % за один рік відповідно до нормативної грошової оцінки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.26).

08.07.2015 між відповідачами був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір) відповідно до умов якого відповідач 1 надає, а відповідач 2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку 1421283600:03:001:0826 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення Новопетриківської сільської ради (а.с.18-20).

В оренду передається земельна ділянка площею 4,5014 га, у тому числі 4,5014 га ріллі (п. 2 договору).

Пунктом 3 договору визначено, що на земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди.

Відповідно до п. 7 договору, договір укладено на десять років, діє до 08.07.2025.

Відповідно до п. 39 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На виконання умов договору відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 08.07.2015 (а.с.25).

Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття відповідачем1 рішення №6/39-336 та на дату укладання відповідачами договору оренди, далі - ЗК України), встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до ч.2 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.127 ЗК України, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.135 ЗК України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.135 та ч.5 ст. 137 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону у порядку, встановленому законом.

Отже, системно проаналізувавши сукупність зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що надання земельної ділянки в користування юридичній особі можливе виключно на земельних торгах, крім випадків визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки.

Відповідачами не доведено та не підтверджено належними доказами, що спірна земельна ділянка могла бути надана в користування без проведення земельних торгів у формі аукціону.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора щодо визнання незаконним рішення Новопетриківської сільської ради "Про передачу в оренду земельних ділянок для ТОВ "Южноє" від 30.06.2015 № 6/39-336, в частині передачі в оренду відповідачу 2 земельної ділянки площею 4,5014 га з кадастровим номером 1421283600:03:001:0826.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 08.07.2015, укладеного між відповідачами та зобов'язання відповідача2 повернути відповідачу1 орендовану земельну ділянку суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи обґрунтованість вимоги прокурора про визнання незаконним рішення Новопетриківської сільської ради "Про передачу в оренду земельних ділянок для ТОВ "Южноє" від 30.06.2015 № 6/39-336, в частині передачі в оренду відповідачу 2 земельної ділянки площею 4,5014 га з кадастровим номером 1421283600:03:001:0826, то, відповідно, і договір оренди зазначеної земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, оскільки зазначений правочин був укладений з грубим порушення земельного законодавства.

Таким чином, вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки від 08.07.2015 укладеного між відповідачем1 та відповідачем2 є такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 216 ЦК України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що спірна земельна ділянка площею 4,5014 га (кадастровий номер 1421283600:03:001:0826) була передана відповідачу2 за актом приймання-передачі від 08.07.2015, вказана земельна ділянка підлягає поверненню відповідачу1, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 05.07.2015, зареєстрованого у Реєстраційній службі Великоновосілківського районного управління юстиції за номером 10333593, оскільки визначені позивачем у позові відповідачі не можуть відповідати за заявленою вимогою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а отже державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, які виникли за правочином, який в подальшому був визнаний судом недійсним, також є недійсною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати суд, відповідно до ст.49 ГПК України, вважає за необхідне розподілити між відповідачами порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області «Про передачу в оренду земельних ділянок для ТОВ "Южноє" від 30.06.2015 №6/39-336, в частині передачі земельної ділянки площею 4,5014 га з кадастровим номером 1421283600:03:001:0826 в оренду ТОВ "Южноє".

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,5014 га з кадастровим номером 1421283600:03:001:0826, який 08.07.2015 укладений Новопетриківською сільською радою Великоновосілківського району Донецької області з Товариством з обмеженою відповідальністю "Южноє", що зареєстрований у Реєстраційній службі Великоновосілківського районного управління юстиції за номером 10333593.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Южноє" (85561, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Керменчик, вул. І.Багряного, 1, ідентифікаційний код юридичної особи - 30998995) повернути до Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області земельну ділянку з кадастровим номером 1421283600:03:001:0826, площею 4,5014 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноє" (85561, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Керменчик, вул. І.Багряного, 1, ідентифікаційний код юридичної особи - 30998995) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002. Реквізити: отримувач - прокуратура Донецької області; банк - Держказначейська служба України; МФО - 820172; розрахунковий рахунок - 35216066016251) 3243грн71коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області (85570, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Новопетриківка, вул. Центральна, 8, ідентифікаційний код юридичної особи - 04340922) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002. Реквізити: отримувач - прокуратура Донецької області; банк - Держказначейська служба України; МФО - 820172; розрахунковий рахунок - 35216066016251) 3243грн71коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повний текст рішення складений 20 лютого 2017 року.

Суддя О.В. Говорун