Рішення

від 07.11.2016 по справі 910/16256/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016Справа №910/16256/16

За позовом Приватного підприємства "Транзит-К"

до Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Реммонтажсервіс"

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Маковський П.М. - за довіреністю від 12.10.2016 року

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

В судовому засіданні 07 листопада 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Транзит-К" (позивач) до Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (відповідач) про стягнення 25 350,00 грн. основного боргу, 3 883,29 грн. пені, 976,99 грн. інфляційних втрат, 312,04 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №010/15-ПВ від 17.12.2015 року.

Позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з позивача 25 350,00 грн. основного боргу, 4 432,24 грн. пені, 1 447,49 грн. інфляційних втрат, 461,21 грн. 3% річних, яка прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у кому за викладених підстав проти позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/16256/16. Розгляд справи призначено на 12.10.2016 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Реммонтажсервіс"

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року розгляд справи відкладено на 31.10.2016 року.

В судовому засіданні 31.10.2016 року оголошувалась перерва до 07.11.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2015 року Приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реммонтажсервіс" (перевізник) укладено договір № 010/15-ПВ (далі - Договір-1), відповідно до п. 1.2. якого експедитор (перевізник) бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно до підписаних сторонами заявок, які є невід'ємними частинами цього договору, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.

Відповідно до п. 2.2. Договору-1 перевезення вантажів виконується експедитором (перевізником) лише на підставі затверджених обома сторонами письмових заявок згідно умов, викладених замовником у попередньому замовленні, які оформлюються експедитором (перевізником) на кожне окреме перевезення у встановленій формі, яка наведена у додатку №1.

Погодження (підтвердження) заявок сторонами здійснюється шляхом їх надсилання електронною поштою. Заявки, погоджені у такий спосіб, повинні бути підписані сторонами і завірені їх печатками. Кожна зі сторін матиме заявку із одним живим підписом і мокрою печаткою, підпис другої сторони завірений печаткою, матиме в копії (п. 2.3. Договору-1).

Вартість перевезення вантажів зазначається, та затверджується стронами у заявці, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 5.1. Договору-1).

Згідно п. 5.2. Договору замовник проводить оплату експедитору (перевізнику) послуг за перевезення та інших пов'язаних з перевезенням послуг, на підставі рахунків-фактур протягом 15 (п'ятнадцять) банківських днів від дати надання наступних оригіналів документів: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт узгоджені та підписані обома сторонами, заявки та інші документи, передбачені цим договором, а також за умови реєстрації податкових накладних відповідно до норм чинного законодавства.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що в разі порушення термінів оплати наданих послуг Товариство сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 3.1.16. Договору-1 перевізник зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем перевезення вантажів, надати Компанії оригінали документів, що засвідчують здійснення перевезення, а саме: акти виконаних робіт, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, заявки, а також інші документи, вказані в договорі.

Пунктом 6.7. Договору-1 сторони погодили, що в разі порушення термінів оплати наданих послуг перевізника, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Даний правочин підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками. Строк дії даного Договору - до 31 грудня 2016 року, який вважається продовженим на кожний наступний календарний рік за 30 днів до закінчення терміну дії договору, якщо жодна зі сторін не заявить у письмовій формі про наміри його припинити (пункт 10.3. Договору-1).

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами на виконання умов пункту 5.2 Договору-1 складено, підписано та скріплено печатками рахунки-фактури та акти наданих послуг за: 18.02.2016 року на суму 5 250,00 грн., 22.02.2016 року на суму 7 000,00 грн., 23.02.2016 року на суму 5 300,00 грн., 2 450,00 грн. та 5 350,00 грн., а також складено відповідні заявки.

Також між сторонами Договору-1 підписано та скріплено їх печатками акт звірки взаєморозрахунків з 01.01.2016 року по 19.04.2016 року, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 216 300,00 грн., у тому числі за вищевказаними актами.

24.07.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Реммонтажсервіс" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "Транзит-К" (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги (далі - Договір-2), за яким до останнього перейшло в повному обсязі право вимоги до Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" щодо сплати заборгованості за Договором від 17.12.2015 року № 010/15-ПВ, а також інших сум, які можуть бути нараховані внаслідок несвоєчасної сплати коштів.

Відповідно до пункту 4.2. Договору-2 первісний кредитор з моменту переходу до нового кредитора права вимоги зобов'язується письмово повідомити відповідача про такий перехід.

Згідно з актом приймання-передачі документів від 27.07.2016 року первісний кредитор передав, а позивач прийняв, в порядку п.4.1. Договору відступлення права вимоги, всі необхідні документи, що підтверджують право вимоги до відповідача.

03.08.2016 року первісний кредитор направив відповідачу повідомлення № 03/08 про відступлення права вимоги, а позивачу - вимогу № 03-08/16 про оплату боргу за Договором від 17.12.2015 року № 010/15-ПВ.

Заперечуючи проти задоволення даного позову відповідач, зокрема, посилається на те, що заборгованість за послуги з перевезення вантажу не підтверджена первинними документами та передача права вимоги за відповідним договором не відбулась внаслідок відсутності доказів передачі за ним відповідних оригіналів документів позивачу.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У силу статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. (частина 1 статті 516 ЦК України).

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Оскільки укладений Договір відступлення права вимоги підписаний та скріплений печатками обох сторін, тобто є діючим, та в матеріалах справи наявні докази повідомлення відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні та передачі документів, які засвідчують перехід прав до позивача, суд відхиляє наведені відповідачем у відзиві доводи про відсутність у нього обов'язку по сплаті заборгованості новому кредитору.

Крім того, відповідно до наявних у матеріалах справи копій актів наданих послуг, всі роботи за ними вважаються зданими та прийнятими, а всі зобов'язання перевізника виконаними.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача в розмірі 25 350,00 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач також просив суд стягнути з пеню в розмірі 4 432,24 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку розрахунку заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку що він є арифметично вірним, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягає 4 432,24 грн. пені.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про правильність останнього у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягає 1 447,49 грн. інфляційних втрат та 461,21 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (01013, місто Київ, вулиця Баренбойма, будинок 1, ідентифікаційний код 25412086) на користь Приватного підприємства "Транзит-К" (18015, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Садова, будинок 44, ідентифікаційний код 33456801) 25 350,00 грн. (двадцять п'ять тисяч триста п'ятдесят гривень) основного боргу, 4 432,24 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять дві гривні 24 копійки) пені, 1 447,49 грн. (одна тисяча чотириста сорок сім гривень 49 копійок) інфляційних втрат, 461,21 грн. (чотириста шістдесят одна гривня 21 копійка) 3% річних, 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.02.2017 року.

СуддяЮ.В. Цюкало