Рішення

від 20.02.2017 по справі 914/153/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2017р. Справа№ 914/153/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Рехавот» , м.Дрогобич, Львівська область

про стягнення 43 674,64 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 - представник (довіреність №8743 від 12.07.2016р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось із позовом до ОСОБА_2 підприємства «Рехавот» про стягнення 43 674,64 грн. заборгованості, з яких 39501,98 грн. сума неповернутого кредиту, 2343,99 грн. прострочені відсотки, 720,00 грн. прострочена комісія за адміністрування кредиту, 1014,29 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту, 66,52 грн. пеня по прострочених відсотках, 27,86 грн. пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Ухвалою суду від 20.01.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.02.2017р.

Ухвалою суду від 06.02.2017р. розгляд справи відкладено на 20.02.2017р. у зв"язку з неявкою відповідача.

Представником позивача подано до канцелярії суду заяву (вх.№6672/17 від 20.02.2017р.), якою на виконання вимог ухвали суду від 06.02.2017р. долучено до матеріалів справи копію договору №12/13-о про надання овердрафту від 13.11.2013р. на рефінансування якого було укладено кредитний договір №40/14 від 18.12.2014р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, підтримав повністю, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р. у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідача 43 674,64 грн. заборгованості, з яких 39 501,98 грн. сума неповернутого кредиту, 2 343,99 грн. прострочені відсотки, 720,00 грн. прострочена комісія за адміністрування кредиту, 1 014,29 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту, 66,52 грн. пеня по прострочених відсотках, 27,86 грн. пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду від 20.01.2017р. та від 06.02.2017р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Станом на 20.02.2017р. на адресу суду від відповідача не повернулись поштові повідомлення про вручення йому ухвал суду від 20.01.2017р. про порушення провадження у справі та від 06.02.2017р. про відкладення розгляду справи на 20.02.2017р., або поштові конверти без вручення їх адресату. Дані ухвали надсилались відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 82100, АДРЕСА_1.

Відповідно до наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.01.2017р. за №1001982026, Приватне підприємство «Рехавот» станом на 12.01.2017р. перебуває в Єдиному державному реєстрі, місцезнаходження: 82100, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.п.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Факт надсилання відповідачу ухвали суду від 20.01.2017р. про порушення провадження у справі та від 06.02.2017р. про відкладення розгляду справи на 20.02.2017р. підтверджується списками внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів: №54 за 20.01.2017р., № 115 за 07.02.2017р., та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України »Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаних у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ні позивачу, ні суду невідомі.

Станом на день розгляду спору (20.02.2017р.) від відповідача на адресу суду відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

13.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - банк) та ОСОБА_2 підприємством «Рехавот» (позичальник) було укладено договір №12/13-о про надання овердрафту (далі по тексту - договір овердрафту), згідно умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

За умовами п.2.1. договору овердрафту максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) - 242 000,00 грн. (двісті сорок дві тисячі гривень, 00 копійок).

Відповідно до п.2.4. договору овердрафту дата остаточного повернення овердрафту - 12.11.2014р.

18.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - банк) та ОСОБА_2 підприємством «Рехавот» (позичальник) було укладено кредитний договір №40/14 (далі по тексту - кредитний договір), згідно умов якого банк зобов'язувався надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

За умовами п.2.1. кредитного договору розмір кредиту та валюта кредиту - 240 000,00 грн. (двісті сорок тисяч гривень, 00 копійок).

Згідно п.2.2. кредитного договору сторони погодили, що опис цільового призначення рефінансування простроченої кредитної заборгованості позичальника у банку згідно договору овердрафту №12/12-о від 13.11.2013р.

Згідно п.2.3. кредитного договору сторони погодили, що розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення цього договору становить 22,0% річних.

Згідно п.2.4.3. кредитного договору сторони погодили комісії за надання кредиту та користування кредитними коштами, зокрема за управління кредитом - 360,00 грн. (0,15% від суми кредиту), сплачується щомісячно на обумовлену цим договором дату.

Відповідно до п.2.5. кредитного договору дата остаточного повернення кредиту - включно до 12.12.2015р.

За умовами п.2.11. кредитного договору сторони погодили сплату пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, зокрема - 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки по кредитах у національній валюті України.

Згідно п.4.3. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно,360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.3. цього договору з моменту видачі кредиту: до терміну його повернення, згідно із графіком повернення кредиту передбаченого у п.5.1. договору; до дати звернення банку із заявою до: - суду із вимогою про дострокове погашення суми кредиту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.

Згідно п.4.6. кредитного договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.3.1. цього договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором, але не пізніше строку, вказаному у п.2.5. цього договору.

За умовами п.5.6. кредитного договору погашення заборгованості за цим договором здійснюється у наступній черговості: прострочені платежі по сплаті комісій за користування кредитом; прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих комісій за користування кредитом, термін сплати яких наступає в поточному місяці; строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом, термін сплати яких наступає в момент надходження коштів; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць; проценти за користування кредитом, термін сплати яких наступає в поточному місяці; пеня, штрафи та інші види неустойки; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.

Сторони не вправі самостійно змінювати встановлену черговість погашення заборгованості. У випадку надходження від позичальника коштів з призначенням платежу, яке порушує встановлений вище порядок погашення, банк проводить погашення заборгованості позичальника відповідно до положень цього пункту незалежно від вказаного позичальником призначення платежу.

Відповідно до п.5.8. кредитного договору банк у випадках, передбачених п.2.16. цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до п.5.9. кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.5.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

Відповідно до п.5.10. кредитного договору у разі невиконання позичальником умов одного з кредитних договорів, які вже укладені або будуть укладені в подальшому між позичальником та банком, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, а також повернення заборгованості в повному обсязі за іншими укладеними з банком кредитними договорами, про що письмово повідомляє позичальника, а в разі невиконання вимоги банку щодо дострокового погашення заборгованості, банк має право звернути стягнення на предмет забезпечення, що передбачений договорами забезпечення.

Відповідно до п.7.1. кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п.2.11. цього договору. Пеня по кредитах в іноземній валюті сплачується в національній валюті України, за курсом НБУ на дату нарахування пені.

10.10.2015р. між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р.

Відповідно до п.1. договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р. сторони погодили внести зміни в п.2.3. договору, виклавши його в наступній редакції: Розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення цього договору становить 24,0% річних .

Відповідно до п.2. договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р. сторони погодили внести зміни в п.2.5. договору, виклавши його в наступній редакції: Дата остаточного повернення кредиту - включно до 12.09.2016р. .

Відповідно до п.3. договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р. сторони погодили внести зміни в п.5.1. договору, виклавши його в наступній редакції: Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором, але не пізніше строку, вказаному у п.2.5. цього договору .

Позивачем належним чином виконано обов'язок по кредитному договору №40/14 від 18.12.2014р. та договору від 10.10.2015р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р., щодо надання грошових коштів проте, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №40/14 від 18.12.2014р. та договором від 10.10.2015р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р., належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені терміни не повернув, відсотки та комісії за користування кредитом повністю не сплатив.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №40/14 від 18.12.2014р. та договором від 10.10.2015р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р., по сплаті суми кредиту та відсотків за його користування, позивач 04.11.2016р. звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою погасити заборгованість у розмірі 43 674,64 грн. за кредитним договором №40/14 від 18.12.2014р. Проте, відповідач залишив дане повідомлення-вимогу без відповіді та задоволення.

Позивач керуючись умовами п.7.1. кредитного договору, у зв'язку із порушенням строків оплати, нарахував відповідачу пеню по основній сумі кредиту, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 1 014,29 грн., пеню по прострочених відсотках, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 66,52 грн. та пеню по простроченій комісії за адміністрування кредиту, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 27,86 грн.

Відповідач в порушення умов кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р., свої зобов'язання належним чином не виконував, станом на 03.11.2016р. у нього існує заборгованість в сумі 43 674,64 грн., з яких 39 501,98 грн. сума неповернутого кредиту, 2 343,99 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 720,00 грн. прострочена комісія за адміністрування кредиту, 1 014,29 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту, 66,52 грн. пеня по прострочених відсотках та 27,86 грн. пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Вказані суми позивач просить стягнути з відповідача повністю.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами попередньо було укладено договір №12/13-о про надання овердрафту від 13.11.2013р. Вказаний договір за своєю правовою природою є різновидом кредитного договору.

Підставою виникнення заборгованості є укладений між сторонами кредитний договір №40/14 від 18.12.2014р., призначення кредиту відповідно до п.2.2. цього кредитного договору є опис цільового призначення рефінансування простроченої кредитної заборгованості позичальника у банку згідно договору овердрафту №12/13-о від 13.11.2013р.

Рефінансування кредиту - це перекредитування позичальника в іншому банку, тобто, видача кредиту для погашення іншого вже наявного кредиту.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергові частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до умов кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р. позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді видачі реструктуризаційного кредиту на погашення простроченого овердрафту №12/13-о від 13.11.2013р. в сумі 239 501,89 грн., який відповідач зобов'язувався повернути відповідно до п.2. договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р. включно до 12.09.2016р. та сплатити нараховані відсотки (24,0%) за користування кредитом, а також комісії за адміністрування кредиту за цим договором.

Факт надання позивачем відповідачу грошових коштів, підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером №42671727 від 19.12.2014р. у розмірі 239 501,89 грн.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» . Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку відповідача, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

Факт надання позивачем відповідачу грошових коштів, підтверджується також випискою банку про рух коштів по позичковому рахунку відповідача за період з 18.12.2014р. по 03.11.2016р. У наданій позивачем виписці банку, яка є первинним бухгалтерським документом, відображено рух коштів відповідача за кредитним договором №40/14 від 18.12.2014р.

Відповідно до п.5.9. кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.5.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

За умовами п.5.10. кредитного договору у разі невиконання позичальником умов одного з кредитних договорів, які вже укладені або будуть укладені в подальшому між позичальником та банком, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, а також повернення заборгованості в повному обсязі за іншими укладеними з банком кредитними договорами, про що письмово повідомляє позичальника, а в разі невиконання вимоги банку щодо дострокового погашення заборгованості, банк має право звернути стягнення на предмет забезпечення, що передбачений договорами забезпечення.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №40/14 від 18.12.2014р. та договором від 10.10.2015р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р., по сплаті суми кредиту та відсотків за його користування, позивач 04.11.2016р. звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою погасити заборгованість у розмірі 43 674,64 грн. за кредитним договором №40/14 від 18.12.2014р. Факт надсилання вказаного повідомлення-вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи: описом вкладення у цінний лист; фіскальним чеком №5180 від 04.11.2016р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення штрих кодовий ідентифікатор №79057 0239214 2 від 04.11.2016р., яке було отримане відповідачем - 18.11.2016р.

Проте, відповідач залишив дане повідомлення-вимогу без відповіді та задоволення.

Станом на 03.11.2016р. у відповідача існує основний борг в розмірі 39 501,98 грн. (неповернута сума кредиту).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, до стягнення з відповідача правомірно підлягає 39 501,98 грн. неповернутої суми кредиту.

Згідно п.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно положень ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банками під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом. Вказане узгоджується з положенням ст.1054 ЦК України.

Відповідно до п.1. договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №40/14 від 18.12.2014р. сторони погодили, що розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення цього договору становить 24,0% річних.

Відповідно до п.4.3. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.3. цього договору з моменту видачі кредиту: до терміну його повернення, згідно із графіком повернення кредиту передбаченого у п.5.1. договору; до дати звернення банку із заявою до: - суду із вимогою про дострокове погашення суми кредиту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.

Згідно п.4.6. кредитного договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.3.1. цього договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.

Відповідно до п.2.4.3. кредитного договору сторони погодили, що комісії за надання кредиту та користування кредитними коштами, зокрема за управління кредитом - 360,00 грн. (0,15% від суми кредиту), сплачується щомісячно на обумовлену цим договором дату.

З огляду на викладене та дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши розрахунок боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 39 501,98 грн. заборгованості за кредитом, 2 343,99 грн. заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом та 720,00 грн. заборгованості по простроченій комісії за адміністрування кредиту, є правомірними, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п.2.11. цього договору. Пеня по кредитах в іноземній валюті сплачується в національній валюті України, за курсом НБУ на дату нарахування пені.

За умовами п.2.11. кредитного договору сторони погодили сплату пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, зокрема - 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки по кредитах у національній валюті України.

Згідно п.7.7. кредитного договору сторони погодили, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені), за цим договором, прирівнюється до строку позовної давності встановленої законом для основної вимоги за цим договором.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 1 014,29 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту (за період з 05.05.2016р. по 02.11.2016р.), 66,52 грн. пені по прострочених відсотках (за період з 05.05.2016р. по 02.11.2016р.) та 27,86 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту (за період з 04.05.2016р. по 02.11.2016р.).

Враховуючи, що передбачений умовам договору розмір пені 0,03% за кожен день прострочення є меншим від встановленого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" граничного розміру пені, відтак позивач правомірно розраховував пеню у відповідності до умов п.7.7. договору.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку правомірності її нарахування, відтак пеня по простроченій основній сумі кредиту в сумі 1 014,29 грн. (за період з 05.05.2016р. по 02.11.2016р.), пеня по прострочених відсотках в сумі 66,52 грн. (за період з 05.05.2016р. по 02.11.2016р.) та пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 27,86 грн. (за період з 04.05.2016р. по 02.11.2016р.) підлягає до стягнення з відповідача.

Беручи до уваги той факт, що відповідач не реалізував, надані йому законом права на судовий захист, не надав суду належні докази на спростування позовних вимог, не подав належних доказів поважності причин, які завадили йому з'явитись у судові засідання та подати відзив, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з відповідача 43 674,64 грн. заборгованості, з яких 39 501,98 грн. сума неповернутого кредиту, 2 343,99 грн. прострочені відсотки, 720,00 грн. прострочена комісія за адміністрування кредиту, 1 014,29 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту, 66,52 грн. пеня по прострочених відсотках та 27,86 грн. пеня по простроченій комісії, є підставними та підлягають задоволенню повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1906216 від 16.01.2017р. на суму 1600,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 549, 599, 610-612, 625, 627-629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230- 232, 346 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Рехавот» (82100, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37504083) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м.Львів, Франківський район, вул.Сахарова, 78; код ЄДРПОУ 09807862) 39 501,98 грн. сума неповернутого кредиту, 2 343,99 грн. прострочені відсотки, 720,00 грн. прострочена комісія за адміністрування кредиту, 1 014,29 грн. пеня по простроченій основній сумі кредиту, 66,52 грн. пеня по прострочених відсотках, 27,86 грн. пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту та 1 600,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 21.02.2017р.

Суддя Сухович Ю.О.