Рішення

від 22.02.2017 по справі 148/2383/16-ц

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2383/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

22 лютого 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Галькевич І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.09.2009 року померла її мати ОСОБА_2. Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 0,1819 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області по вул. Привокзальна, 7.

Крім неї, іншою спадкоємицею за законом була дочка померлої - її сестра ОСОБА_3, яка проживає в місті Києві, яка від належної їй частки в спадковому майні відмовилась, подавши в нотаріальну контору належним чином засвідчену заяву про це. Таким чином, вона являється єдиною спадкоємицею за законом на спадкове майно ОСОБА_2

Як спадкоємець першої черги з метою оформлення права власності на спадкове майно, вона звернулася до державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, оформити нотаріально право власності на спадкове майно, що належало її матері, вона не може в зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи - державний акт.

По цій причині, позивач вимушений звернутись з позовом до суду, та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, спадкоємцем якого вона стала.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, на його задоволенні наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був своєчасно належним чином повідомлений про дату і час слухання справи згідно наявного повідомлення про вручення поштового відправлення, і відомостей про причину своєї неявки до суду не надав.

За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних і доказів відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив:

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, 20.07.1972 позивачка уклала шлюб із ОСОБА_4І, після чого змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 ( а.с. 14).

Згідно копії свідоцтва про смерть - 16.09.2009 померла мати позивачки ОСОБА_2 (а.с.6).

Як свідчить копія свідоцтва про народження, ОСОБА_2 являлася матір'ю позивачки (а.с.14).

Згідно копії довідки виданої виконкомом Юрківської сільської ради, Тульчинського району від 06.09.2012, після смерті ОСОБА_2, яка померла 16.09.2009 та була зареєстрована і проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилося спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 0,1819 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована в с.Юрківка Тульчинського району Вінницької області по вул. Привокзальна, 7. Спадкоємцями на майно згідно закону залишилися доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 15).

ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 кв.№102, від належної їй частки в спадковому майні відмовилась, подавши в нотаріальну контору належним чином засвідчену заяву (а.с. 12). Таким чином, позивачка являється єдиною спадкоємицею за законом на спадкове майно ОСОБА_2

Для того щоб прийняти спадщину позивач звернулася до нотаріальної контори, але їй було відмовлено в оформленні спадкового майна, в зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи - державний акт, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.10.2016 за № 664/02-31 (а.с. 16).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Так, згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 7.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі і визнання права.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, що відображено в ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 цього ж Кодексу спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ст. 1269 цього ж Кодексу, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Вказані норми врегульовані ч.1 ст.1270 ЦК України.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як визначено в ст.. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України, що відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у п. 3.1. Інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року.

В свою чергу факт того, що позивач є спадкоємицем першої черги, відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, підтверджується довідкою виданою виконкомом Юрківської сільської ради, Тульчинського району (а.с. 15).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем, підлягає зарахуванню в прибуток держави, відповідно до поданої заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 55 Конституції України, ст.16, 328, 386, 392, 1261, 1268 ЦК України, ст. 3, 8, 11, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209-213, 222-224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на спадкове майно за законом, спадкоємцем першої черги якого вона стала після смерті матері ОСОБА_2, померлої 16.09.2009, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,1819 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована в с.Юрківка Тульчинського району Вінницької області, кадастровий номер 0524387200:02:001:0006, та була виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №508164, виданого Тульчинським районним відділом земельних ресурсів 25 липня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010502300544.

Судові витрати залишити за стороною.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Тульчинського районного суду.

Суддя: