Рішення

від 21.02.2017 по справі 537/2/17

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2-о/537/17/2017

Справа № 537/2/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2017 р. Крюківський районний суд м Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м. Кременчуці Полтавської області заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2, звернулася до Крюківського районного суду м Кременчука з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про відсутність в неї матеріальних та інших зобов'язань перед її батьком ОСОБА_3.

Згідно до ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника пояснив, що гр. ОСОБА_2 проживає на території Федеративної Республіки Німеччини, має там родину (чоловіка та малолітнього сина) та має право отримати громадянство цієї країни за умови її виходу з громадянства України. Вихід з громадянства України можливий тільки за умови відповідно зареєстрованого постійного проживання за кордоном. Одним з таких документів для оформлення виїзду на постійне місце проживання відповідно до п. 2.1. Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордоном, затвердженого наказом Міністра закордонних справ України від 22 листопада 1999 р. № 201, є нотаріально завірена заява батьків про те, що вони погоджуються з виїздом заявника та не мають матеріальних та інших претензій до неї.

При зверненні ОСОБА_2 до батька ОСОБА_3 з проханням надати нотаріально завірену заяву про те, що він погоджується з виїздом заявника та не має матеріальних та інших претензій до неї, було отримано відмову.

Відсутність нотаріально завіреної заяви від батька про те, що він погоджуються з виїздом заявника та не має матеріальних та інших претензій до неї перешкоджає їй реалізувати своє право на вільний вибір проживання та переїзду до своєї сім'ї - чоловіка та сина. Вирішити дане питання окрім звернення до суду, неможливо.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - Астаф*єва Є.О. підтримала заяву, прохала суд її задовольнити .

Заінтересована особа - ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши представника заявника, вивчивши та проаналізувавши надані суду письмові докази, дійшов висновку, що заявап підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Судом встановлено, що Заявник особисто звертався до батька з проханням надати заяву про відсутність матеріальних претензій,відправлений електронним листом, 19.05.2016 року. Листом в інтересах Заявника було направлено Адвокатський запит до ОСОБА_3 ( 04.08.2016року) з проханням надати заяву за встановленою формою про відсутність у нього майнових претензій до Заявника або повідомити про такі претензії з обґрунтуванням.

На адвокатський запит, отриманий громадянином ОСОБА_3 09.08.2016р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній не відповів. Прохання Заявника про надання заяву за встановленою формою про відсутність у нього майнових претензій до Заявника не задовольнив без наведення підстав та аргументів.

Свої вимоги Заявник обґрунтовує наданням письмових доказів про те, що громадянин ОСОБА_3 є повнолітньою, працездатною особою, не пенсійного віку, має постійне джерело для існування, зокрема, володіє (є засновником та керівником) згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.02.2017 року ТОВ „СА-ЖЕНЬ» (код ЄДРПОУ 36865140) з розміром статутного капіталу 871 480,00 грн., що підтверджується інформацією з офіційного сайту ОСОБА_4 юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Заявник, ОСОБА_2, є повнолітньою працездатною особою, що не потребує фінансової та матеріальної допомоги батька ОСОБА_3, що підтверджується залученими до матеріалів справи документами: дипломи про освіту, довідка з місця роботи, документи про місце роботи законного чоловіка підданого Федеративної Республіки Німеччини - ОСОБА_5.

Згідно вимог ст. 256 ЦПК України, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються судовим порядком, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також при неможливості одержання заінтересованими особами відповідних документів чи при неможливості відновлення загублених або знищених документів, що посвідчують ці факти.

За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 2.1. „Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордоном» , затвердженого наказом Міністра закордонних справ України від 22 листопада 1999 р. № 201 громадяни України, які виїхали за її межі тимчасово, при порушенні клопотання про залишення на постійне проживання за кордоном подають до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном пакет документів, серед яких є заяви батьків, одного з подружжя заявника, які проживають в Україні (додаток 2); за наявності в заявника неповнолітніх дітей, які залишаються в Україні, - заяви їхніх законних представників про відсутність у них матеріальних претензій до заявника (додаток 3). У разі смерті зазначених осіб подаються копії свідоцтв про смерть.

ОСОБА_4 Закордонних Справ України вих. №71/ВГ/19-530-892 від 10.08.2016р. підтверджено, що у випадку відмови батьками надати заяви про відсутність у них майнових претензій до дітей, оформлення виїзду на постійне місце проживання можливе при наявності відповідного рішення суду про встановлення факту відсутності майнових претензій.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію.

Відповідно до ч. 1ст. 1 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 310 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на викладене та враховуючи конституційне право заявника на вільний вибір місця проживання та виїзд з України, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заяви громадянки ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про відсутність в неї матеріальних та інших зобов'язань перед її батьком ОСОБА_3 станом на дату розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.33 Конституції України, ст. 1 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст. 310 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 60, 158, 212-215, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд - ,

В И РІ Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, відсутність матеріальних та інших зобов'язань у громадянки ОСОБА_2 перед її батьком громадянином ОСОБА_3 станом на дату прийняття даного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня складання рішення в повному обсязі. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Маханьков

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 лютого 2017року.