Рішення

від 20.02.2017 по справі 619/1942/16-ц

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/1942/16-ц

провадження №2/619/79/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Калмикової Л.К.

за участю секретаря судового засідання Пономарьової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дергачівської міської ради Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення Дергачівської міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Дергачівської міської ради Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення Дергачівської міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він проживає у житловому будинку за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7. Вказане домоволодіння в ідеальних частках належить двом співвласникам: 7/50 зареєстроване за ним та 43/50 зареєстроване за відповідачем - ОСОБА_3 (Егамівною, Миколаївною).

Вищевказане домоволодіння належить позивачу в частині 7/50 на підставі дублікату свідоцтва про право власності № 6, виданого 23.12.2015 Дергачівською міською радою Харківської області. Право власності на 7/50 житлового будинку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2015 та об'єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний № 816669463220.

Разом з цим, зазначив, що первісно право власності набуте ним на підставі договору дарування від 17.12.1990 року, який було зареєстроване в реєстрі за № 2-3249 державним нотаріусом. Окрім цього, вказаний договір було зареєстровано в Дергачівському міжміському БТІ 05.01.1991 за № 10.

Згідно із відомостями, які надані КП Інвенрос , у технічному паспорті від 25.11.2015 на житловий будинок за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 5 зазначено, що земельна ділянка вказаного домоволодіння займає 1200 кв.м. або 0,12 га.

Разом з цим, в ході підготовки документів для проведення правочинів щодо вищевказаного належного ОСОБА_1 на праві власності майна йому стало відомо про те, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 0,064 га за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР № 10-16-060471, який зареєстровано 01.10.1997 за № 570.

Вказаний державний акт видано на підставі незаконного рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 12.08.1997 № 139/3 Про передачу у приватну власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,063 га в м. Дергачі, провул. Стадіонний, 7 .

Зазначив, що реєстрація права власності на земельну ділянку площею 0,064 га за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7 за ОСОБА_2 проведено протиправно та безпідставно, що порушило його права на земельну ділянку під вищевказаним будинком та унеможливило правочини із ними на даний час, що фактично нівеювало його право на розпорядження своєю приватною власністю. ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,064 га, а не 0,063 га, як первісно було зазначено в рішенні виконкому Дергачівської міської ради. Вказав, що невідповідність між рішенням ради та зареєстрованими правами на підставі державного акту є самостійною та достатньою підставою для визнання зазначеного державного акту недійсним.

З урахуванням уточненої позовної заяви та з посиланням на ст.ст. 16, 319, 377, 393 ЦК України та ст.ст. 17, 30 31, 32, 67 Земельного кодексу України 1990 року просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 12.08.1997 № 139/3 про передачу у приватну власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,063 га в м. Дергачі, провул. Стадіонний, 7; визнати недійсним державний акт на право приватної власності ОСОБА_3 на землю серії ХР № 10-16-060471, який зареєстровано 01.10.1997 за № 570, яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 0,064 га за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Просив закінчувати судовий розгляд у його відсутність, що суд вважає за можливе. Зазначив, що не пам ятає, чи підписував протокол закріплення меж земельної ділянки.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у справі - Дергачівської міської ради у судове засідання не з'явився, хоча неодноразово викликався судом та був належно повідомлений про час та місце судового засідання. В поданих до суду запереченнях та заяві про застосування строку позовної давності представник Дергачівської міської ради ОСОБА_5 зазначила, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, у зв'язку з чим просила у задоволенні позову відмовити повністю, справу розглядати у їх відсутність, що суд вважає за можливе.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено трирічний строк позовної давності. Окрім цього, ОСОБА_1 надав свою письмову згоду на межі земельної ділянки шляхом підписання протоколу закріплення меж земельної ділянки № 7 за адресою: м. Дергачі, провул. Стадіонний 7, який також був підписаний іншими сусідами та представниками Дергачівської міської ради. В 1997 році земельна ділянка була законно передана їй у власність Дергачівською міською радою на підставі законно оформлених документів, які були погоджені компетентними органами. Додатково зазначила про те, що рішенням Дергачівського районного суду від 26.03.1990 року було встановлено порядок користування об'єктами нерухомості (спорудами та земельною ділянкою) між колишніми співвласниками за адресою: м. Дергачі, провул. Стадіонний 7. Частка позивача є незначною, він нею не користується, має інше житло. Відповідачем в ході судового розгляду подано та підтримано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6, у судовому засіданні проти позову заперечевула з аналогічних підстав та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Як видно з матеріалів справи, станом на 12.08.1997, так само як і на час розгляду справи, домоволодіння за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7. в ідеальних частках належить двом співвласникам: 7/50 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі дублікату свідоцтва про право власності № 6, виданого 23.12.2015 Дергачівською міською радою Харківської області (первісно свідоцтво від 09.06.1992 року) та 43/50 зареєстроване за ОСОБА_2 ( в попередні роки - ОСОБА_7) на підставі свідоцтва про право власності від 09.06.1992.

Позивач та відповідач з 1992 року і до розгляду справи ( в тому числі станом на 12.08.1997) є співвласниками вказаного домоволодіння без виділення своїх часток у праві власності в натурі.

Згідно із відомостями, які вказані КП Інвенрос у технічному паспорті від 25.11.2015 на житловий будинок за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7, зазначено, що земельна ділянка вказаного домоволодіння займає 1200 кв.м. або 0,12 га. Аналогічні відомості щодо земельної ділянки вказані у технічному паспорті 1991 року на житловий будинок за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7, який оглянутий судом в судовому засіданні за результатом витребування матеріалів інвентаризаційної справи № 1297 з КП Інвенрос .

12.08.1997 рішенням виконавчого комітету Дергачівської міської ради № 139/3 у приватну власність гр. ОСОБА_3 передано земельну ділянку площею 0,063 га, за адресою: м. Дергачі, провул. Стадіонний, 7.

На підставі рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 12.08.1997 за № 139/3 ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ХР № 10-16-060471, який зареєстровано 01.10.1997 за № 570 у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 0,064 га для обслуговування житлового будинку за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7.

В 2015 році позивач вирішив здійснити правочин, направлений на відчуження його частки у розмірі 7/50 домоволодіння за адресою: м. Дергачі, провул. Стадіонний, 7, у зв'язку з чим замовив експертну оцінку вартості домоволодіння та отримав витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Однак, в ході підготовки необхідних документів для правочину, в 2015 році отримав відповідь з відділу Держгеокадастру в Дергачівському районі Харківської області про те, що про те, що земельна ділянка за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7, зареєстрована 01.10.1997 за ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР № 10-16-060471.

Суд критично оцінює посилання відповідача на протокол закріплення меж земельної ділянки № 7 за адресою: м. Дергачі, провул. Стадіонний 7, як на момент початку відрахування строків позовної давності у зв'язку із наступним. Вказаний протокол підписаний особою з прізвищем Евдалов на відміну від того, що прізвище позивача ОСОБА_1. Належних та допустимих доказів стороною відповідача про те, що саме ОСОБА_1 підписав вказаний протокол відповідачем у судовому засіданні надано не було. Окрім цього, суд звертає увагу на те, що зазначений протокол є складовою частиною матеріалів Дергачівського державного КП із землеустрою, земельного кадастру та земельної реформи від 22.08.1997, тобто матеріалів, які складалися більше ніж за місяць до видачі державного акту, який видано 01.10.1997. В ході судового засідання позивач та відповідач ОСОБА_2 зазначили , що ОСОБА_1 не отримував та не ознайомлювався від ОСОБА_2 із копією оспорюваного рішення Дергачівської міської ради та із державним актом на право власності на землю, оскільки не мав до них відношення у 1997 році.

Окрім цього, з тексту спірного рішення Дергачівської міської ради від 12.08.1997 за № 139/3 вбачається, що згода ОСОБА_1 про вилучення, викуп або іншу форму передання прав на земельну ділянку ОСОБА_2 не отримувалося, прізвище останнього у тексті рішення ради відсутнє.

Протокол закріплення меж земельної ділянки був складовою технічної документації, відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю від 15.04.1993, яка була затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах. При цьому, відповідно до вказаної інструкції, на осіб на які оформлювали технічну документацію, так само як на органи державної влади або особу, до якої переходило право власності на землю, не покладалося обов'язку інформувати суміжних землекористувачів про оформлення приватного права власності на землю.

За таких обставин справи суд вважає, що ОСОБА_1 не знав та не міг знати про порушення своїх прав до 2015 року, коли йому вперше чітко та повно було роз'яснено відділом Держгеокадастру в Дергачівському районі Харківської області про те, що земельна ділянка за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7, зареєстрована 01.10.1997 за ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР № 10-16-060471.

Також, суд оцінюючи рішення Дергачівського районного суду від 26.03.1990 року, яким було встановлено порядок користування об'єктами нерухомості (спорудами та земельною ділянкою) між колишніми співвласниками за адресою: м. Дергачі, провул. Стадіонний 7, - встановив, що після вказаного рішення конфігурація споруд на земельній ділянці змінилася, у зв'язку з чим в 1992 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали нові свідоцтва про право власності із зміненими частками у праві власності. Жодних рішень, які б свідчили про виділення часток співвласників в натурі із спільної часткової власності після 1992 року на домоволодіння за адресою: м. Дергачі, провул. Стадіонний 7, в ході судового засідання надано не було. Враховуючи викладене, вбачається, що частки співвласників на вказане домоволодіння є ідеальними.

Окрім цього, вбачається, що ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,064 га, а не 0,063 га, як первісно було зазначено в рішенні виконкому Дергачівської міської ради. В ході судового розгляду суду не було надано рішень, якими збільшувалися права відповідача на спірну земельну ділянку на 0,01 га, порівняно із правами, які були їй передані рішенням Дергачівської міської ради від 12.08.1997.

Згідно до ч.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 1 додаткового протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч.5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Згідно із ст. 113 ЦК України 1960 року, у редакції яка діяла станом на 1997 рік, володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності проводиться за згодою всіх учасників.

Відповідно до ст. 67 ЗК України 1990 року, у редакції яка діяла станом на 1997 рік, громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач. Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у містах - 0,1 гектара.

Відповідно до ч.7 ст. 17 ЗК України 1990 року, у редакції яка діяла станом на 1997 рік, передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Оскільки частки у житловому будинку за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7 є ідеальними та не виділені в натурі, зазначене свідчить, що земельна ділянка під вказаним домоволодінням також перебувала станом на 1999 рік у спільній частковій власності та у спільному користуванні між позивачем та відповідачем.

В порушення вимог ч.7 ст. 17, ст. 31 та ст. 32 ЗК України згода ОСОБА_1 на вилучення або викуп фактично належної йому земельної ділянки не надавалася, що в свою чергу унеможливлювало набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_3

Дергачівська міська рада при ухваленні свого рішення від 12.08.1997 за № 139/3 зазначену обставину не врахувала та згоду від ОСОБА_1 не отримувала.

Відповідно до ст. 30 ЗК України, який діяв станом на 1997 рік, при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.11 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Згідно із правою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 26.09.2012 у справі № 6-103цс12, закріплено наступне:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог абзацу першого пункту 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, з урахуванням доказів, наданих по справі, спірних правовідносин між сторонами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 16, 393 ЦК України, ст. 17, 30, 31, 32 ЗК України 1990 року, ст. 113 ЦК України 1960 року, п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , постановою ВСУ від 26.09.2012 у справі № 6-103цс12 , ст.ст. 10,11,27,31,57-60,209,212ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради Харківської області від 12.08.1997 № 139/3 Про дозвіл на приватизацію земельної ділянки гр. ОСОБА_2Е. про передачу у приватну власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,063 га в м. Дергачі, провул. Стадіонний, 7.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності ОСОБА_3 на землю серії ХР № 10-16-060471, який зареєстровано 01.10.1997 за № 570 про право власності на земельну ділянку площею 0,064 га за адресою: Харківська область, м. Дергачі, провул. Стадіонний, № 7.

Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640,00 грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення

Суддя Л. К. Калмикова