Ухвала

від 17.02.2017 по справі 758/1988/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1988/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва Декаленко В.С. при секретарі - Кравцовій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Адверт.УА про перегляд ухвали Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/17/17 від 05.01.2017 року за нововиявленими обставинами, слідчий суддя,-

В С Т А Н О В И В :

09.02.2017 року ТОВ Адверт.УА звернулося до Подільського районного суду м. Києва із заявою про перегляд ухвали Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/17/17 від 05.01.2017 року за нововиявленими обставинами мотивуючи свої вимоги тим, що слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва Ларіоновою Н.М. 05.01.2017 року по справі № 758/17/17, за результатами розгляду клопотання процесуального керівника прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Ясь О.О. про накладення арешту на речові докази, а саме: грошові кошти, які знаходяться на рахунках № 2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) № 26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) відкритих в АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805), які належать ТОВ Адверт.УА у розмірі 4 670 992 грн., заборони розпоряджатись грошовими коштами, зобов'язання АТ Райффайзен Банк Аваль надати до Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва довідку про залишок коштів на рахунках при накладенні арешту на кошти та в подальшому надавати інформацію про залишок коштів на рахунку за запитом, винесено ухвалу якою клопотання задоволено.

Вважають, що зазначена ухвала Подільського районного суду міста Києва від 05.01.2017 по справі №758/17/17 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами оскільки з її змісту товариство встановило, що від суду прокурором були приховані обставини, які мають вагоме значення по справі.

Так обґрунтовуючи свої вимоги вказують на те, що під час розгляду вищезазначеної справи процесуальним керівником Ясь О.О. не було повідомлено слідчому судді вагомих фактів по справі, що сприяло введенню її в оману, зокрема про наявність постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 року по справі № 826/9337/16, якою скасовані податкові повідомлення-рішення, які були видані на підставі акту ГУ ДФС України у м. Києві № 14/26-15-14-04, який фактично став підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також про те, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04.11.2016 року по справі № 758/13142/16-к вже було задоволено клопотання ТОВ Адверт.УА про скасування арешту майна (грошових коштів) в якій слідчий суддя вказав на відсутність на даний час достатніх підстав вважати, що ТОВ Адверт.УА дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, і як наслідок відсутність підстав вважати, що грошові кошти ТОВ Адверт.УА , які знаходяться на його рахунку відкритому в банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) в розмірі 4 670 992, 00 грн., набуті кримінально-протиправним шляхом, що в свою чергу виключає наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Зазначають, що оскільки вищезазначена інформація не була відома слідчому судді вважають її такою обставиною, що може бути віднесена до нововиявлених.

Також посилаються на те, що з ухвали суду від 05.01.2017 року вбачається, що процесуальний керівник Ясь О.О. свої доводи щодо необхідності накладення арешту на рахунки товариства та вчинення інших дій також обґрунтовував тим, що проведеними процесуальними заходами встановлено, що службові особи ТОВ Адверт.УА скористались послугами вищезазначених підприємств з ознаками фіктивності з метою ухилення від сплати податків для чого використовували вище перераховані рахунки відкриті в АТ Райффайзен Банк Аваль , які зберегли на собі кримінально-протиправний спосіб набуття грошових коштів, однак, в ухвалі не зазначено на чому ґрунтуються доводи процесуального керівника та докази якими підтверджуються такі доводи, щодо наявності у вказаних підприємств ознак фіктивності та те, що ТОВ Адверт.УА володіло інформацією про фіктивну діяльність контрагентів.Також, в ухвалі відсутні посилання на те якими доказами процесуальний керівник підтвердив доводи щодо того, що грошові кошти,які знаходяться на рахунках зберегли на собі сліди їх набуття кримінально-протиправним шляхом.

В той же час, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 року по справі № 826/9337/16 навпаки спростовує доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту на рахунки та кошти товариства для забезпечення відшкодування збитків нанесених державі, оскільки в судовому поряду було встановлено, що господарська діяльність ТОВ Адверт.УА здійснювалась у відповідності до вимог чинного законодавства, а неповідомлення прокурором суду про наявність вказаної постанови свідчить про умисне введення останнім суду в оману, та апелювання в ході судового розгляду справи недостовірними фактами.

Враховуючи зазначене вище, вказують на те, що процесуальним керівником Ясь О.О. не було надано суду достатніх доказів, що підтверджували необхідність накладення арешту на рахунки та грошові кошти товариства, а також приховано від слідчого судді фактичні обставини справи, а саме, що в судовому порядку податкові повідомлення-рішення були визнані такими що винесені незаконно та скасовані, в судовому порядку встановлено відсутність ознак фіктивності операцій товариства з контрагентами, а також, що рішенням суду раніше вже скасовувались заходи забезпечення кримінального провадження та було встановлено, що відсутні докази набуття товариством грошових коштів кримінально-протиправним шляхом.

Зазначають, що за таких обставин, а також того, що судове засідання проводилось без участі та повідомлення ТОВ Адверт.УА , а отже товариство не могло повідомити суду викладені у даній заяві факти та надати відповідні документи, які у свою чергу процесуальним керівником Ясь О.О. від суду були приховані вважають, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 05.01.2017 року по справі №758/17/17 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з підстав передбачених ст. 459 КПК України.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 459-467 КПК України звертаються з даною заявою до суду та просять скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05.01.2017 року по справі №758/17/17 і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання процесуального керівника - прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Ясь О.О. про накладення арешту на речові докази, а саме: грошові кошти, які знаходяться на рахунках № 2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) № 26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) відкритих в АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805), які належать ТОВ Адверт.УА у розмірі 4 670 992 грн., заборони розпоряджатись грошовими коштами, зобов'язання АТ Райффайзен Банк Аваль надати до Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва довідку про залишок коштів на рахунках при накладенні арешту на кошти та в подальшому надавати інформацію про залишок коштів на рахунку за запитом - відмовити в повному обсязі.

Представник ТОВ Адверт.УА та прокурор Київської місцевої прокуратури №7 в судове засіданні не з'явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені вчасно та належними чином, представник ТОВ Адверт.УА до суду надав клопотання згідно якого просить розглядати заяву за її відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Причини неявки прокурора в судове засідання слідчому судді не відомі.

Слідчий суддя вважає за можливе розглядати заяву за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ч. 2 ст. 466 КПК України, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Дослідивши заяву та докази, якими вона обґрунтовується, а також матеріали клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що вона (заява про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами) підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 32016100070000025 від 07.07.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень від 06.07.2016 року про те, що згідно акту ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 року № 14/26-15-14-04-04 встановлено, що службовими особами ТОВ Адверт.УА в період 01.12.2014 року по 31.07.2015 року за результатами фінансово-господарських відносин з ТОВ Аніан , ТОВ Профпідряд , ТОВ БТС Інвест , ТОВ Ветавія , ТОВ Салет , ТОВ Латель занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2 428 422 грн. та податку на прибуток на суму 2 242 570 грн. Загальна сума ухилення від сплати податків становить 4 670 992 грн., що підтверджується відповідними податковими повідомленнями-рішеннями.

В той же час згідно витягу з кримінального провадження № 32016100070000025, станом на сьогоднішній день органом досудового розслідування будь-кому підозра у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення не пред'явлене, хоча з моменту внесення відомостей до ЄРДР минуло вже більше 7 місяців.

01.03.2017 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О.О. до Подільського районного суду м. Києва було подано клопотанням про накладення арешту в якому він просив:

- у банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль накласти арешт на речові докази, а саме: грошові кошти, які знаходяться на рахунках № 2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) № 26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) ТОВ Адверт.УА у розмірі 4 670 992 грн.;

- заборонити розпоряджатись грошовими коштами, що знаходяться на рахунках клієнта АТ Райффайзен Банк Аваль ТОВ Адверт.УА № 2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) № 26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США);

- АТ Райффайзен Банк Аваль надати до Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва довідку про залишок коштів на рахунках №2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) №26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) при накладенні арешту на кошти ТОВ Адверт.УА та в подальшому надавати інформацію про залишок коштів на рахунку за запитом.

Зі змісту вказаного клопотання прокурора вбачається, що останній в його обґрунтування вказував на те, що під час досудового розслідування встановлено, що згідно акту ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 року № 14/26-15-14-04-04 службовими особами ТОВ Адверт.УА , що перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДВС у м. Києві в період 01.12.2014 року по 31.07.2015 року за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Аніан (код ЄДР 39643482), ТОВ Профпідряд (код ЄДР 39596478), ТОВ БТС Інвест (код ЄДР 39473471), ТОВ Ветавія (код ЄДР 39710663), ТОВ Салет (код ЄДР 39521671) та ТОВ Латель (код ЄДР 39791281) ухилились від сплати податків на суму 4 670992 грн., що більше ніж в п'ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром. В подальшому проведеними процесуальними заходами встановлено, що службові особи ТОВ Адверт. УА (код ЄДР 35647132) скористались послугами вищевказаних підприємства з ознаками фіктивності з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства.

Також прокурор вказував на те, що 28.09.2016 року винесено постанову про визнання коштів ТОВ Адверт. УА (код ЄДР 35647132) у безготівковому вигляді речовими доказами, які знаходяться на рахунках № 2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня), № 26001439032 (долар СІЛА), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) в банківській установі в АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805), а тому з метою належного зберігання зазначених речових доказів та забезпечення подальшого розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави необхідно накласти на них арешт.

05.01.2017 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Н.М. вищезазначене клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О.О. було задоволено в повному обсязі.

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали слідчого судді, останній при її постановленні та задоволенні клопотання слідчого, обґрунтовував це тим, що згідно наданих документів, у органа досудового розслідування є достатні і обґрунтовані підстави вважати, що дії службових осіб ТОВ Адверт. УА (код ЄДР 35647132) свідчать про злочинні дії в сфері господарської діяльності, що призвело до втрат Державного бюджету у великому розмірі, а тому застосування арешту грошових коштів Товариства як заходу забезпечення кримінального провадження, виправдовує втручання в права ТОВ Адверт. УА (код ЄДР 35647132), службових осіб якого орган досудового розслідування за обґрунтованими підставами вважає причетними до вчинення тяжкого злочину, та таким арештом майна може бути виконано завдання, для виконання якого звернувся прокурор. І тим самим на думку слідчого судді були встановлені правові підстави, передбачені ст. 132 ч. 3 КПК України, для застосування заходу кримінального провадження, яким на підставі ст. 131 ч. 2 п. 7 КПК України є арешт майна.

Як вбачається із справи № 758/17/17 за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О.О. про накладення арешту в ній наявні наступні матеріали, а саме клопотання про накладення арешту, Витяг з кримінального провадження № 32016100070000025, Постанова про визнання грошових коштів як речові докази від 28.09.2016 року, Акт ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 року № 14/26-15-14-04-04, паперовий документ, який названий Вирок Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2015 року про справі № 757/44864/15-к , однак належним чином не завірений, що не дає можливості віднесення його до даного виду документа та прийняття як доказу та паперовий документ, який названий Вирок Іванківського районного суду Київської області від 06.07.2015 року про справі № 366/1623/15-к , який також належним чином не завірений, що не дає можливості віднесення його до даного виду документа та прийняття як доказу. Інші докази, які б вказували на вчинення службовими особами ТОВ Адверт. УА кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в матеріалах справи відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, можна зробити висновок, що саме на підставі вищезазначених матеріалів слідчий суддя при постановленні ухвали від 05.01.2017 року прийшов до висновку про те, що у органа досудового розслідування є достатні і обґрунтовані підстави вважати, що дії службових осіб ТОВ Адверт. УА (код ЄДР 35647132) свідчать про злочинні дії в сфері господарської діяльності, що призвело до втрат Державного бюджету у великому розмірі, у зв'язку з чим задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на грошові кошти вказаного суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що розгляд справи за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О.О. про накладення арешту відбулося без участі власника майна, а саме ТОВ Адверт. УА , а тому останні були позбавлені можливості надати свої пояснення та докази в спростування доводів прокурора. В той же час, станом на сьогоднішній день ухвала слідчого судді від 05.01.2017 року не оскаржена та набрала законної сили.

Стаття 21 КПК України визначає, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

За приписами статті 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Нововиявленими обставинами визнаються, зокрема обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно статті 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Зі змісту зазначених норм КПК України вбачається, що законодавцем учасникам судового провадження надано право на подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили за умови, що існують такі обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Як вже зазначалося вище, судове рішення, яке переглядається було ухвалене слідчим суддею за результатами розгляду клопотання прокурора про арешт майна.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством України з метою досягнення дієвості кримінального провадження дійсно передбачено заходи його забезпечення.

Так відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Згідно статті 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням же арешту майна є запобігання можливості його, зокрема зникнення та знищення.

Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За приписами статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Слідчим суддею встановлено, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 32016100070000025 від 07.07.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України став акт ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 року № 14/26-15-14-04-04, яким в свою чергу було обґрунтовано і клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти ТОВ АДВЕРТ.УА .

З матеріалів заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами вбачається, що дійсно в 2016 році ГУДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Адверт.УА з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ БТС інвест за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, з ТОВ Салет за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з ТОВ Профпідряд за період з 01.02.2015 року по 31.03.2015 року, з ТОВ Аніан за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року, з ТОВ Ветавія за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року та з ТОВ Латель за період з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року.

За результатами вказаної перевірки працівниками ГУ ДФС у м. Києві складено Акт від 15.03.2016 року № 14/26-15-14-04-04 згідно якого встановлено порушення ТОВ Адверт.УА :

1.п.п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 року на загальну суму 450 968 грн.

п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 1 791 602 грн.

2. п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 428 422 грн.

3. п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 63 322 грн.

На підставі Акту від 15.03.2016 року № 14/26-15-14-04-04, контролюючим органом (ГУДФС у м. Києві) було прийнято податкові повідомлення-рішення на суму податкового зобов'язання в розмірі 4 670 992 грн.

Відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За приписами статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Слідчим суддею встановлено, що ТОВ Адверт.УА не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, які були прийняті контролюючим органом на підставі Акту від 15.03.2016 року № 14/26-15-14-04-0416.08.2016 року, 17.06.2016 року звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування, тобто грошові зобов'язання ТОВ Адверт.УА , які виникли на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень, виходячи із приписів статті 56 Податкового кодексу України станом на день внесення відомостей до ЄРД були не узгодженими, а тому у слідчих не було підстав стверджувати, що ТОВ АДВЕРТ.УА було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КПК України.

В подальшому, 31.10.2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва по справі № 826/9337/16 було винесено постанову, якою позовну заяву ТОВ Адверт.УА задоволено в повному обсязі, а саме податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2016 року № 0001791404, №0001761404 та №0001801404 визнано протиправними та скасовано.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, суд в мотивувальній частині вказав на те, що аналіз наданих документів вказує, що ТОВ Адверт.УА здійснювало витрати на придбання у ТОВ БТС Інвест , ТОВ Салет , ТОВ Профпідряд , ТОВ Аніан , ТОВ Ветавія та ТОВ Латель товарів та послуг для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Також суд зазначив, що за таких обставин, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ БТС Інвест , ТОВ Салет , ТОВ Профпідряд , ТОВ Аніан , ТОВ Ветавія та ТОВ Латель , а тому висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість та завищення від'ємного значення є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і зменшення від'ємного значення - протиправним.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що по кримінальному провадженню № 32016100070000025 вже застосовувались заходи його забезпечення, а саме ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03.10.2016 року у справі № 758/12116/16-к було накладено арешт з грошових коштів ТОВ АДВЕРТ.УА , які знаходяться на рахунку № 26008441034 відкритому в банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) в розмірі 4 670 992, 00 грн. та встановлено заборону розпоряджатися вказаними коштами. Мотиви для накладення арешту на грошові кошти ТОВ Адверт.УА були такі ж як і мотиви накладення арешту ухвалою слідчого судді, яка переглядається за нововиявленими обставинами.

В той же час ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04.11.2016 року по справі №758/13142/16-к було задоволено клопотання ТОВ Адверт.УА про скасування арешту майна (грошових коштів) та скасовано арешт з грошових коштів ТОВ Адверт.УА , які знаходяться на рахунку № 26008441034 відкритому в банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) в розмірі 4 670 992, 00 грн. та знято заборону розпоряджатися вказаними коштами, які накладені ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03.10.2016 року у справі № 758/12116/16-к.

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, слідчий суддя при її постановленні, зокрема також зазначив, що грошові зобов'язання ТОВ Адверт.УА , які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001791404, № 0001761404 та № 0001801404 , виходячи із приписів статті 56 Податкового кодексу України є не узгодженими, а тому відсутні достатні підстави вважати, що ТОВ Адверт.УА було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчим суддею ж встановлено та об'єктивно підтверджується матеріалами справи за клопотанням прокурора про накладення арешту, що зазначені обставини слідчому судді при постановленні ним ухвали від 05.01.2017 року не були відомі, оскільки не були повідомлені прокурором як ініціатором клопотання та учасником кримінального провадження.

Більш того, слідчим суддею встановлено, що прокурором було введено в оману слідчого суддю, що має суттєве значення, так прокурор в обґрунтування свого клопотання в частині мети накладення арешту (збереження речових доказів) вказав на те, що постановою слідчого від 28.09.2016 року грошові кошти ТОВ Адверт.УА , які знаходяться на рахунках №2604455168 (українська гривня), №26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) №26001439032 (долар США), №26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) відкритих в банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) визнано речовими доказами, в той час коли вказаною постановою було визнано речовими доказами грошові кошти ТОВ Адверт.УА , які знаходяться лише на рахунку № 26008441034.

З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що не доведення прокурором до відома слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна вказаних обставин, а також перекручування фактичних обставин справи, призвело до неправильності ухваленого рішення (ухвали про накладення арешту).

Так частина перша статті 173 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Також при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати ряд обставин, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О.О. при зверненні із клопотанням про накладення арешту на майно (грошові кошти) ТОВ АДВЕРТ.УА не було доведено необхідності застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, оскільки в органу досудового розслідування, як на момент внесення відомостей до ЄРДР так і на момент подачі клопотання про арешт майна були відсутні достатні підстави вважати, що ТОВ Адверт.УА дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, а тому відсутні і підстави вважати, що грошові кошти ТОВ Адверт.УА , які знаходяться на рахунках №2604455168 (українська гривня), №26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) №26001439032 (долар США), №26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) відкритих в банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) в розмірі 4 670 992, 00 грн., набуті кримінально-протиправним шляхом.

За таких обставин і відсутні ризики, передбачені абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Стаття 467 КПК України визначає, що суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 05.01.2017 року у справі № 758/17/17, оскільки арешт на майно ТОВ Адверт.УА , а саме грошові кошти, які знаходяться на вищезазначених рахунках відкритих в банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) в умі 4 670 992, 00 грн. накладений слідчим суддею необґрунтовано і за відсутності на те правових підстав, та відмови в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О.О. про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016100070000025 від 07.07.2016 року.

Зі змісту статей 26, 94 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя оцінивши надані сторонами докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку між собою приходить до висновку, що вимоги ТОВ Адверт.УА знайшли своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 23, 26, 84, 93, 94, 131, 170, 309, 459-467 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Адверт.УА про перегляд ухвали Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/17/17 від 05.01.2017 року за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 05.01.2017 року у справі № 758/17/17, якою:

- накладено арешт на грошові кошти ТОВ Адверт.УА (код ЄДР 35647132), що знаходяться в банківській установі АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805), а саме: № 2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) № 26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США), на суму забезпечення кримінального провадження - у розмірі 4 670 992 грн.;

- заборонено розпоряджатись грошовими коштами в сумі 4 670 992 грн., що знаходяться на рахунках клієнта АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) - ТОВ Адверт.УА (код ЄДР 35647132) - № 2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) № 26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету;

- зобов'язано АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 380805) надати прокурору Київської місцевої прокуратури №7, який є процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні, довідку про залишок коштів на рахунках №2604455168 (українська гривня), № 26009441033 (євро), № 26008441034 (українська гривня) №26001439032 (долар США), № 26000441032 (долар США), № 26000439033 (долар США) при накладенні арешту на кошти ТОВ Адверт.УА (код ЄДР 35647132) та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на рахунку за запитом прокурора.

В задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Ясь О.О. про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016100070000025 від 07.07.2016 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

СуддяВ.С. Декаленко