Рішення

від 16.02.2017 по справі 685/862/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/862/16-ц

Провадження № 22-ц/792/351/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,

суддів Костенка А.М., Гринчука Р.С.,

секретар Лапко Ю.В.,

за участю представника апелянтів,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП в особі філії Рідний край Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В липні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертаючись до суду з цим позовом до ПАТ Зернопродукт МХП ,посилалися на те, що вони є власниками земельних ділянок площами по 2,806 га, розташованих на території Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області з кадастровими номерами 6824780500:03:004:0079 та 6824780500:03:004:0001 відповідно, які були ними набуті 27.05.2014 року в порядку спадкування за заповітом. В 2016 році позивачі виявили, що на належних їм земельних ділянках без жодних правових підстав господарює і вирощує сільськогосподарські культури філія Рідний край ПАТ Зернопродукт МХП . Оскільки використання ділянок відповідачем є самовільним та таким, що створює їм перешкоди у вільному володінні і користуванні землею, позивачі просили суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні їм зазначеними ділянкамишляхом припинення використання земельних ділянок та повернути їх власникам .

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають рішення суду незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд першої інстанції не надав належної оцінки представленим договорам оренди землі і дійшов необґрунтованого висновку про законність користування відповідачем землею позивачів. При цьому вирішуючи спір судом першої інстанції було порушено норми ЗУ Про оренду землі , що регламентують порядок виникнення і припинення права оренди земельної ділянки.

В засіданні апеляційного суду представник апелянтів підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 309 ч.1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим оспорюване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що за наявних договорів оренди земельних ділянок позивачі не мають права користування ділянками і з позовом про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками може звернутися лише правонаступник орендаря, а не позивачі як власники земельних ділянок.

Проте з таким висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Так, встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,806 га, розташованої на території Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області з кадастровим номером 6824780500:03:004:0001.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,806 га, кадастровий номер 6824780500:03:004:0079, що розташована на території Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.

Право власності на ці земельні ділянки позивачі набули 27.05.2014 року в порядку спадкування за заповітом після спадкодавця ОСОБА_4.

Щодо цих же земельних ділянок 29.08.2010 року між ОСОБА_5 та кооперативом Україна було укладено договори оренди землі, за якими спірні земельні ділянки передано в оренду орендарю на строк 10 років.

Згідно пункту 38 цих договорів оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

19.02.2016 року зареєстровано припинення юридичної особи - Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна , його правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю Україна 2016 .

Фактично на належних позивачам земельних ділянках без жодних правових підстав здійснює товарне сільськогосподарське виробництво філія Рідний край ПАТ Зернопродукт МХП .

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи і фактично не оспорюються сторонами.

За змістом ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для ведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 цього Закону за договором оренди орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Дійсно, за змістом пункту 38 договорів оренди, укладених щодо спірних земельних ділянок 29.08.2010 року спадкодавцем ОСОБА_5 та кооперативом Україна , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відтак позивачі, успадкувавши вказані земельні ділянки, набули прав та обов'язків за укладеними попереднім власником земельних ділянок договорами оренди, які в свою чергу не припинилися і залишаються чинними.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що наявне право оренди цих земельних ділянок у товариства Україна 2016 , не припиняє право власності позивачів на ці ділянки.

В свою чергу очевидним є порушення прав позивачів внаслідок самовільного використання належних їм земельних ділянок відповідачем.

Так, філія Рідний край ПАТ Зернопродукт МХП , здійснюючи без будь-яких правових підстав товарне сільськогосподарське виробництво на спірних земельних ділянках, не має жодних обов'язків та не несе відповідальності за неналежне їх використання (не за цільовим призначенням, без дотримання правил агротехніки тощо), внаслідок чого у позивачів існують реальні ризики зниження якості та родючості земельних ділянок, ризики випадкового знищення чи пошкодження їхнього майна.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться з рішенням суду.

Фактично обраний позивачами спосіб захисту порушеного права зводиться до припинення відповідачами дії, яка порушує їхнє право.

Такий спосіб захисту порушеного права передбачений ч.2 ст. 16 ЦК України і відповідає суті допущеного порушення.

В свою чергу відповідач, що не володіє жодними правами щодо спірних ділянок, не вправі оспорювати належність обраного позивача способу захисту їхнього права.

З врахуванням наведеного, оскільки порушене право позивачів підлягає захисту, заявлений позов слід задовольнити та зобов'язати відповідача усунути перешкоди позивачам у користуванні їх земельними ділянками шляхом припинення використання земельної ділянки та повернути їх власникам.

Відтак оскаржуване рішення суду слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивачів по 1157,52 грн. понесених ними судових витрат.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 31, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Зернопродукт МХП в особі філії Рідний край усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 2,806 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2824780500:03:004:0079, що знаходиться на території Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, шляхом припинення використання земельної ділянки та повернути її ОСОБА_1.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Зернопродукт МХП в особі філії Рідний край усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою площею 2,806 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2824780500:03:004:0001, що знаходиться на території Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, шляхом припинення використання земельної ділянки та повернути її ОСОБА_2.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Зернопродукт МХП в особі філфї Рідний край на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 1157,52 грн. понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Суддя: /підпис/

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Провадження № 22-ц/792/351/17

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 47